Коли розкопки стають злочином: як росія знищує та привласнює археологічну спадщину Криму

Після окупації Криму російські археологи отримали доступ до тисячолітньої історії півострова. За понад 12 років вони проводять розкопки, вилучають артефакти, змінюють ландшафт пам’яток і перевозять знахідки до російських музеїв. Частину об’єктів при цьому фізично знищують під час будівельних робіт.

Для росії це не лише археологія. Дослідження минулого Криму стало одним із інструментів привласнення української культурної спадщини та формування російської версії історії півострова.

Україна вважає такі роботи незаконними, оскільки рф проводить їх на окупованій території без дозволу української держави. Українські правоохоронці розслідують ці випадки, а окремим російським археологам уже повідомили про підозру.

Чому росія не має права проводити розкопки в окупованому Криму

Крим залишається територією України, а російська федерація є державою-окупантом. Тому російські органи влади та наукові установи не можуть легалізувати свої дії лише тим, що оформлюють дозвільні документи за російським законодавством.

Це стосується і археологічних розкопок.

Гаазька конвенція 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту передбачає, що держава-окупант має підтримувати компетентні органи окупованої держави у збереженні культурної спадщини. Тобто окупація не дає державі права самостійно розпоряджатися культурними цінностями захопленої території.

Окремий протокол до Конвенції зобов’язує держави запобігати вивезенню культурних цінностей з окупованої території.

Саме тому російські так звані «відкриті листи» –  дозволи на археологічні роботи, які видає Міністерство культури рф, – не створюють законних підстав для проведення розкопок у Криму. 

Європейський Союз прямо зазначив це у квітні 2026 року, коли запровадив санкції проти російських посадовців та керівників наукових установ, причетних до археологічних робіт на окупованому півострові. Зокрема, в офіційних документах ЄС йдеться про понад 20 дозволів на розкопки, виданих російським Інститутом історії матеріальної культури РАН у 2014–2023 роках для роботи в окупованому Криму. Ці розкопки проводилися без згоди України.

Що саме розкопують у Криму

Крим – один із найбільш насичених археологічними пам’ятками регіонів України. Тут збереглися сліди античних грецьких колоній, скіфських і сарматських поселень, римських військових таборів, візантійських пам’яток, середньовічних міст та кримськотатарської історії.

Після окупації російські археологи працювали, зокрема, на території Пантікапея та Німфея біля Керчі, Мірмекія, Південного передмістя Херсонеса Таврійського, городища Кадиківського біля Балаклави та інших пам’яток.

Українські правоохоронці встановлюють конкретних учасників цих робіт.

У липні 2025 року Національна поліція України повідомила про підозру громадянину рф, який організовував незаконні археологічні розкопки на території Стародавнього міста Пантікапей у Керчі. За даними слідства, він керував групою археологів, яка проводила роботи на українському об’єкті культурної спадщини. Правоохоронці встановили, що діяльність призвела до часткового руйнування архітектурно-археологічного комплексу.

Але один із найбільш показових випадків пов’язаний із Мірмекієм.

Мірмекій: десять років розкопок і понад 200 мільйонів гривень збитків

У листопаді 2024 року Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя повідомила про підозру російському археологу Олександру Бутягіну – завідувачу сектору археології Державного Ермітажу.

За даними слідства, з 2014 року він керував розкопками на території археологічного комплексу «Стародавнє місто Мірмекій» у районі Керчі. Російські археологи працювали там протягом десяти років, не маючи дозволів від компетентних органів України.

Експерти оцінили завдані Україні збитки більш ніж у 200 мільйонів гривень.

За даними прокуратури, під час робіт було знято культурний шар майже на два метри вглиб. У результаті охоронюваний археологічний об’єкт фактично зазнав руйнування.

Бутягіну повідомили про підозру заочно за частиною 4 статті 298 Кримінального кодексу України – за незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, його знищення, руйнування або пошкодження з метою пошуку рухомих предметів.

Чому знищення культурного шару – це втрата, яку не можна компенсувати

Археологічна пам’ятка – це не музей, де окремо стоять предмети з підписами. Важливе значення має контекст, у якому предмет знайшли: шар ґрунту, споруда, поховання, інші предмети поруч, відстань між ними, послідовність нашарувань. Саме ця інформація дозволяє археологам встановити, як жили люди, коли виникло поселення, з ким воно торгувало та як змінювалося протягом століть.

Коли культурний шар просто знімають екскаватором або проводять розкопки без належної методики, частина цієї інформації втрачається назавжди.

Тому навіть якщо знайдені під час таких робіт предмети зберігаються в музеї, це не означає, що пам’ятку збережено.

У випадку Мірмекія, за даними українського слідства, йдеться саме про масштабне зняття культурного шару – майже на два метри.

Херсонес: мільйони знахідок і масштабне будівництво

Найбільше уваги міжнародної спільноти сьогодні привертає Херсонес Таврійський у Севастополі.

Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора з 2013 року входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після окупації Україна втратила фактичний контроль над об’єктом, а ЮНЕСКО продовжує фіксувати зміни на пам’ятці на основі інформації, яку отримує від України та міжнародних експертів.

У найсвіжішому звіті про стан збереження об’єкта ЮНЕСКО зазначає, що з 2016 року Херсонес зазнає масштабних несанкціонованих археологічних розкопок, будівництва та переміщення артефактів.

