Повернутися без українського паспорта: як молодь з Криму може виїхати з окупації

За 12 років окупації в Криму виросло покоління, яке ніколи не мало українських документів. Діти, народжені після 2014 року, отримали російські свідоцтва про народження, а ті, хто подорослішав уже в окупації, – російські паспорти.

Для української держави таких людей формально не існує: відомостей про них немає в Єдиному державному демографічному реєстрі. Тому навіть якщо молода людина хоче виїхати з окупованого півострова на підконтрольну Україні територію, перетнути український кордон вона не може.

4 червня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 736, яка має розв’язати цю проблему. Нею затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту щодо оформлення окремим категоріям громадян України, які народилися на тимчасово окупованій території, посвідчення особи на повернення в Україну. Пояснюємо, хто і як може скористатися цим механізмом і які в нього слабкі місця.

Для кого цей механізм?

Посвідчення можуть отримати громадяни України, які народилися після 24 серпня 1991 року на тимчасово окупованій території і щодо яких немає інформації в Єдиному державному демографічному реєстрі. Тобто це люди, які ніколи не оформлювали українського паспорта чи інших документів, що посвідчують особу. Для жителів Криму це насамперед ті, хто народився або отримав перші документи вже після 2014 року.

Посвідчення видають виключно для перетину кордону і в’їзду в Україну. Воно не замінює паспорт громадянина України, діє три місяці, не продовжується і не дає права оформити нове посвідчення в іншій дипломатичній установі. Після в’їзду людині доведеться оформлювати українські документи вже на підконтрольній території.

Проєкт експериментальний і розрахований на один рік. Постанова набирає чинності через 30 днів з дня публікації, тобто подати заяву можна буде з середини липня 2026 року. Як заявила 5 червня Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, це означає, що «більше українців зможуть виїхати з окупації чи території росії та повернутися на підконтрольну Україні територію».

Чому посольства саме в цих країнах?

Посвідчення оформлюватимуть сім закордонних дипломатичних установ України: посольства в Білорусі, Грузії, Вірменії, Казахстані й Туреччині та генеральні консульства в Стамбулі та Анталії.

Цей перелік не випадковий. Прямого виїзду з окупованого Криму на підконтрольну Україні територію немає: жителі Криму, які хочуть повернутися в Україну, змушені їхати через територію рф до третіх країн, звідки можна дістатися України. Країни зі списку – це саме ті напрямки, куди з рф можна виїхати і де українська дипломатична установа може прийняти людину.

Водночас для багатьох жителів півострова навіть дорога до цих країн – виклик і ризик: перетин російського кордону, перевірки на кордоні, необхідність мати російський закордонний паспорт або інші документи для в’їзду до третьої країни. Ці питання постанова не розв’язує – вона починає діяти лише тоді, коли людина вже дісталася посольства.

Як оформити посвідчення?

Звернутися до дипломатичної установи потрібно особисто. За дітей до 16 років заяву подає законний представник. Оформлення безоплатне, а загальний строк процедури – не більше двох місяців з дня подання заяви.

Потрібні такі документи:

1) письмова заява, заповнена власноруч, із зазначенням відомостей про особу, на ім’я якої оформлюється посвідчення: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), у тому числі змінені (у разі їх зміни); дата народження; місце народження; адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання тощо); обставини, що зумовлюють необхідність оформлення посвідчення; і заповнений опитувальник за формою згідно з додатком 1, зразок якого надається працівником закордонної дипломатичної установи. У разі необхідності проведення процедури встановлення особи зазначаються персональні дані громадянина України, який виступатиме в ролі свідка, шляхом заповнення опитувальника;

 2) свідоцтво про народження українського зразка або видане компетентним органом іноземної держави і легалізоване в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (у тому числі його копія, засвідчена в установленому порядку); або електронна копія е-свідоцтва про народження, або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження; 

3) копії документів батьків; документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; або електронна копія е-паспорта; або електронна копія е-паспорта для виїзду за кордон. 

4) документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України законного представника, і документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, – у разі подання документів законним представником; 

5) дві кольорові фотокартки заявника розміром 3,5 х 4,5 сантиметра та одну 10 х 15 сантиметрів (для оформлення посвідчення).

