Тимчасово невинні

1 вересня Верховний суд Криму задовольнив апеляційну скаргу т.в.о. начальника відділу МВС Росії в Судаку Дмитра Крекова і направив «справу про Судакський  автопробіг» назад до суду першої інстанції для нового розгляду. За три місяці до цього 7 червня той-же міський суд виправдав чотирьох молодих кримських татар, які звинувачувалися в організації несанкціонованого автопробігу. QirimInfo розповідає, чому скасування виправдувального рішення за незначною, на перший погляд, адміністративною справою – це важливо.

Увечері 18 травня 2016 року четверо молодих кримських татар прикріпили до своїх автомобілів національні прапори і вирушили до центру Судака на пам’ятний захід, присвячений Дню пам’яті жертв депортації. Перед тим, як прибути на місце, вони ще близько години «намотували» кола по місту, не порушуючи при цьому правил дорожнього руху. У підсумку, автомобілісти, як і планували, приїхали в міський парк, де ось-ось повинно було початися запалення свічок – щорічна акція в пам’ять про жертв депортації. Там їх уже чекав місцевий патруль ДАІ.

«До нас підійшли двоє патрульних, взяли у нас документи і пішли назад до себе в машину», – згадує наймолодший учасник автопробігу 23-річний Енвер Чавуш.

Так тривало близько півгодини. «Вони просто сиділи у себе в машині і знімали на камеру нашу реакцію», – розповідає Енвер.

Він чесно зізнається, що коли разом з друзями кружляв по місту, то деякі з них час від часу сигналили: «Ми цього не заперечували і навпаки говорили: «Випишіть нам штрафи по 500 рублів, і розійдемося». Патрульні порадилися, зробили пару дзвінків, веліли чотирьом водіям сідати в машини і проїхати за ними. Через пару хвилин вони прибули до відділення поліції, де патрульні почали складати рапорт, а правопорушники писати пояснювальні.

До цього моменту про те, що трапилося дізналися інші учасники вечірньої акції.

«Коли вже все було написано, їх все одно не відпускали. Поступово біля відділення почали збиратися люди. Ми на криках, емоціях зайшли всередину, знайшли кабінет, де тримали хлопців, я дала матерям команду їх забирати, і на цьому все закінчилося», – розповідає активіст Ленора Дюльберова.

У той же день за несанкціонований автопробіг були виписані штрафи і складені протоколи як мінімум в Бахчисараї, селищі Кіровське і в селі Льгівське.

Герой, який всіх здивував

На наступний ранок співробітники поліції приїхали до Енвера та трьох інших учасників автопробігу додому і веліли з’явитися у відділення для підписання протоколів.

Їм інкримінували статтю 20.2. Кодексу РФ про адміністративні правопорушення «Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування». Максимальне покарання за це – штраф у розмірі від 150 до 300 тисяч рублів, або громадські роботи на термін від 40 до 200 годин, ну або ж адмінарешт на 30 діб.

Однак в первинному рапорті ДАІ фігурує стаття 16 Закону «Про протидію екстремістській діяльності», яка тягне за собою вже кримінальну відповідальність. Згодом на судовому засіданні адвокат запитає у одного з патрульних, чому він вирішив застосувати саме цю статтю, на що той відповість: «Ми завжди даємо по максимуму, а далі нехай суд розбирається».

Після того як Енвер з друзями підписав потрібні документи, почалися довгі суперечки про дату судового засідання по даній справі. Родичі та активісти намагалися тягнути час, щоб дати адвокатам можливість ознайомитися з матеріалами справи. В результаті суд був призначений на 25 травня. У той день біля будівлі міського суду зібралося близько 200 кримських татар.

Головний аргумент, на який спиралася сторона звинувачення, – це організація несанкціонованого заходу, а саме автопробігу. Як свідків допитали двох патрульних, які й проводили затримання. Вони наполягали, що мав місце рух в колоні, кримськотатарський прапор – це засіб агітації, а також предмет, який створює аварійну ситуацію на дорозі.

