Переселенців зробили безголосими

Однією з головних «заслуг» закону стало виключення з електорального поля країни переселенців з Криму і Донбасу. «Він не передбачає можливості внутрішньо переміщеним особам проголосувати. Крім того, цей закон є спеціальним, а тому не дозволяє використовувати норми закону про внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що стосуються виборчих прав. У законодавстві досі не прописаний механізм реалізації виборчого права переселенців на місцевих виборах 25 жовтня цього року », – коментує ситуацію аналітик «Комітету виборців України» і експерт з питань ВПО Тетяна Дурнєва.

Те, що переселенці залишаться без права голосу на майбутніх виборах, можна було прогнозувати ще на стадії розробки документа. Два місяці тому в ефірі Радіо Свобода нардеп Олег Лаврик заявив, що більшість фракцій поки не бачить, як вирішити питання з правом голосу ВПО.

«Ухвалюючи закон про ВПО, який фактично розробляла громадськість, норму [про право голосу] залишили. При цьому всі розуміли, що без внесення змін до закону про вибори вона не буде діяти, але на перших порах хоча б буде свідчити про намір влади захищати в тому числі політичні права переселенців», – розповідає голова громадської організації« Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива »» Валерій Новіков.

«Декларативний формат закону про ВПО не гарантує виборчого права на місцевих виборах», – пояснює аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Клюжев.

На минулих парламентських виборах переселенці змогли проголосувати, однак тільки за виборчі списки партій. Питання вирішувалося на швидку руку і завдяки використанню законодавчих прогалин. Тоді Центральна виборча комісія дозволила переселенцям тимчасово змінювати свою виборчу адресу – за місцем фактичного проживання.

«В умовах слабкої інформаційно-просвітницької кампанії ЦВК, а також зайнятості переселенців іншими нагальними питаннями участь у виборах взяли близько 190 тисяч з приблизно 500 тис переселенців», – розповідає Тетяна Дурнєва.

У процесі розробки нинішнього законопроекту пропонувалося застосувати фактично той самий прийом: дозволити переселенцям міняти виборчу адресу, не змінюючи при цьому місця прописки.

«Передбачалося внести зміни в закон про Держреєстр виборців в частині порядку зміни виборчої адреси. Саме він відіграє ключову роль в приналежності особи до територіальної громади. Тобто ідея полягає в тому, щоб розмежувати питання так званої прописки і питання виборчої адреси, і, відповідно, приналежності переселенця саме до тієї електоральної групи, де він зараз проживає », – пояснює Олександр Клюжев.

Саме зміна виборчої адреси, за словами Тетяни Дурнєвої, дасть право голосувати не лише на місцевих виборах у жовтні, а й на наступних парламентських чи президентських виборах.

При цьому аналітики відзначають, що процедура відбувається лише з ініціативи самого переселенця. «Той, хто визначився, подає заяву і змінює свою виборчу адресу. Система передбачає тільки заявний принцип, а не автоматичний. Якщо людина визначилася, що вона буде проживати тут, то нехай змінює виборчу адресу; якщо ні – нехай чекає врегулювання конфлікту на Донбасі і тоді голосує. Але в будь-якому випадку повинен бути вибір», – роз’яснює Олександр Клюжев.

У нинішньому варіанті закону право голосу матимуть тільки ті переселенці, яким вдалося зареєструватися за новим місцем проживання. «Сьогодні людям, які приїхали з Криму чи Донбасу, дуже складно отримати реєстрацію за місцем проживання в інших регіонах України, якщо вони, наприклад, не змогли купити своє житло», – пояснює координатор юридичного напряму громадської ініціативи «КримSOS» Вікторія Савчук.

Як відомо, більшість переселенців орендують житло або проживають у місцях компактного поселення. За словами юриста, вони не мають можливості зареєструвати своє місце проживання, адже це досить проблемна і бюрократична процедура. Більш того, при реєстрації на новому місці проживання переселенець втрачає статус ВПО, який передбачає пакет допомоги від держави.

Також слід зазначити, що вчора парламент розглядав питання про скасування місцевих виборів на всій території Луганської та Донецької областей. У підсумку нардепи все-таки відмовилися від цієї ініціативи. Таке рішення тільки поглибило б кризову ситуацію з виборчими правами переселенців, значна частина яких проживає саме в цих областях.

На думку Тетяни Дурнєвої, той факт, що на окупованих територіях вибори проводитися не будуть, тільки підвищує важливість реалізації виборчого права для переселенців в нових територіальних громадах, де вони оселилися.

«Люди перебувають у приймаючих громадах досить довго. Тимчасовим перебуванням це назвати не можна. Навіть якщо розглянути тільки фінансовий аспект, то вже виникає багато нюансів. Чому громадяни, які не зареєстровані в цій громаді, але платять податки (ПДФО, ПДВ, різні акцизи тощо), спрямовані до бюджету цієї громади, позбавлені права обирати представників місцевої влади, які будуть вирішувати, як розпоряджатися їх податками? » – вважає Валерій Новіков.

Про це також говорили і представники громадського сектору під час вчорашнього прес-брифінгу, присвяченого темі виборчих прав ВПО. За словами координатора «КримSOS» Таміли Ташевої, під час численних зустрічей з переселенцями їй доводиться спілкуватися в тому числі і на тему їх виборчих прав. Самі переселенці зацікавлені в обранні місцевої влади, адже вважають себе повноцінними членами місцевої громади і не планують повертатися додому.

За словами голови правління БФ «Схід – СОС» Олександри Дворецької, потрібно розуміти, що більшість ВПО навряд чи повернуться туди, де вони жили раніше. Тому вже сьогодні вони повинні стати повноцінною частиною тієї громади, куди переїхали. Відповідно – отримати виборче право.

У міжнародній практиці існують різні підходи до забезпечення виборчих прав переселенців на місцевих виборах. «В Азербайджані виборчі права внутрішніх переселенців забезпечені на національному рівні, але їх голосування на місцевих виборах не передбачено. У свою чергу, відповідно до виборчого кодексом Грузії, внутрішньо переміщені особи включаються до єдиного списку виборців, у тому числі і на місцевих виборах, за місцем їх фактичного проживання », – розповідає Тетяна Дурнєва. А в Бельгії та Португалії, за словами Валерія Новикова, навіть громадяни України, які там живуть, мають право обирати місцеву владу.

Згідно з останніми даними ООН, за станом на початок липня кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні зросла до 1 млн 382 тис осіб.