Насильницькі зникнення, релігійні переслідування, катування людей: ООН опублікувала нову доповідь про порушення прав людини в Криму

ООН опублікувала п’яту доповідь Генерального секретаря організації Антоніу Гутерріша «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна».

Доповідь ґрунтується на інформації, зібраної під час дистанційного моніторингу, оскільки Росія вимагає від Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) дотримання російських правил в’їзду в РФ, якщо УВКПЛ бажає працювати безпосередньо в Криму. Місія ООН відмовилася виконувати ці вимоги, оскільки АРК і Севастополь — частина України і в’їзд на цю територію можливий лише за українськими законами.

Доповідь охоплює період з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року і описує порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму.

Заочні судові розгляди щодо противників російської влади в Криму, обмеження доступу до адвокатів, необгрунтоване використання «анонімних свідків».

У доповіді, серед іншого, згадали справу проти лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, якого заочно судять в Криму за кількома статтями і якому російська влада до 2034 року заборонилу в’їзд на батьківщину.

УВКПЛ вказує, що заборона на в’їзд не тільки не дозволила підсудному брати участь в судовому процесі, але і фактично позбавила його можливості повторного судового розгляду протягом наступних 13 років, що може бути прирівняне до відмови в правосудді.

Катування або жорстоке поводження, які, ймовірно, були застосовані співробітниками ФСБ РФ.

У доповіді вказано декілька випадків застосування тортур російськими силовиками до затриманих.

«В одному показовому випадку співробітники Федеральної служби безпеки, як повідомляється, піддали позаштатного журналіста, підозрюваного в незаконному зберіганні вибухових речовин, ураження електричним струмом та сексуальному насильству, які можуть бути прирівняні до тортур, в невідомому місці, щоб отримати “визнання” в його співпраці з українськими спецслужбами. Згодом Федеральна служба безпеки організувала по державному телебаченню публічну трансляцію інтерв’ю, в якому жертва повторила своє вимушене визнання», — йдеться у доповіді.

Очевидно, що мова йде про кореспондента проєкту Крим.Реалії Владислава Єсипенка, якого ФСБ затримала в Криму в березні 2021 року.

Насильницькі зникнення, до яких причетна влада РФ.

«Серед винних, які брали участь у викраденнях, утриманні під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, позбавлення волі в неофіційних місцях позбавлення волі, приховуванні місцезнаходження зниклих осіб, тортурах і жорстокому поводженні, — співробітники Федеральної служби безпеки, сили самооборони Криму і місцева поліція», — сказано в доповіді.

Нагадаємо, за інформацією КримSOS, з 2014 року в окупованому Криму зафіксовано 44 випадки насильницьких зникнень. 19 з викрадених людей окупанти згодом відпустили на свободу, одну людину було екстрадовано в іншу країну, троє були засуджені, шість викрадених були знайдені мертвими, про долю 15-ти досі нічого не відомо.

Порушення прав ув’язнених

У доповіді зазначено, що умови утримання деяких українських в’язнів під вартою в Криму і РФ, можуть бути прирівняні до нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження або покарання або навіть до тортур.

Масові обшуки та облави в будинках мешканців Криму

«Під час обшуків правоохоронці часто підкидали докази і вдавалися до невиправданого або не співставного застосування сили по відношенню до жертв. Не було належних і достатніх гарантій проти свавілля в тому, як проводилися обшуки: приватним адвокатам незаконно відмовляли в доступі в обшукуваних приміщеннях, а поведінка понятих часто викликала сумніви в їхній здатності виступати в якості об’єктивних і незалежних спостерігачів», — сказано в документі.

Релігійні переслідування

У цьому пункті доповіді вказані факти репресій, що тривають проти Православної церкви України, організації «Свідків Єгови» та інших конфесій.

«29 березня 2021 року чоловік — свідок Єгови з Севастополя був засуджений за злочин, пов’язаний з екстремізмом, через сповідування своєї віри і засуджений до шести з половиною років позбавлення волі, що стало найбільш суворим покаранням, застосованим в справах, пов’язаних зі свідками Єгови в Криму на сьогоднішній день. Всі громади свідків Єгови в Криму залишаються під забороною», — йдеться у документі.

Також в доповіді наголошується зростаючий тиск на Православну церкву України, яка стикається з загрозою втрати двох храмів у Криму.

«Після рішень російської влади про знесення місця відправлення культу в Євпаторії і виселення церкви з кафедрального собору в Сімферополі Федеральна служба судових приставів зажадала від відповідних парафій виконання цих рішень. У березні 2021 року церква отримала повідомлення, що пропонує їй знести місце відправлення культу в Євпаторії або піддатися адміністративному та/або кримінальному переслідуванню, результатом якого може стати тюремне ув’язнення», — сказано в доповіді.

Всього УВКПЛ за звітний період зареєструвало 32 нових судові справи проти релігійних організацій або фізичних осіб в окупованому Криму (14 протестантських, 10 мусульманських, 2 єврейських, 1 католицька і 1 мормонська організація).

