Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

psiholog@krymsos.com

«Тривалий шлях додому»: все що відомо про процеси щодо «скіфського золота»

30 / 10 / 2021

26 жовтня Апеляційний суд Амстердама визнав, що експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» є власністю України. 

Колекцію неофіційно називають «скіфське золото» – це кримські історичні та археологічні скарби в кількості 565 одиниць. Ще до окупації півострова, у лютому 2014 року, артефакти було вивезено до Нідерландів до Музею Алларда Пірсона в Амстердамі. Проте, після завершення виставки у 2014 році звернення на повернення експонатів подали як Україна, так і контрольовані Росією кримські музеї, серед яких Центральний музей Тавриди, Національний заповідник Херсонес, Керченський та Бахчисарайський історико-культурні заповідники. Керівництво музею Алларда Пірсона заявило, що не має права самостійно вирішувати кому повернути експонати, і порекомендувало обом сторонам звернутися до суду. 

Судові процеси 

У 2016 році Україна виграла в окупаційної владі процес першої інстанції. Тоді нідерландський суд виніс ухвалу на підставі конвенції ЮНЕСКО від 1970 року та національного законодавства, за якими культурна спадщина належить суверенній державі: артефакти з державних музеїв належать народу України та керуються Міністерством культури. 

У 2017 році підконтрольні Росії кримські музеї подали апеляцію на це рішення. Але й тут вони зазнали фіаско. 

Перед початком судового розгляду у 2019 році міністерство юстицій України зайняло чітку позицію — кримські музеї зареєстровані за російським законодавством не можуть претендувати на артефакти, оскільки не мають стосунку до домовленостей, за якими «скіфське золото» було вивезено до Нідерландів ще до окупації півострова. 

На той момент заступник міністра юстицій України Сергій Пєтухов пояснив, що «Це, у нашому розумінні, неналежний позивач, на що ми одразу звернули увагу суду. Особлива цинічність позиції представників так званих кримських музеїв полягає в тому, що вони у своїх аргументах покладаються на українське законодавство і вважають, що саме за українським законодавством вони мають право зберігати ці об’єкти». 

  

У підсумку апеляційний суд наголосив на тому, що окупований Крим не є суверенною державою і, як наслідок, не може заявляти про права на об’єкти культурної спадщини. 26 жовтня 2021 року Нідерландський суд ухвалив повернути колекцію артефактів Україні. 

Безперечно, це перемога. Але найімовірніше це не кінець історії. Росія має три місяці, аби оскаржити це рішення. 

Адвокат Андрій Карнаухов, який представляє інтереси України в цьому процесі, в коментарі Укрінформу припустив, що у випадку якщо Росія вирішить подати касаційну скаргу, процес може затягтися ще на три роки. Імовірність продовження позовів з боку РФ дуже велика. 

«Рішення апеляційного суду є великою перемогою України з огляду на процес в апеляції та ті труднощі з якими ми зіткнулися. Поки ми досягли позитивних результатів і в апеляційній інстанції, що дає нам чималі шанси на перемогу у Верховному суді, у разі подання касаційної скарги кримськими музеями, що з великою ймовірністю буде зроблено», – зазначив Карнаухов. 

Реакція України 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на брифінгу 27 жовтня, що офіційний Київ на цій перемозі не зупинятиметься. 

«Це рішення є однією з перемог України у юридичній площині. Рішення стало можливим завдяки довгостроковій наполегливій роботі дипломатів, юристів, МЗС України, Міністерства юстиції, Міністерства культури та інформаційної політики. МЗС проводить системну роботу у міжнародних судах. Притягнення Росії до правової відповідальності за її злочини під час агресії проти України — це також одна з цілей стратегії зовнішньополітичної діяльності нашої держави. Йдеться і про морську справу, і про справу України проти Росії, в якій держава-окупант звинувачується в тероризмі та порушенні прав людини та інших справах», – сказав Кулеба. 

Президент України Володимир Зеленський назвав рішення нідерландського суду справедливим. 

«Довгоочікувана перемога в суді Амстердама! «Скіфське золото» повернеться до України. Вдячний суду за справедливе рішення. Ми завжди повертаємо своє. Спочатку повернемо «скіфське золото», а потім і Крим», — написав він у твіттері. 

Реакція Росії 

У Кремлі на заяву Зеленського про повернення Криму як завжди відреагували погрозами. 

«Безумовно заява про повернення Криму є нині ні чим іншим, як заявою про територіальні претензії до Російської Федерації. Подібні заяви можуть мати свої негативні наслідки», – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков. Крім того, він заявив, що Росія досконало аналізуватиме рішення апеляційного суду в Нідерландах. 

«Що стосується скіфського золота, то потрібно ретельно проаналізувати подальші судові перспективи щодо відстоювання наших інтересів і потім виконати ті юридичні процедури, які можливі для продовження цього процесу», — повідомив журналістам Пєсков. 

Спікер російського МЗС Марія Захарова, у свою чергу, погрожувала Нідерландам припиненням музейної співпраці та назвала процес політизованим. 

«До останнього сподівалися, що хоча б сфера культури залишиться поза політикою. Проте, за участю України у суперечці в якості третьої сторони навіть музейні обміни стали ареною політичного протистояння. Керуючись виключно політичними мотивами, голландські судді повністю проігнорували той незаперечний факт, що «скіфське золото» є культурно-історичною спадщиною народів Кримського півострова, на якому було виявлено ці артефакти і який вони ніколи не залишали», — заявила Захарова. 

До сьогодні, незважаючи на системні погрози та тиск з боку Кремля, суди в Нідерландах не займають їхньої позиції. Рішення говорять самі за себе – повернути колекцію «Крим. Золотий острів у Чорному морі». Чи повернеться в такому разі «скіфське золото» до Криму? Звісно! Але лише після повної деокупації півострова та під українським прапором. 

Вибір редакції

Ще Статті