5 тенденцій порушень прав людини в окупованому Криму після початку повномасштабного вторгнення

20 / 01 / 2023

Повномасштабний наступ росії на територію України загострив і без того непросту ситуацію з порушеннями прав людини в тимчасово окупованому Криму. російські силовики та представники окупаційної влади день за днем закручували гайки, придушуючи свободу слова й активізм. Згодом вони розпочали так звану «часткову мобілізацію», посилили утиски кримських татар і всіх незгодних із війною проти України.

КримSOS зібрала п’ять тенденцій порушень прав людини в Криму з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

1.  Жителі окупованого Криму — живий щит окупантів

З 2014 року рф фактично перетворила окупований Крим на величезну військову базу. А незаконно побудований міст через Керченську протоку спростив перекидання російських військ та подальшу окупацію півдня України.

Далі більше — з Кримського півострова та прилеглих акваторій окупанти почали (і продовжують) ракетні обстріли всієї материкової України. Були зафіксовані випадки, коли російські військові зберігали устаткування військового призначення на складах цивільних об’єктів і розміщували свої військові кораблі поблизу пляжів.

Джерело фото: Соцмережі

Так паніку серед місцевого населення спричинили вибухи на складі з боєприпасами поблизу селища Азовське Джанкойського району, що відбулися 16 серпня. Згодом очевидці повідомили про вибухи на військовій авіабазі в селищі Гвардійське Сімферопольського району.

«Розміщення військової техніки поблизу цивільних об’єктів та використання цивільного населення як «живий щит» є порушенням Додаткового протоколу до Женевських конвенцій про захист жертв міжнародних збройних конфліктів (ДП I) та воєнним злочином відповідно до Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду», — зазначає голова Правління КримSOS Олексій Тільненко.

2. Призов і мобілізація жителів окупованого Криму до армії рф, агітація жителів Криму до участі в бойових діях проти України

21 вересня 2022 року російська влада оголосила «часткову мобілізацію», яка поширилася і на жителів окупованого Криму. У деяких населених пунктах більшість повісток роздавали саме кримських татарам.

«Лише в одному населеному пункті, за нашими даними, 27 із 28 повісток отримали кримські татари, які становлять там менше 40 % населення», — розповів аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко в коментарі The Wall Street Journal.

Джерело фото:: Фокус

За чотири дні, вже 25 вересня, так званий голова Криму заявив про «виконання плану» та «закінчення мобілізаційних заходів». А з 1 листопада на території півострова розпочали 16 призовну кампанію. Однак, як стало відомо КримSOS, окупанти не припиняли приховану мобілізацію жителів Криму попри заяви окупаційної влади.

«Нам стало відомо про щонайменше декілька випадків, коли повістки видавали не в межах осіннього призову, а в межах мобілізації. Доказом цього може слугувати їхнє вручення людям, старшим за призовний вік для строкової служби (старші за 27 років)», — розповів Олексій Тільненко.

Призов та мобілізація кримчан до лав російської армії є воєнним злочином. Окремий воєнний злочин становить залучення кримчан до бойових дій проти України.

Крім цього, окупанти розгорнули агітаційну кампанію в школах у межах «уроків патріотизму». Наприклад, 1 вересня 2022 року до сімферопольської школи прийшов так званий «герой» так званої «спецоперації» та розповідав про перспективи контрактної служби у армії рф. Такі дії порушують щонайменше шість норм міжнародного права.

3. Введення адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію армії рф»

російські депутати ухвалили поправки до законодавства щодо відповідальності за «дискредитацію збройних сил російської федерації», щоб «законно» боротися з усіма незгодними. Вони аргументували рішення необхідністю «захисту інтересів рф та її громадян, підтримання міжнародного миру та безпеки». На практиці людей можуть штрафувати та саджати за грати за поширення інформації чи висловлення позиції, що відрізняється від офіційної позиції кремля.

Джерело фото:КримSOS

З 4 березня до кінця 2022 року окупаційні «суди» в Криму розглянули питання про нібито «дискредитацію армії рф» 234 рази. З цього числа понад третина справ (36,6 %) – за публікації в інтернеті. У 194 випадках розгляд завершився призначенням адміністративного стягнення.

