Небезпечний міст, отруйна траса та випалена земля: інтерв'ю з екологом про нищення довкілля Криму владою РФ

— Олексію, скажіть будь ласка, на основі яких джерел ви готували цей звіт? 

Дуже багато висновків можна зробити на основі відкритих джерел в інтернеті.

По-перше, це супутникові знімки. Вони можуть показати достатньо багато, треба лише мати достатню кваліфікацію аби знайти на них те, що ти можеш пояснити. Це вирубки, забудови, утворення кар’єрів, наслідки військових навчань, пожеж. Є ресурси НАСА, які на замовлення роблять точну карту пожеж. Для дослідження ми користувалися послугами НАСА. Такі ресурси, як Google Earth та Google Maps також дозволяють переглядати супутникові знімки за різні дати. 

Друге джерело — це соцмережі та ЗМІ. Ненадійне джерело, бо ми не завжди знаємо правду в них сказано чи ні. Тому, готуючи дослідження, ми багато чого перевіряли при моніторингу цього джерела. Наприклад, якщо повідомлення у соцмережах чи ЗМІ не супроводжувалися документами чи фото, ми не сприймали їх. 

Також важливим джерелом є російські та кримські наукові публікації. Багато тамтешніх науковців не бояться писати про екологічні проблеми в Криму. 

Ще дуже важливе джерело — це кримський «Росприроднадзор». Щось типу нашої екологічної інспекції. Вони не підпорядковані місцевій владі. Ми використовували їхні офіційні документи. Ми вважаємо, що це достойний матеріал. Наприклад, якщо навіть вони кажуть, що море дуже забруднене в певних місцях, що там не можна купатися, то цьому точно можна вірити.

Також серед джерел у нас є рішення кримських окупаційних та російських органів влади. 

Олексій Василюк (фото: Fасebook/Vasyliuk Oleksij)

— Що являв собою Крим з екологічної точки зору до окупації? 

— Крим — це надзвичайно багата на природні цінності територія. На карті України — це найособливіший регіон. Це субтропіки на півдні і сухі степи на півночі. Такого нема більше ніде. Ні в Україні, ні в Європі. 

Про це всі знають, але якогось спеціального моніторингу про екологічний стан в Криму не вели. Ми не можемо взяти якийсь державний звіт «Стан довкілля в Криму» і порівняти з тим, що є зараз, бо такого звіту не існує. Але, наприклад, ми можемо сісти над космічними знімками, які було зроблено до 2014 року і зробити аналіз пошкодження деяких територій. 

Були прекрасні степи. А тепер ми бачимо суцільні колії від танків і випалену землю без рослинного покриву

Ми можемо оцінити збільшення площі військових полігонів. Наприклад, полігон «Опук», включно з Опукським заповідником. Міноборони РФ пише, що площа полігону — чи  то 22 га, чи 44 га. По супутниковим знімкам видно, що пошкоджено там мінімум 50 тис. га! Формально, там два полігони — «Чауда» і «Опук», але вони утворюють одну територію. Тут супутникові знімки дозволяють сказати, що до 2014 року там росла трава, там є заповідник, були прекрасні степи. А тепер ми бачимо суцільні колії від танків і випалену землю без рослинного покриву. 

Місцеві чиновники намагаються «нагрести» стільки грошей, скільки встигнуть. Вони живуть одним днем.

Коли я вичитував наш звіт, у мене склалося враження, що місцева кримська влада, тобто ті самі чиновники, які очолювали місцеву владу Криму і при Україні, вони поводяться як загарбники. Всі негативні речі, які стали руйнувати Крим з 2014 року (окрім будівництва Керченського мосту і траси «Таврида»), були ухвалені саме місцевою, а не федеральною владою. Це і нарощення кількості звалищ, і перекидання річок для наповнення водосховищ, перекриття і забруднення пляжів, масова забудова, вирубка дерев — це все рішення місцевої влади. І саме місцева влада поводиться так, ніби вона тут перебуває до завтра. Таке враження, що місцеві чиновники намагаються «нагрести» стільки грошей, скільки встигнуть. Вони живуть одним днем. При Україні вони себе так не поводили! Це мене і дивує. Зі свого боку, російська центральна влада вкладає в Крим колосальні кошти, демонструючи цим те, що вона тут надовго і що півострів вона віддавати не збирається.

— Яких найболючіших ударів по довкіллю Криму нанесла російська окупація? 

— Мені здається, найгірше, що сталося — це будівництво Керченського мосту та траси «Таврида». Для їхнього будівництва було вирубано купу лісу, знищені цілі невеликі гори, щоби видобувати камінь. Була знищена Бакальська коса, де добували пісок. Величезні втрати були понесені просто, щоб добути матеріал на цій території. 

