Відібрало мову

Кримські татари – корінний народ Кримського півострова, якого сьогодні практично позбавляють права навчати своїх дітей у школі рідної мови. Позбавляють не де-юре, але де-факто.

Питання збереження рідної мови, реалізація права на освіту і виховання рідною мовою завжди було важливе для кримськотатарського народу, який довгі роки після насильницького виселення з Криму 18 травня 1944 перебував у місцях депортації.

Мовна ситуація на півострові змінювалася: якщо згідно із Конституцією Кримської АРСР 1921 року, а також Конституцією Кримської АРСР 1937 державними мовами в Криму були кримськотатарська і російська, то після депортації кримських татар статус кримськотатарської мови як державної був скасований.

Протягом довгих років до масового повернення кримських татар на свою історичну Батьківщину в кінці 80-х-початку 90-х років освіту більш ніж в 500 освітніх установах Криму здобували, в основному, російською мовою.

Незважаючи на те, що з початку повернення кримських татар до Криму вже пройшло більше 20 років, ситуація з освітою рідною мовою – кримськотатарською, досить складна, особливо після анексії півострова Росією. Тепер, незважаючи на чинні закони РФ про реабілітацію репресованих народів, на відповідний Указ президента РФ, нібито вельми ліберальне законодавство у сфері мовної політики і освіти рідними мовами, кількість національних класів в освітніх установах Криму – класів з кримськотатарською мовою навчання – за останні два роки зменшилась.

Російські закони і кримські реалії

У 2013/2014 навчальному році в Криму всього у школах кримськотатарською мовою навчався 3,1% від загальної кількості учнів.

За версією російського «Міністерства освіти, науки та молоді Республіки Крим», відсоток учнів кримськотатарською вже у 2014/2015 навчальному році склав 3%; українською мовою в національних класах навчається ще менша кількість дітей – близько 2 тисяч, що становить 1,2% від загальної кількості учнів. Інші ж 96% учнів здобувають освіту російською.

Асоціація кримськотатарських працівників освіти «Мааріф» напередодні нового 2015/2016 навчального року констатувала, що кількість першокласників, які пішли в національні кримськотатарські школи, зменшилася на 345 дітей у порівнянні з попереднім навчальним роком.

Як пояснила голова Асоціації Сафуре Каджаметова, причина цього – ігнорування керівниками районних адміністрацій та директорів шкіл «Методичних рекомендації з формування навчальних планів загальноосвітніх організацій Республіки Крим на 2015/2016 навчальний рік …».

У той же час не на ділі, а на словах кримська адміністрація намагається показати, що вона активно працює над тим, щоб забезпечити дітям навчання кримськотатарською мовою.

Наприклад, кримський замміністра освіти Айдер Аблятипов на початку вересня заявив на прес-конференції, що в Криму місцева влада зобов’язана організувати у школах вивчення рідної мови для всіх бажаючих школярів, незважаючи на їх кількість у класах. «Будь то одна, дві або три людини, муніципальні органи влади повинні створити школярам умови для вивчення рідної мови. Це право дитини – вивчати рідну мову», – підкреслив Аблятипов.

Кримська влада зобов’язана організувати у школах вивчення кримськотатарської мови для всіх бажаючих учнів, незалежно від їх кількості в класах

Керівник управління Меджлісу з питань освіти Еміне Авамілєва впевнена, що заяви високопоставлених чиновників розходяться із ситуацією на місцях.

– Зараз ледь не всі чиновники рапортують про те, що це право для школярів реалізується в повному обсязі. Що нібито якщо раніше українські закони встановлювали мінімум в 5-8 дітей, для яких передбачалася певна кількість годин вивчення рідної мови, то при РФ цей ліміт не передбачений і якщо є 1-3 заяви про право на вивчення рідної мови, то цієї проблеми як такої не існує, – розповідає Авамілєва. – Але насправді в кримських реаліях ця проблема є. Наприклад, у вересні я була присутня на зборах у школі смт Молодіжне Сімферопольського району, на яких директор школи заявляла про те, що необхідно хоча б 11 заяв від батьків, щоб кримськотатарська або українська мови вивчалися у вигляді шкільного предмета для групи учнів у класі.

Від незнання закону – до незнання мови

Але багато в чому винні самі батьки, які не знають своїх прав і правил, встановлених російською владою.

Цього літа з ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу було проведено інформаційно-роз’яснювальну кампанію серед населення. У ній взяли участь небайдужі до освіти дітей кримських татар шкільні вчителі, а також викладачі вузів, представники наукової еліти та ЗМІ. Акція здійснювалася на громадських засадах.

Її метою було роз’яснити кримським татарам, які програми шкільної освіти існують і як можна грамотно їх використовувати.

– Ми об’їздили практично всі регіони Криму. На зустрічі ми запрошували як вчителів, так і батьків. Ми пояснювали: для того, щоб в результаті адміністрація не вирішила питання з мовою навчання дітей на свій розсуд, необхідно чітко і конкретно формулювати свою заяву. У ній потрібно прописати, якою мовою ви хочете, щоб ваша дитина отримала освіту, і в якій формі ви хочете, щоб дитина вивчав рідну мову, – каже Авамілєва.

Батькам роздавали зразки заяв, а також рекомендували писати їх у двох примірниках: один з яких вони повинні будуть віддати адміністрації, а інший – залишити у себе. Це необхідно для того, щоб Меджліс міг проконтролювати, як відреагували адміністрації шкіл на конкретне прохання в конкретній заяві.

Дуже важливо, щоб у заяві батьки конкретизували, чи хочуть вони віддати свою дитину в національний клас, або згодні, щоб він просто вивчав рідну кримськотатарську мову як окремий предмет. За словами Авамілєвої, коли батьки віддають дитину до школи без подібної конкретизації, то, як правило, адміністрація обирає другий варіант.

Дуже важливо, щоб батьки конкретизували: вони хочуть віддати дитину в національний клас або згодні на вивчення кримськотатарської факультативно

Сьогодні кримськотатарську мову в основному вивчають як предмет або в позакласній формі згідно з навчальними планами, які підготовлені відповідно до програм, затверджених в Москві в травні цього року. Є програми для осіб, які вивчають кримськотатарську мову і літературу в якості як рідної, так і не рідної.

У більшості школах Криму адміністрації в прямому сенсі нав’язують факультативну форму з вивчення кримськотатарської та української мов. Більше того, прагне, щоб в учнів пропадало бажання їх відвідувати. Позаурочні заняття починаються тільки після обов’язкової мінімальної перерви в 45 хвилин після закінчення основних занять. До того ж, така форма навчання не оцінюється, а відвідування учнів ніхто не контролює.

 – Особливо ця ситуація негативно позначиться на сільських регіонах, де, я майже впевнена, факультативна форма буде існувати тільки на папері, – розкриває практичну сторону справи Еміне Авамілєва. – Оскільки в сільських регіонах існує система підвезення учнів з довколишніх сіл до навчального закладу, то якщо ще у вересні-початку жовтня діти відвідуватимуть факультативні заняття, то вже з настанням глибокої осені їм доведеться відстати від шкільного автобуса для того, щоб залишитися на позакласні заняття. І як потім дитина повинна добиратися додому?