Окупанти почали переслідування навіть за українську музику, що співають і слухають жителі Криму. На кримськотатарському весіллі в Бахчисарайському районі діджей Ахтем Гемеджи увімкнув пісню «Червона калина». Через це окупанти засудили шістьох мешканців Криму. Власника банкетного залу, де проходило весілля, ув’язнили на 15 діб, діджея і танцівницю тримали по 10 діб, мати нареченого — п’ять діб. На 40 тисяч рублів оштрафували мати нареченої, а дружину власника ресторану — на 50 тисяч рублів. Ресторан під час проведення перевірки зачинили. Також окупанти змусили діджея публічно вибачитися за свій «проступок».

Разом з переслідуванням за «демонстрації нацистської символіки та дискредитацію російської армії», окупаційні суди додатково можуть звинуватити людей за статтею дрібне хуліганство, накласти адміністративний арешт і штраф.

Фото: з відкритих джерел

«За 8,5 років окупації в Криму склалася систематична практика переслідування за українську символіку, атрибути та інші прояви проукраїнських поглядів. У цьому контексті переслідування кримчан за висловлення проукраїнських поглядів можуть підпадати під злочин проти людяності. За це причетні особи можуть бути притягнуті до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді», — розповів аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко.

4. Обвинувачення в начебто причетності до терористичних та екстремістських організацій

Особливо «непокоїть» росію можливість терористичної загрози. Зокрема, з 11 травня на території окупованого Криму час від часу продовжують дію «жовтого рівня» терористичної небезпеки через загрозу вторгнення України.

Для кримських активістів «жовтий» рівень загрози перетворився на нові хвилі затримань: за незрозумілими звинуваченнями, за незрозумілих обставин, «за даними» ФСБ. Так, за повідомленням ФСБ, в окупованому Криму було затримано двох чоловіків за нібито «заклики до тероризму» (імена не повідомляються). За звинуваченням у нібито підготовці теракту в торговому центрі та на залізниці в Сімферополі було затримано двох чоловіків. Також одного чоловіка (ім’я не повідомляється) затримано за звинуваченням у нібито зберіганні зброї.

«Вочевидь росія у такий спосіб шукає привід для виправдання своєї жорстокості щодо цивільного населення материкової України та окупованого Криму. І для цього створили видимість загрози. Цьому також передувала хвиля фейкових новин. Наприклад, інформація про нібито «збитий над північним Кримом безпілотник». Через день «безпілотник» уже перетворився на «снаряд» від якого постраждала школа», — пояснює аналітик КримSOS Олесь Лисичкін.

До того ж, десятки людей обвинувачують у причетності до так званих «терористичних організацій», що заборонені на території рф, але дозволені в більшості країн світу.

За інформацією КримSOS, станом на 12 грудня 2022 року політично вмотивованого кримінального переслідування зазнають 147 осіб у Криму. З них 121 людина отримала реальні вироки, сумарний термін їхнього ув’язнення складає 1466 років та 8 місяців.

45 місяців та 15 днів чекали на вирок п’ять бранців Кремля. Джерело фото: Кримська солідарність

Здебільшого політично вмотивовані кримінальні переслідування жителів Криму проходять за трьома справами:

1) Справи «Хізб ут-Тахрір» — міжнародна політична ісламська партія, що була визнана терористичною організацією рішенням верховного суду рф у 2003 році, однак легально діє на території України та більшості держав світу. Суд у Ростові-на-Дону виносить вироки в цих справах, термін яких досягає 19 років.

«У справах “Хізб ут-Тахрір” найчастіше звинувачують кримськотатарських активістів та релігійних діячів. Приводом можуть стати “заборонена” література, яку ФСБівці підкидають, а потім вилучають під час обшуків», — розповідає аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко.

Джерело: Кримська Солідарність / Facebook

Після повномасштабного вторгнення найбільша хвиля затримань кримських татар у цій справі була 11 серпня. Тоді окупанти ув’язнили шістьох людей після масових обшуків у Джанкойському районі окупованого Криму. Наразі 92 громадяни України є жертвами політичних переслідувань за «справами «Хізб ут-Тахрір», ще троє — вийшли на свободу.

