92 років на 7 кримських політв'язнів – кого засудив російський суддя
27 / 03 / 2023
КримSOS склала список російських суддів, які розглядають кримінальні справи або винесли вироки нинішнім жертвам політичних переслідувань у Криму. Серед них — Генералов Олександр Васильович. З 23 жовтня 2012 року він працює суддею в Північно-Кавказькому окружному військовому суді російської федерації, який у 2019 році перейменували на Південний окружний військовий суд.
Попри відсутність вагомих доказів Генералов засудив сімох політв’язнів сумарно до 92 років позбавлення волі. КримSOS вважає, що до таких суддів та всіх причетних до незаконного переслідування кримських політв‘язнів мають застосовуватися персональні санкції.
У цій статті ми нагадуємо про сімох мешканців Криму, які були ув’язнені на терміни від 6 до 15 років через обвинувальні вироки судді Генералова Олександра Васильовича.
6 років колонії загального режиму (вирок від 19 квітня 2019 року)
Євген Каракашев закінчив медичний коледж та університет імені Вернадського. Пішов працювати до одного із санаторіїв у Євпаторії, де займався реабілітацією дітей із дитячим церебральним паралічем. Також чоловік відвідував протестні акції та активно обстоював свою суспільно-політичну позицію.
1 лютого 2018 року російські силовики прийшли з обшуком до його будинку. Слідчий стверджував, що «запропонував» Каракашеву проїхатися до відділку, на що той погодився добровільно.
«Обшук у нашому будинку розпочався рано-вранці, ще не було сьомої години. Прийшли щонайменше 20 осіб, привезли із собою понятих, з місцевих нікого не залучали. З металошукачем обійшли подвір’я та город, знайшли тільки іржаві цвяхи. Привели собаку, шукали наркотики у всій оселі. Але в нас у будинку ніколи не було жодної зброї, Женя ніколи не виготовляв вибухівку, не було жодних компонентів для цього. Йому б у голову не прийшло таке. Обшук тривав до другої години дня, мене слідчий також повіз із собою до Слідчого комітету. Я просиділа там до 8 години вечора, поки туди ж не привезли Женю. Де він був увесь цей час, я не знаю», — згадує мати Євгена.
Приводом для порушення кримінальної справи став опублікований у соціальній мережі «ВКонтактє» відеоролик «Останнє інтерв’ю приморських партизанів», у якому вони пояснюють мотиви своїх дій. Це відео визнано в росії екстремістським, бо «розпалює ненависть до певної соціальної групи».
Каракашева звинуватили в екстремізмі (після часткової декриміналізації ст. 282 КК рф розгляд цієї справи припинили) і публічних закликах до терористичної діяльності через повідомлення в соцмережі, оприлюднені у 2014–2015 роках. Зараз він відбуває незаконне покарання в Кабардино-Балкарській Республіці рф
Леонід Пархоменко
14 років позбавлення волі (вирок від 11 грудня 2018 року)
У 2005 році офіцер Леонід Пархоменко був звільнений у запас із Чорноморського флоту росії. 22 листопада 2016 року його затримали в Севастополі. Звинуватили в «шпигунстві на користь України»: Пархоменко нібито передавав відомості про діяльність Чорноморського флоту. ФСБ порушила справу за статтею 275 Кримінального кодексу росії — державна зрада. Того місяця Леонід став шостою людиною в Криму, яку заарештували за таким звинуваченням.
У Міністерстві оборони України назвали причину ув’язнення ще одним фейком російських спецслужб, спрямованим на приховування особистих репресивних дій проти жителів півострова, а також з метою дискредитації України в очах міжнародної спільноти.
Попри це у 2018 році Північно-Кавказький окружний військовий суд рф засудив 59-річного Леоніда Пархоменка до 14 років позбавлення волі.
«Це громадянин України, колишній офіцер, служив у Криму, а потім йому нав’язали паспорт рф і звинуватили в держзраді. Він отримав 14 років в’язниці суворого режиму. Так от, він мені розповідав, як йому зробили операцію з паховою грижею в Ростові, а на другий день змусили зі своїми речами переходити в іншу палату, у третю палату, між коридорами, між поверхами, без ліфта. Після такої операції він не мав би рухатися!», — розповів дипломат Тарас Малишевський.
Справа «другої сімферопольської групи»
Усіх 25 політв’язнів, затриманих у 2019 році в Сімферополі правозахисники назвали «другою сімферопольською групою у справі Хізб ут-Тахрір» (за місцем проживання бранців).
Більшість окупанти ув’язнили 27 березня 2019 року. Тоді російські спецслужбовці влаштували в Криму облаву на місцевих активістів, здійснивши один із найбільш масових обшуків на той час. У результаті в той день затримали 23 людини.
Фото: Кримська солідарність
Справи п’яти політв’язнів, які входять до «другої сімферопольської групи» розглядав суддя Олександр Генералов. 18 березня 2022 року він виніс обвинувальні вироки:
14 років позбавлення волі (вирок від 18 березня 2022 року)
Акім Бекіров працював будівельником у Сімферополі, також він був активістом громадської організації «Кримська солідарність», допомагав передавати необхідні речі до СІЗО та відвідував судові процеси. До арешту Бекіров розповідав про стеження за його пересуванням та за будинком.
Акіма затримали під час масових обшуків 27 березня 2019 року нібито за причетність до організації «Хізб ут-Тахрір». Обвинуватили чоловіка за ч. 2 ст. 205.5 КК рф («Участь у діяльності терористичної організації»).