Незаконний призов на військову службу в армію РФ

«Згідно із міжнародним гуманітарним правом окупуюча держава не може примушувати осіб, які перебувають під заступництвом (тобто жителів окупованих територій — ред.) служити в її збройних або допоміжних силах. У 2020 році Російська Федерація провела дві військові кампанії, призвавши в свої збройні сили чоловіків-кримчан Криму, включно з тими, хто має українське громадянство. В ході кампаній 2020 року на військову службу було призвано не менше 5000 чоловіків, в результаті чого загальне число жителів Криму, призваних на військову службу з 2015 року в ході 12-ти військових призовів, склало не менше 26 200 чоловік. В ході кожної кампанії контингент призовників з Криму направляється на бази, розташовані на території Російської Федерації», — йдеться у доповіді.

УВКПЛ також зазначає, що влада РФ продовжує кримінальні переслідування проти тих, хто не бажає служити в окупаційній армії.

Незаконне переміщення цивільного населення і ув’язнених

У доповіді сказано, що влада РФ, в порушення міжнародного гуманітарного права, продовжує вважати громадян України, які проживають в Криму без російських паспортів, іноземцями та зобов’язує їх або подати заяву на отримання дозволу на проживання, або покинути півострів.

Також УВКПЛ зазначає, що влада РФ продовжує незаконно заселяти окуповану територію Криму своїми громадянами, що також суперечить міжнародному гуманітарному правому.

Окремо в доповіді згадується незаконне етапування затриманих осіб з Криму в РФ.

Також у звіті зазначено, що окупаційна влада РФ в Криму продовжує активно порушувати право громадян на висловлення своєї думки, право на мирні зібрання та право на освіту рідною мовою.

Порівнюючи доповіді 2021 і 2020 років важливо відзначити такі тенденції:

• Зафіксовано значне збільшення числа довільних арештів і затримань представників релігійних меншин в Криму в порівнянні з попереднім періодом (з 7 до 33).
• У 2020 році кількість задокументованих справ проти релігійних організацій збільшилася на 33 відсотки в порівнянні з 2019 роком, а відсоток справ, пов’язаних з мусульманськими групами або особами, подвоївся.
• УВКПЛ відзначило, що, хоча загальне щорічна кількість обшуків в Криму, залишається приблизно такою самою, як і в попередні роки, частка обшуків, що торкнулися кримських татар, знизилася з 74% від усіх обшуків в 2019 році до 48% в 2020 році.
• Зафіксовано зростання числа справ про ухилення від призову, зареєстрованих судами в Криму: в 2020 році їх було не менше 78 в порівнянні з 31 справою в 2019 році. В результаті загальне число задокументованих справ з 2017 року досягло 160.
• Генсек представляє щорічну доповідь, в якій відображено виконання відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН про ситуацію з правами людини в Криму. Однак виконання таких резолюцій ускладнюється відсутністю доступу Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні до Кримського півострова та ігноруванням РФ своїх міжнародних зобов’язань. Кремль відкидає свої зобов’язання як держави-окупанти відповідно до міжнародного гуманітарного права, зокрема, заборону здійснювати призов кримчан до лав російської армії, заборону примусового переміщення кримчан за межі півострова та переселення російських громадян у Крим. РФ також зневажає основоположні права людини, такі як заборона тортур, свобода мирних зібрань, релігійні свободи тощо. Тому виконання резолюцій та звітів можливе лише за умови посилення дипломатичного, економічного і санкційного тиску на РФ.

Міністерство закордонних справ України вже оприлюднило офіційний коментар щодо публікації нової доповіді Генека ООН про ситуацію в Криму.

У відомстві зазначили, що цей документ чітко визначає РФ як державу-окупанта, а її «органи» на окупованих АРК і м. Севастополя — як «окупаційну владу».

«МЗС України розглядає доповідь Генерального секретаря ООН…як продовження зусиль міжнародного співтовариства з деокупації Криму, які знайшли своє відображення в Декларації учасників Кримської платформи. Закликаємо міжнародне співтовариство до посилення тиску на державу-окупанта. Масові порушення прав і свобод людини, міжнародного права, зокрема гуманітарного, знайдуть відображення у резолюції ГА ООН, яка буде внесена Україною за підтримки партнерів восени цього року на 76-й сесії Генасамблеї», — сказано у коментарі МЗС України.

Як зазначає аналітик КримSOS у коментарі QirimInfo Євгеній Ярошенко, лише посилення міжнародного тиску на РФ може змусити її припинити порушувати права людини в окупованому Криму.

«Генсек ООН представляє щорічну доповідь, в якій відображено виконання відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН про ситуацію з правами людини в Криму. Однак виконання таких резолюцій ускладнюється відсутністю доступу Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні до Кримського півострова та ігноруванням РФ своїх міжнародних зобов’язань. Кремль відкидає свої зобов’язання як держави-окупанти відповідно до міжнародного гуманітарного права, зокрема, заборону здійснювати призов кримчан до лав російської армії, заборону примусового переміщення кримчан за межі півострова та переселення російських громадян у Крим. РФ також зневажає основоположні права людини, такі як заборона тортур, свобода мирних зібрань, релігійні свободи тощо. Тому виконання резолюцій та звітів можливе лише за умови посилення дипломатичного, економічного і санкційного тиску на Росію», — сказав Євгеній Ярошенко.