Питання щодо військовополоненних та цивільних заручників +38 095 931 00 65 (Signal, Telegram, WhatsApp, Viber)

Після мосту — хоч потоп

9 / 10 / 2020

«Будівництвом століття» вже встигли охрестити зведення мосту через Керченську протоку. І ця назва відповідає не тільки масштабам самого майбутнього моста, але й тому, наскільки величезної шкоди будівництво може завдати довкіллю. Причому постраждає природа і Таманського півострова, і острова Тузла, і Азовського моря. QirimInfo з’ясував у місцевих екологів, що відбувається на місці будівництва.

На початку жовтня активісти «Екологічної варти Північного Кавказу» – природоохоронної та правозахисної організації з Краснодара – у супроводі журналістів телебачення Швеції та кореспондента «Нової газети» провели інспекцію місця будівництва транспортного переходу через Керченську протоку. Вони виявили, що будівництво завдало непоправної екологічної шкоди як мису Тузла, на території якого ведуться активні геолого-вишукувальні роботи, так і одноіменному острову, який перетворили на величезну автостоянку і склад будівельних матеріалів.

Фото Дмитра Шевченка
Фото Дмитра Шевченка

Міст як вигідне бізнес-вкладення

Все почалося з того, що на початку квітня Міністерство транспорту Росії визначилося з варіантом будівництва мосту через Керченську протоку. Відомство чомусь обрало далеко не найекономніший варіант, і вирішило, що комплекс буде включати одну мостову споруду через судноплавний канал Керченської протоки, і другу – між краєм коси Тузла і однойменним островом.

«Екологічна варта Північного Кавказу» пояснює таке рішення лобіюванням розвитку порту «Тамань». Справа в тому, що його хочуть зробити найбільшим у Східній Європі перевалочним комплексом для експорту нафти, скрапленого газу, вугілля, металів.

Серед зацікавлених у цьому осіб – колишній глава ВАТ «РЖД» Володимир Якунін, який поряд із Путіним є одним із засновників дачного кооперативу «Озеро». Тому не дивно, що олігарх зумів заручитися підтримкою президента РФ і в результаті з’явилася концепція з будівництва транспортних підходів до Керченської мосту в ув’язці з розвитком залізничної інфраструктури порту «Тамань». І це незважаючи на те, що будувати міст було б набагато дешевше і простіше з коси Чушка, адже тоді б довжина транспортного переходу через Керченську протоку була б як мінімум вчетверо коротшою, ніж через Тузлу.

Суть в тому, що будувати міст через Керченську протоку буде ТОВ «Стройгазмонтаж», що входить до бізнес-імперії Аркадія Ротенберга – російського олігарха, партнера Володимира Путіна по дзюдо і гендиректора спортивного клубу дзюдо «Явара-Нева».

Аркадій Ротенберг у минулому році потрапив під санкції США та ЄС. Очевидно, що після цього олігархові вигідно було б отримати проект будівництва мосту через Керченську протоку в найдорожчому його варіанті.

Фото Дмитра Шевченка
Фото Дмитра Шевченка

Пташиний острів перетворили на склад будматеріалів

Екологи називають будівництво мосту через острів Тузла неприйнятним з екологічної точки зору рішенням.

Ще в середині 90-х років Верховна Рада Криму видала постанову про присвоєння острову значення пам’ятки природи, але в результаті статус залишився недооформленим належним чином. Нехай де-юре Тузла так і не була визнана пам’яткою природи, але де-факто це дуже важливий для екосистеми об’єкт.

– Острів служить перевалочною базою для птахів, особливо для перелітних. Вони там можуть зупинятися, годуватися і летіти далі. Там живе і багато осілих видів. По суті це був справжній пташиний заповідник, – розповідає QirimInfo заступник координатора «Ековарти» Дмитро Шевченко. – Зараз вже все змінилося: є фактор порушення спокою, ландшафту.

