Права переселенців та мешканців Криму: експерти КримSOS проаналізували щорічну доповідь українського омбудсмена

 У заході взяла участь координаторка ГО «КримSOS» Ольга Куришко.

Під час засідання Координаційної Ради, Віктор Іванкевич представив розділ Доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україн за 2020 рік, який присвячений правам цивільних осіб, які постраждали від збройного конфлікту. Зокрема, щодо права на свободу пересування, пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб, реєстрації місця проживання на території окупованого Криму, встановлення факту народження та смерті на окупованих територіях та порушення права власності.

Довідково: у квітні 2021 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова презентувала доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україн за 2020 рік. Доповідь складається з 9 розділів та додатків, кожен з яких присвячений окремій категорії прав людини або категоріям осіб, права яких порушені. 

У доповіді приділяється увага праву громадян на свободу пересування, що досі залишається актуальним у зв’язку із встановленням карантинних обмежень з боку держави-окупанта. Через ці обмеження багато громадян України не змогли отримати необхідні їм адміністративні послуги, вступити до українських  ВНЗ та почати навчання. 

У Доповіді вказано на необхідність впровадження адміністративної процедури встановлення фактів народження та смерті на тимчасово окупованій території, а також надано підтримку проєкту Закону України № 3713 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження адміністративної процедури державної реєстрації фактів народження та смерті, які відбулися на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі».

Довідково: Протягом 2016-2020 років було видано близько 48 тисяч свідоцтв про народження в Криму. Починаючи з 2014 року на території тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя народилося приблизно 128 тисяч дітей.

У Доповіді також зазначено про проблему відсутності механізму реєстрації місця проживання жителів тимчасово окупованих територій Криму. Як зазначають експерти КримSOS, це доволі не нова тенденція, її вперше було відображено як проблематику у документах такого рівня. 

На думку юристки КримSOS  Анастасії Калініної, позитивним є те, що Уповноваженим підтримано проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення відомостей про зареєстроване місце проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а також оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України». 

У доповіді йдеться про те, що Уповноваженим у грудні 2020 року підготовлено законодавчу пропозицію щодо незастосування до переселенців та осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях, адміністративних стягнень через відсутність відмітки про реєстрацію місця проживання. 

Текст документу містить значну частину, присвячену порушенням права власності в окупованому Криму, а саме заборону володіти земельними ділянками іноземцям (таких влада РФ в Криму вважає і громадян України) в більшості районів півострова. 

«Уповноваженим і надалі здійснення моніторинг факт обмеження права деяких осіб і суб’єктів в оформленні права власності на землю», — йдеться у звіті.

Нагадуємо, юристи КримSOS, Представництво Президента України в АР Крим, Регіональний центр прав людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини та  Прокуратура АРК розробили окремий розділ до чат-боту CrimeaIsUaBot в Telegram для кримчан, у яких є земельна ділянка на півострові.

Довідково: 11572 земельних ділянок в Криму належать особам без громадянства РФ, з них 9747 належать українським громадянам, що становить 82% від кількості усіх ділянок.

Окрему увагу приділено праву членів сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, на з’ясування долі та місця перебування їхніх рідних. 

Юристка КримSOS Анастасія Калініна зауважує, що хоча  Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» було прийнято ще у 2018 році, засідання Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин відбулось тільки у жовтні 2020 року, а голову обрано у грудні. 

Також, зазначає Анастасія Калініна, у законодавстві України залишаються прогалини пов’язані з врегулюванням правового статусу жертв насильницьких зникнень в Криму та їхніх родин, а також порядку пошуку та розслідування таких злочинів. 

Координаторка КримSOS Ольга Куришко акцентує на необхідності внесення змін в положення Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які б чітко зафіксували, що Закон поширюється на випадки насильницьких зникнень на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь, а не тільки ОРДЛО. 

Віктор Іваневич повідомив, що факти насильницьких зникнень в окупованому Криму будуть включені у роботу Комісії. 

Довідково: станом на 2020 рік 15 жертв насильницьких зникнень в окупованому Криму так і не були знайдені. Українські експерти з міжнародного права зазначають, що для ефективного розслідування випадків насильницьких зникнень в Криму Україні необхідно ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду і привести національне законодавство у відповідність до норм Статуту.

Проаналізувавши доповідь, експерти КримSOS зауважили, що є деяким питанням взагалі не приділено уваги. Наприклад, праву громадян на безпечне довкілля та екологічний стан в окупованому Криму. 

Нагадуємо, що через дії окупаційної влади РФ, в Криму погіршується екологічна ситуація. Окупанти забруднюють кримські річки, знищують унікальну кримську флору, природоохоронні об’єкти. Через дефіцит води, спричинений, зокрема, мілітаризацією Криму та заселенням півострова громадянами РФ, окупаційна влада масово використовує підземні води та артезіанські джерела. Це призводить до засолення грунту, що, зокрема, унеможливлює ведення сільського господарства.

Експерти КримSOS впевнені, що екологічна катастрофа на півострові, її причини та наслідки мають бути у фокусі уваги Уповноваженого. 

Також, зазначає Анастасія Калініна, у звіті зовсім не згадується таке порушення прав людини в окупованому Криму, як незаконний призов цивільного населення в армію держави-окупанта, що є міжнародним військовим злочином відповідно до Римського статуту та порушенням Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Загрозливим є також заклик кримських дітей проходити військові навчання та створення позитивного образу служби в російській армії шляхом запровадження програм патріотичного навчання в школах. Наразі в Росії з 1 квітня триває 13 призовна кампанія.

Загалом, ознайомившись із Доповіддю Уповноваженого, експерти КримSOS констатували, що у порівнянні з попередніми роками, на жаль, прослідковується тенденція зменшення інтересу до внутрішньо переміщених осіб і мешканців тимчасово окупованих територій України.