Втім, за словами Ленори Дюльберової, патрульний який виступав не міг назвати відмінності між згаданим рухом в колоні і просто рухом по проїжджій частині. У свою чергу адвокат Джеміль Темішев розповідає, що співробітники ДАІ так і не встановили достеменно, хто з обвинувачених сигналив, а хто ні.
«Але зате вони змогли встановити наступне: раз їде чотири машини одна за одною – значить, це несанкціонований автопробіг», – каже Темішев.

В цілому по цій справі відбулося три судових засідання. Вранці 7 червня в залі «суду» сторони висловили свої останні аргументи. «Суддя» Олена Хараман, яка рік тому указом президента РФ була переведена з Орловської області в Крим, почала зачитувати вирок.

«Ми до останнього думали, що будуть штрафи», – зізнається Енвер.

На загальний подив, вироки були виправдувальними. Подібне сталося вперше за два з половиною роки анексії.

«Вони [співробітники ДАІ] були дуже незадоволені. Потім вже між собою обурювалися, що ось автопробіг ніби як був, а за рішенням суду його ніби й не було. Більш того, суддя їх при нас посварила: мовляв, хлопці, правильно треба складати протоколи», – згадує Дюльберова.

Присутні біля будівлі суду, дізнавшись про рішення, почали жартувати, що в перекладі з кримськотатарської «Хараман» означає герой, і тому тут немає нічого дивного.

Бажання довести свою правоту

Через місяць, 5 липня, начальник міської поліції Дмитро Креков подав у «Верховний суд Криму» апеляційну скаргу.

«Коли я про це дізнався, подзвонив дільничному, який тоді нас оформляв, а він мені каже: ми тут ні при чому, це вони просто не змогли змиритися, мовляв, як це так, міліція програла суд», – розповідає Енвер.

Ленора Дюльберова каже, що дії міліції цілком передбачувані: «Їх явно не влаштовувало рішення суду. Я думаю справа навіть не в штрафах, а в самому факті. Були випадки в інших містах, там хлопців покарали. А тут якимось дивним чином сталося те, чого вони не очікували».

«Це говорить про одне: що влада не готова поставитися спокійно навіть до найпростіших речей. Тут, здавалося б, на порожньому місці, де держава могла продемонструвати якусь м’якість, все одно зіграло бажання довести свою правоту», – заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов, який був присутній на останньому засіданні суду, не приховує свого розчарування.

Розглянувши скаргу Крекова, «Верховний суд Криму» міг її не задовольнити, залишити рішення «суду» першої інстанції без зміни або навіть припинити судочинство. Однак «суддя» вибрав інший алгоритм: апеляцію задовольнити, виправдувальне  рішення скасувати, а справу повернути на новий розгляд.

Адвокат Джеміль Темішев вважає, що рішення суду заготовили заздалегідь. «Була проведена формальна процедура судового розгляду, і суддя оголосив заздалегідь заготовлене рішення. Результат справи пояснюється тільки заангажованістю суду і тим, що сьогодні виносяться рішення з принципу політичної доцільності», – пояснює він.

Нове слухання у Судакському суді ще не призначено, однак розглядати його буде вже інший суддя – Тетяна Іоненко. «Вона вже багато років на цій посаді, ще з часів України, і репутація у неї не найкраща», – розповідає Дюльберова.

Темішев не виключає, що на цей раз «буде тиск на суд» і новий суддя навряд чи винесе рішення на користь його підзахисних.

Післямова

Автопробіг на протязі багатьох років був невід’ємною частиною багатьох заходів проведених кримськими татарами. Його влаштовують не тільки на 18 травня, але і на День прапора або річницю від дня народження легендарного льотчика Амет-Хана Султана.

24 серпня на День Незалежності по Судаку проїхалася колона машин з українськими і кримськотатарськими прапорами. Колону не зупинили тому, що учасники декорували її під весілля, начепивши на капот квіточки. На цей раз співробітники ДАІ не зорієнтувалися.

«Що таке проїхати з національним прапором по місту? Це спосіб вираження своєї ідентичності і навіть це сьогодні звужується, – констатує Дюльберова. – Виходить, можна все: танцюйте, веселіться, але якщо раптом ви претендуєте на якусь політичну суб’єктність, то, вибачте, це не ваше. Ваше місце – в городах і на ринках і то під великим питанням».