Тузла – це піщано-черепашковий острів, але рослинність на ньому була насаджена ще в радянські роки. Сьогодні частина цих насаджень знищена. Захисники природи спостерігали за цим з боку Таманського півострова, оскільки на сам острів їм потрапити не вдалося.

– Те, що ми бачили за допомогою бінокля: половина острова точно задіяна під різні автостоянки і склади. Острову Тузла завдано вже досить серйозних збитків. Навіть важко передбачити, які це матиме наслідки. Знищено озеро біля основи коси. Велика частина острова зараз перекопана ­– там працюють геологорозвідники, які проклали дорогу прямо через озеро. Все це виглядає досить гнітюче, – описує побачене Шевченко. 

І хоча острів Тузла важливий насамперед для птахів, але за останні майже 200 років на ньому сформувався цікавий малодосліджений біокомплекс, над яким нависла реальна загроза знищення. 

Фото Дмитрия Шевченко
Фото Дмитрия Шевченко

– Під час будівництва матиме місце масовий дампінг – поховання ґрунтів у процесі днопоглиблення, забивання сотень великих паль (до 1,5 м в діаметрі), що теж негативно вплине на екосистеми узбережжя, коси і острова, – пояснює голова Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан. – Вже відомо про знищення унікальних оселищ з боку Краснодарського краю і Тамані, де створюються будівельні майданчики і розгортається інфраструктура споруди.

Крім того, що «будівництво століття» шкодить острову Тузла, через нього може постраждати екосистема Азовського моря, яка і так дуже нестабільна через те, що море дуже мілке.

Ярослав Мовчан зазначає, будівництво також матиме негативний вплив на мігруючі види тварин, насамперед популяції риб, які рухаються між Азовським і Чорним морями, оскільки Керченська протока неглибока і вузька.

– Азовське море – найменше море в Європі, а в нього впадає річка Дон – одна з найбільших річок Європи. Через це море і так частково опріснене. Тому якщо порушити зв’язок Азовського моря з Чорним, це може різко змінити хімічний склад води, що призведе до загибелі багатьох живих організмів, а в Азовському морі мешкають два види червонокнижних дельфінів, – розповідає співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України Олексій Василюк. 

Справа в тому, що міст будується за допомогою насипу штучного перешийка. Відповідно, його потрібно відразу ж розмивати після закінчення будівництва. Вода ж рухається постійно, тому якщо зволікати із розмиванням насипів, то в Азовському морі різко зміниться хімічний склад води. Важко сказати, до загибелі якої кількості живих організмів це призведе, але те, що це масштабна загроза – це очевидно.

Варто також врахувати, що на тому місці, де зводиться міст, є кілька тектонічних розломів, грязьові вулкани. Тобто, геологічні умови – дуже складні. Не виключено навіть, що є значний ризик активізації сейсмічної активності.

– Проходження мосту передбачається через сейсмічно активну зону – орієнтовно 9 балів, а це критична величина. У таких умовах будувати мости не рекомендується, – підсумовує Мовчан.

Буде дивно, якщо на будівництво не звернуть увагу українські та міжнародні екологічні інститути, оскільки мова йде про велику споруду зі значним впливом на навколишнє середовище, що зачіпає інтереси багатьох країн; будівництво небезпечне для екосистем Азовського і Чорного морів, а також їхнього узбережжя і вже порушує міжнародне право.

Фото Дмитра Шевченка
Фото Дмитра Шевченка

“Прохід і проїзд на територію будівництва – заборонений!”

Захисникам природи закритий пропуск на острів – вони можуть спостерігати за подіями лише дистанційно. Керченський міст – режимний об’єкт. 

На територію будівництва тепер потрапляють тільки представники компанії, яка будує міст. Для створення гарної картинки періодично організовуються прес-тури. В інших випадках прес-служба з будівництва мосту радить не заходити за межі периметра щоб уникнути усіляких інцидентів. 