Особливо масштабними були роботи в межах російського проєкту так званого історико-археологічного парку «Новий Херсонес».

За даними ЮНЕСКО, приблизно у 2018-2024 роках у буферній зоні пам’ятки проводили масштабне будівництво. У результаті археологічні нашарування були пошкоджені або знищені на глибину до 10 метрів. Йдеться, зокрема, про залишки античних храмів, некрополів та інших об’єктів, які мали значення для збереження видатної універсальної цінності Херсонеса.

Україна також повідомила ЮНЕСКО, що лише у 2024 році з території Херсонеса могли бути вилучені понад 12 мільйонів археологічних предметів. Важливо: це дані, наведені у звіті держави-учасниці ЮНЕСКО, а не результат незалежної інвентаризації самої організації. ЮНЕСКО водночас фіксує повідомлення про переміщення культурних цінностей до установ у росії без дозволу української влади.

Тобто проблема Херсонеса полягає не в окремій експедиції. Йдеться про масштабну перебудову території пам’ятки, археологічні роботи та переміщення матеріалів за межі України.

Під час розкопок артефакти вивозять із Криму

Українська влада документує не лише проведення незаконних розкопок, а й подальше переміщення знайдених предметів.

У жовтні 2025 року Головне управління розвідки повідомило про понад 140 культурних цінностей, які були викрадені росіянами з Криму під час незаконних археологічних робіт. Серед них – артефакти з Південного передмістя Херсонеса Таврійського, городища Кадиківського та пам’ятки візантійської архітектури «Церква Іоанна Предтечі» в Керчі.

Раніше, у липні 2025 року, ГУР повідомляло про 110 артефактів, викрадених під час незаконних розкопок у Криму протягом 2014-2025 років. У переліку були предмети, знайдені біля поселення Артезіан, Генуезької фортеці Чембало, Південного передмістя Херсонеса та на городищі Кадиківському.

Окремий випадок – вивезення предметів із самого Херсонеса. У 2023 році російська сторона перевезла частину золотих артефактів візантійського періоду до Великого Новгорода під приводом проведення спільної музейної виставки.

Для окупаційної влади це дозволяє не лише фізично контролювати українську спадщину, а й переносити її в російський музейний та історичний простір.

Археологічні роботи є лише частиною ширшої політики щодо культурної спадщини Криму.

Показовим є Ханський палац у Бахчисараї – пам’ятка, безпосередньо пов’язана з історією та державністю кримських татар.

У березні 2025 року Представництво Президента України в АР Крим повідомило, що під час так званої реставрації російські окупанти знищили історично цінний розпис у Ханському палаці. За даними Представництва, фреску помилково сприйняли як старе тинькування та демонтували.

Там само зазначено, що археологічні роботи на території Хансараю у 2016-2019 роках проводилися без належного археологічного дослідження та з урахуванням історичної топографії не в повному обсязі, що призвело до пошкодження археологічних шарів. Окремі ділянки культурного шару були знищені під час робіт у 2020-2021 роках.

У цьому випадку йдеться вже не лише про втрату окремих артефактів. Зміна самої пам’ятки та знищення її археологічних шарів впливають на можливість відновити історію кримськотатарського народу за матеріальними свідченнями.

Україна розслідує незаконні розкопки

Попри те, що Україна не має фізичного доступу до окупованих пам’яток, правоохоронні органи документують злочини та встановлюють людей, причетних до них.

Прокуратура АР Крим та міста Севастополя розслідує незаконні археологічні роботи як злочини проти культурної спадщини. У 2024 році прокуратура повідомила про підозру Олександру Бутягіну через розкопки Мірмекія.

Українські правоохоронці також працюють із матеріалами щодо інших археологів, які проводили незаконні дослідження в Криму.

У липні 2025 року Національна поліція повідомила про окреме розслідування щодо незаконних розкопок Пантікапея.

Представництво Президента України в АР Крим повідомляло, що матеріали про незаконні археологічні роботи, руйнування та пошкодження пам’яток передавалися до прокуратури і долучалися до кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів.

Українське законодавство передбачає відповідальність за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок чи інших земляних або підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини, а також за його знищення, руйнування чи пошкодження. Відповідні дії охоплює стаття 298 Кримінального кодексу України.

У 2024-2025 роках Представництво Президента України в АР Крим спільно з громадськими організаціями встановлювало осіб, причетних до незаконних археологічних досліджень, руйнування та незаконного переміщення культурної спадщини. За даними Представництва, у 2024 році були підготовлені матеріали щодо 155 осіб, із яких санкції застосували до 33. У 2025 році матеріали щодо 82 осіб, причетних до незаконних археологічних досліджень, були подані повторно.

У березні 2025 року Україна повідомляла, що до реєстру «Викрадена спадщина» внесено дані про 996 викрадених об’єктів та 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини. Серед них – 164 археологічні артефакти, знайдені в Німфеї та Пантікапеї.

А в квітні 2026 року до цієї роботи долучився і Європейський Союз, запровадивши санкції проти високопосадовців рф та керівників наукових установ, причетних до незаконних розкопок і привласнення української культурної спадщини в Криму.

Незаконні розкопки в Криму – це не просто історія про археологів, які працюють без українського дозволу. Це частина ширшої політики рф щодо контролю, привласнення та зміни культурного простору окупованого півострова. І кожен такий випадок Україна документує для того, щоб після деокупації можна було не лише повернути територію, а й притягнути винних до відповідальності.