2) Справи батальйону імені Номана Челебіджіхана — 1 червня 2022 року верховний суд рф визнав батальйон терористичною організацією. За роки окупації Криму в нібито причетності до цієї організації були обвинувачені щонайменше 16 осіб. З них 13 особам були винесені вироки, сумарний термін яких склав 93 роки і 6 місяців

«Звинувачення в нібито причетності до батальйону імені Номана Челебіджіхана може охопити ширші категорії кримських татар. У випадку з батальйоном доказів потрібно значно менше, — розповідає Євгеній Ярошенко в коментарі QIRIM.News, — Тобто не обов’язково підкладати релігійну літературу чи проводити прослухування в мечетях на політичні чи релігійні теми. Достатньо просто виявити кримського татарина, який демонструє нелояльність. У нинішніх умовах повномасштабної війни легко виправдати його арешт нібито через міркування безпеки держави-окупанта».

Фото: з відкритих джерел

З початку повномасштабного вторгнення більшість звинувачених у нібито членстві в добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана були викрадені на Херсонщині та вивезені в Крим.

3) Справи Свідків Єгови — з 2017 року  верховний суд росії визнав цю релігійну організацію екстремістською, заборонив її діяльність у рф та в окупованому Криму. Діяльність Свідків Єгови дозволена в абсолютній більшості країн світу.  

В окупованому Криму окупанти переслідують 19 Свідків Єгови, кримінальне провадження щодо п’яти з них розпочалися в другому півріччі 2022 року.

5. Насильницькі викрадення цивільних та примусове переміщення їх до Криму

Станом на 1 січня 2023 року, КримSOS зафіксувала щонайменше 600 випадків насильницьких зникнень у Херсоні та Херсонській області. З них абсолютна більшість — цивільні особи. Крім того, щонайменше 60 громадян України були примусово вивезені до території окупованого Криму з півдня України. Серед причин — начебто евакуація мирного населення.

«росія ставиться до людей — цивільних заручників, політв’язнів — як до предметів переговорного торгу. Це можна спостерігати на прикладі того, як на окупованих територіях масово беруть заручників», — розповів аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко в коментарі «Суспільне новини».

Затримання Ірини Горбоцової має всі ознаки насильницького зникнення. Фото: з відкритих джерел

Серед викрадених — іспанський волонтер Мар’яно Гарсіа Калатаюд, також відомий як Маріо. Чоловік зник у Херсоні на початку повномасштабного вторгнення. Як стало відомо КримSOS, його перевезли в СІЗО Сімферополя. Туди ж перевезли викрадену активістку Ірину Горобцову, яку обвинувачували в начебто «коригуванні вогню по аеродрому в Чорнобаївці».

І це не всі злочини окупантів у Криму

Націоналізація майна, вивезення музейних цінностей із кримських музеїв до росії, а з херсонських музеїв — до Криму, пограбування новоокупованих територій… Ці та інші дії окупантів порушують низку норм міжнародного права.

«Те, що росія зробила в Криму і продовжує робити на окупованому півострові, є порушенням усіх 10 принципів, якими керуються взаємовідносини між державами-членами ОБСЄ, закріпленими в Гельсінському заключному акті 1975 року», — зазначив Євгеній Ярошенко під час виступу на експертній дискусії про права людини в окупованому Криму в межах Варшавської конференції з людського виміру.

До того ж окупаційні органи в Криму порушують щонайменше 18 статей Декларації ООН про права корінних народів. Адже окупаційна політика направлена на придушення спротиву кримськотатарських активістів та асиміляцію корінного народу Криму.

«75 % свавільних обшуків відбуваються в будинках кримських татар, тому в деяких кримськотатарських родинах говорять: якщо ранок минув без обшуків, це добрий ранок», — розповідає Євгеній Ярошенко в статті для сайту Українська правда.

Та попри репресії та інформаційну завісу, чимало кримчан чекають повернення України у Крим. Це можна побачити за численними проявами спротиву мешканців півострову. Зокрема по фото партизанського руху «Жовта стрічка».

Поділитись

Вибір редакції

Ще Статті