– У мене така підозра, що з кримського боку цією проблемою ніхто не займається, – розповів Дмитро Шевченко. – Там і раніше не було сильних «зелених» організацій, а після подій минулого року, після того, як у Криму попрацювало російське ФСБ, на даний момент будь-яка громадянська активність там зачищена, а вже тим більше така небезпечна – пов’язана з будівництвом Керченського мосту. Ми намагалися знайти якихось кримських екологів, але безуспішно.

«Екологічна варта» по суті єдина організація, яка займається питанням руйнації довкілля «будівництвом століття». Експерти організації живуть у Краснодарі, але намагаються відстежити ситуацію на Таманському півострові, наскільки це можливо. Їм вдалося двічі проникнути на Тузлу, коли там ще не стояла серйозна охорона, а тільки шлагбаум з табличкою. Тоді екоактивісти змогли зробити кілька фото з будівництва. Але після таких небажаних візитів, охорону повністю поміняли: поставили ПОП, а територію будівництва огородили колючим дротом. Тепер туди просто так не проберешся.

Останній візит активістів «Ековарти» і шведських тележурналістів на місце будівництва Керченського мосту відбувся на початку жовтня. Тоді на в’їзді в Темрюкский район їх зустрів наряд ДПС, який переслідував автомобіль «зелених» і журналістів, поки ті не покинули місце будівництва.

Фото Дмитра Шевченка
Фото Дмитра Шевченка

Головне – виграти час

Влітку Держдума РФ прийняла спеціальний закон, яким скасувала і спростила більшість дозвільних процедур для будівництва Керченського мосту. 13 липня його підписав президент РФ Володимир Путін. 

Закон скоротив термін екологічної експертизи, а також спростив процедуру отримання дозволів на будівництво.

Все це було зроблено для того, щоб прискорити темпи будівництва. Зараз почнеться сезон штормів, і швидше за все, це ускладнить роботу. А з весни до жовтня робота проводилася цілодобово. Як повідомляють очевидці, світла для нічної роботи встановили достатньо. 

– Електрики там не шкодували абсолютно, хоча Тамань – досить енергодефіцитний район. Але до місця будівництва моста була проведена окрема лінія електропередач, – розповідає Дмитро Шевченко. – На спорудження Керченського мосту не шкодують нічого: ні грошей, ні ресурсів. Це все схоже на те, що було в Сочі під час будівництва до Олімпіади: такі ж розмахи, масштаби. 

Фото Дмитра Шевченка
Фото Дмитра Шевченка

Тамань також потрапила під роздачу

Роботи ведуться також в акваторії Таманської затоки, яка є частиною федерального заказника – Тамано-Запорозького.

– Там якісь палі вганяють, мабуть, пробні. Насипають майданчики перпендикулярно косі. Тому все там виглядає досить гнітюче, – говорить Шевченко. – Палять лісосмуги, щоб провести там дорогу. Але ж там дерева на вагу золота, так як рослинності в цьому районі немає майже ніякої – посушлива зона.

Захисники природи запевняють: зверталися з цього приводу до багатьох інстанцій. Влада проводили громадські слухання в рамках процедури оцінки впливу будівництва на навколишнє середовище. За законодавством вони повинні були проводитися в два етапи, проте були поєднані в рамках одного.

Жителі Таманського півострова стурбовані постійним потоком транспорту, шумом, пилом. Наприклад, робітники возять будматеріали до об’єкта через село Тамань – там дуже вузька дорога. Але через неї активно рухається транспорт, що створює дискомфорт місцевим жителям. 

Крім того, на будівництві працюють гастарбайтери з Середньої Азії (точно так само, як це відбувалося на будівництві олімпійських об’єктів в Сочі), хоча влада обіцяла місцевому населенню створити робочі місця у зв’язку з будівництвом Керченського мосту.

– Незадоволених багато, але одиниці готові щось змінювати, відстоювати свої права, інтереси. Народ заляканий: працюють спецслужби, запобігають будь-якому прояву невдоволення, – упевнений захисник природи Дмитро Шевченко.

Вибір редакції

Ще Статті