Керченський міст — це по суті дамба, посередині якої залишили простір для проходження суден. Міст перешкоджає нормальній циркуляції води між морями, що може призвести до заболочення Азовського моря. Також міст заважає міграції риб. Суттєвої шкоди він завдає китоподібним. Шум транспорту на мосту заважає їм орієнтуватися у просторі. Навколо мосту зареєстровано багато випадків викидання дельфінів на берег.

Видобули 1 млн кубометрів токсичного піску, який використали для будівництва траси та мосту

Трасса «Таврида» побудована поверх купи природних територій, лісів, степів, на археологічних пам’ятках. Також, щоб побудувати трасу, з’явився приблизно 261 кам’яний кар’єр в горах (це найбільша оцінка, яку я бачив). Для цього гори підривали. Через це поперекривалися джерела, зокрема ті, які мали оздоровче значення. Ґрунтові пласти були порушені — джерел більше немає. І такого дуже багато. І ще пісок, крім як з Бакальскої коси, добували і в інших місцях, у тому числі зі шламосховища (Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, — ред.)​ на південь від Керчі. Шламосховище — це місце, куди зливають токсичні відходи. Там почали видобувати пісок для будівництва траси. Цей пісок повністю просякнутий токсичними відходами! Видобули близько 1 млн кубометрів цього токсичного піску, який використали для будівництва траси та мосту.

Дивлячись, як літак пускає ракету і як вона підриває гору, ти розумієш, що ця гора — Опукський заповідник

Військові навчання також завдали серйозного удару по навколишньому середовищу Криму. Для природи навчання нічим не відрізняється від реальних бойових дій. Це той самий рух техніки і вибухи боєприпасів. Росія збільшила свій військовий контингент у Криму, йому постійно треба щось робити, показувати свою потужність. Міноборони РФ постійно публікує якісні відео під різними ракурсами з навчань в Криму, як вони там стріляють, підривають снаряди на землі, в горах та в морі. Якщо ти маєш певну кваліфікацію, або якщо ти людина з Криму, то дивлячись, як літак пускає ракету і як вона підриває гору, ти розумієш, що ця гора — Опукський заповідник. Для міноборони РФ ці ролики — красива демонстрація сили, але для еколога це –  детальне свідоцтво руйнації навколишнього середовища. 

Для природи Криму мала кількість, опадів і прісної води загалом — це нормальний стан

Що стосується питання дефіциту прісної води в Криму, то це, в основному, проблема для людей, а не довкілля. Для природи Криму мала кількість опадів і прісної води загалом — це нормальний стан. Крим був посушливим регіоном тисячоліттями.

Так само і грунти. Крим оточений морями, тому його ґрунтові горизонти були солоними. Після побудови Північно-Кримського каналу у ґрунт почала потрапляти прісна вода, яка витіснила солону. Тепер, без дніпровської води,  ґрунти і підземні води повертаються до свого природнього стану.

— Яких незворотних втрат вже завдала російська окупація довкіллю Криму? Що вже не можна виправити? 

— Практично неможливо виправити наслідки побудови Керченського мосту. Міст — це бомба уповільненої дії. Гіршим від наслідків його існування, про які ми вже говорили, може бути його руйнація. 

Шкоду довкіллю від побудови мосту можна нівелювати лише дуже теоретично

Керченський півострів — найбільш сейсмоактивний регіон в Україні. Вони всунули туди величезний надважкий об’єкт. Дно Керченської протоки — нестабільне місце. Зараз міст вже просідає. Припустимо, через декілька років він просяде і впаде, тоді його руїни опиняться в дуже мілкій сейсмоактивній протоці. Величезний об’єкт заблокує рух кораблів і може спровокувати якісь геологічні процеси. 

Ми не знаємо взагалі, що знаходиться на дні Керченської протоки. Там великі шари мулу, під якими відбуваються невідомі геологічні процеси. Якщо завтра такий важкий об’єкт через будь-які причини впаде в протоку, ніхто не знає що може статися. 

Катастрофи можна уникнути, якщо міст акуратно розібрати, але як це реалізувати на практиці — інше питання. Тобто, шкоду довкіллю від побудови мосту можна нівелювати лише дуже теоретично.

Також неможливо відновити ті ділянки в горах, де були створені нові кар’єри. Там цілі гори були знищені вибухами. Як я вже зазначав, через ці вибухи були заблоковані цілющі джерела. Їх вже втрачено повністю.

Бакальська коса. Це було дуже важливим місцем гніздування птахів, там не було хижаків. І взагалі це був дуже цікавий геологічний об’єкт. Була коса, а тепер її розмито, її вже нема.

Все інше ще можна виправити.