На Бекірова чекає дружина та двоє неповнолітніх дітей — донька Сумайа та син Сайфуллах, який народився вже після ув’язнення батька.
«Наш народ у Криму переслідують за наші політичні погляди та прихильність до Ісламу. Проживаючи в Автономній Республіці Крим з 1991 року, кримські татари-мусульмани показали себе миролюбним і толерантним народом. І серед нас ніколи не було “терористів”, “екстремістів” та “сепаратистів”. Усі жили в гармонії та взаєморозумінні. Але з приходом у Крим росії в 2014 році, ця гармонія порушилася. Росіяни принесли із собою “тероризм”, “екстремізм” та “сепаратизм” як інструмент залякування, одним словом — сучасний “патріотизм”. Упродовж 30 років у Криму не було жодного теракту, натомість звідкілясь узялися «терористи», — заявив Акім Бекіров під час судового засідання у 2020 році.
Сейтвелі Сейтабдієв
14 років позбавлення волі (вирок від 18 березня 2022 року)
Сейтвелі Сейтабдієв має вищу освіту, але довгий час працював на автомийці. Має дружину та двох дітей: у 2015 році на світ з’явився первісток Алі, а у 2017 році — донька Сафія.
До арешту Сейтвелі був активним громадським діячем. Він організовував передачі з необхідними речами для політв’язнів, яких незаконно ув’язнили окупанти. Чоловіка затримали під час масових обшуків 27 березня 2019 року. Тоді в мікрорайонах Сімферополя Кам’янка і Строгонівка одночасно відбулися масові обшуки в оселях мусульман — заарештували 23 людини.
Окупанти обвинуватили Сейтвелі Сейтабдієва в організації діяльності забороненої в росії партії «Хізб ут-Тахрір» (ч. 1 ст. 205.5 КК рф) та в підготовці до насильницького захоплення влади (ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК рф). 18 березня 2022 року його засудили до 14 років позбавлення волі.
Рустем Сейтхалілов
14 років позбавлення волі (вирок від 18 березня 2022 року)
За освітою Рустем Сейтхалілов інженер-педагог. Чоловік має родину і трьох неповнолітніх дітей. До арешту працював у будівельній сфері, займався сантехнікою та електромонтажем. Він самостійно збудував свій будинок, навчився виготовляти та збирати меблі, робив це на замовлення.
Сейтхалілов був активістом «Кримської солідарності». Він підтримував сім’ї політв’язнів у Криму, відвідував судові засідання, допомагав передавати речі в СІЗО.
З 27 березня 2019 року він перебуває за ґратами за обвинуваченням у начебто причетності до «діяльності терористичної організації». У СІЗО він неодноразово подавав заяву до медсанчастини з проханням провести обстеження, але відповіді на запит не отримував.
«Нічого не проводилося. Його нікуди не вивозили й не оглядали. Нещодавно він перехворів і мав підвищену температуру, набряк у горлі. Кожен день він писав заяви, викликав лікарів і просив про обстеження. Але ніхто до нього так і не прийшов», — сказала дружина політв’язня Ельзара Сейтхалілова.
18 липня 2019 року Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом до росії звільнити всіх українських політв’язнів, включно із Сейтхаліловим. Попри це, 18 березня 2022 року чоловіка засудили до 14 років позбавлення волі.
Ескендер Сулейманов
15 років позбавлення волі (вирок від 18 березня 2022 року)
Ескендер Сулейманов — механік холодильних установок, який працював технічним інженером у провайдера кабельної мережі. Не одружений, дбав про літніх батьків.
До арешту він активно відвідував суди над політв’язнями, організовував для них передачі в СІЗО.
Ескендера затримали 10 червня 2019 року під час обшуку в будинку. Його звинуватили за частиною 2 статті 205.5 КК рф — «Участь у діяльності терористичної організації». Вирок винесли 18 березня 2022 року, Сулейманова засудили до 15 років позбавлення волі.
Чоловік має хронічні захворювання: виразку дванадцятипалої кишки, хронічний грибок на ногах, екзему. В умовах ув’язнення вони загострилися, також Ескендер Сулейманов скаржиться на періодичні болі в шлунку.
Асан Яніков
15 років позбавлення волі (вирок від 18 березня 2022 року)
Після закінчення школи Асан Яніков отримав роботу на будівництві. Чоловік неодружений, хоча мріяв про сім’ю, піклувався про батьків, щиро допомагав своїм землякам. У 2017 році Асан виходив на одиночний пікет, протестуючи проти переслідування за національною та релігійною ознакою в Криму.
З 27 березня 2019 року він перебуває в СІЗО за звинуваченнями в причетності до організації «Хізб ут-Тахрір». У вересні 2020 року в Янікова загострилися проблеми зі здоров’ям, він не може нормально їсти. Різкі болі з’явилися, коли він перебував на експертизі в психіатричній лікарні. Там йому відмовилися надати медичну допомогу, перервавши експертизу лікарі відправили чоловіка назад у СІЗО.
Довідково: «Хізб ут-Тахрір» — ісламська організація, дозволена в Україні та більшості держав світу, але заборонена в росії. Це мирний релігійний рух, якому російське законодавство безпідставно приписує екстремістсько-терористичні наміри. У Криму приблизно 200 осіб обвинувачені в нібито участі в цій організації. Здебільшого це кримськотатарські активісти, які висловлювали протест проти окупації Крим