Окрема проблема для жителів Криму – свідоцтва про народження. Документи, видані окупаційною владою, Україна не визнає, і легалізувати їх як документи «іноземної держави» неможливо. Тому тим, хто народився в Криму після 2014 року і має лише російське свідоцтво, спершу доведеться підтвердити факт народження за українськими процедурами. Детальніше про те, якими можуть бути підходи щодо документів, виданих в окупації, читайте в аналітичній записці КримSOS та інших правозахисних організацій.

Хто може підтвердити особу заявника?

Якщо даних із державних реєстрів недостатньо, особу заявника встановлюють за свідченням члена сім’ї.

Свідками можуть бути дієздатні особи із числа членів сім’ї заявника: чоловік, дружина, колишній чоловік/колишня дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач, опікун, піклувальник, які досягли 16-річного віку і мають документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, які підлягають обов’язковому пред’явленню під час процедури встановлення особи.

Для підтвердження того, що особа є членом сім’ї або близькою особою, подаються документи, що посвідчують відповідні факти: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження, рішення суду та інші документи.

Процедура встановлення особи,  у разі неможливості особистої присутності членів сім’ї заявника під час її проведення, може здійснюватися в режимі відеоконференцзв’язку у присутності заявника. 

У посвідченні можуть відмовити, якщо:

1) для оформлення посвідчення звернувся законний представник, інформацію про якого не підтверджено відомостями із Державного реєстру актів цивільного стану громадян або документально;

 2) дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру виборців не  підтверджують інформації, поданої заявником, у тому числі щодо свідка, або її обсяг недостатній для ідентифікації особи чи проведення процедури встановлення особи; 

3) заявник/законний представник подав неправдиві дані щодо себе або свідка;

 4) СБУ висловлено застереження щодо оформлення посвідчення.

Таке рішення може буте оскаржене  шляхом  звернення до керівника закордонної дипломатичної установи, що розглядала заяву про оформлення посвідчення, протягом 30 календарних днів з дня доведення такого рішення до відома заявника та/або до суду в порядку, встановленому законом.

Які ризики бачать правозахисники?

22 червня 2026 року дев’ять правозахисних організацій, серед яких КримSOS, оприлюднили позицію щодо Порядку. Правозахисники підтримують саму ідею, але вказують на кілька серйозних проблем.

Перша – свідки. «Порядок не містить жодної альтернативної процедури для заявника, який не може залучити свідка», – наголошують правозахисники. Тобто молода людина, у якої немає родичів з українськими документами, лишається без шансу отримати посвідчення.

Друга – безпека даних. В опитувальнику заявник має вказати адреси й телефони родичів кількох категорій, зокрема тих, хто живе на окупованій території. Механізму захисту цих даних чи права відмовитися їх надавати немає: «заявник позбавлений реального вибору: або розкрити дані родичів у повному обсязі, або отримати відмову». Для жителів Криму, рідні яких лишаються під окупацією, це прямий ризик.

Третя – повноваження СБУ. За Порядком, «застереження СБУ є прямою підставою для відмови в оформленні документа», при цьому критерії таких застережень не оприлюднено. Правозахисники рекомендують:

• провести публічні консультації з людьми, яких стосується Порядок, і правозахисними організаціями;
• передбачити альтернативні способи встановлення особи для тих, хто не має свідків;
• чітко визначити критерії участі СБУ;
• гарантувати захист даних родичів на окупованій території;
• дозволити дистанційне подання документів і попередній розгляд заяв для мінімізації ризиків і витрат громадян України, які виїжджають ТОТ України.

Експериментальний проєкт – важливий крок: уперше держава пропонує конкретний механізм повернення для тих, хто виріс в окупації без українських документів. Для Криму, де за 12 років сформувалося ціле покоління таких людей, це особливо актуально.

Але щоб механізм справді працював, його потрібно доопрацювати з урахуванням зауважень правозахисників. Насамперед йдеться про альтернативу свідкам і захист даних родичів, які залишаються в окупації. Від цього залежить, чи зможуть скористатися посвідченням ті, кому воно найпотрібніше.

Якщо ви або ваші близькі плануєте виїзд з окупованого Криму і маєте питання щодо документів, звертайтеся до КримSOS за безоплатною правовою консультацією:

Юридичні питання

+38 063 077 16 19

+38 096 224 01 23 (Signal, Telegram, WhatsApp, Viber)

+38 095 277 53 55 (Signal, Telegram, WhatsApp, Viber)