КримSOS: щонайменше 21 журналіст зазнав переслідувань у Криму 

5 березня 2024 року в Сімферополі силовики заарештували 10 кримських татар. Серед них — двоє громадянських журналістів «Кримської солідарності» — Азіз Азізов і Рустем Османов. Їх триматимуть під вартою щонайменше до 4 травня 2024 року.   

Тут ми розкажемо про затриманих журналістів. А ще — з’ясуємо, які тенденції переслідувань у Криму і чи готують в Україні покарання для винних. І звичайно ж, що робити громадськості в Україні та закордоном, щоби швидше розв’язати проблему.  

Тенденції переслідувань 
Аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко розповідає, що вже за перший рік окупації Криму рф повністю зачистила інформаційний простір півострова від незалежних та нелояльних журналістів. «За різними даними, за перший рік кількість ЗМІ в Криму скоротилося більш ніж у 10 разів. Частина ЗМІ були змушені закритися, деякі переїхали на материкову частину України. Можна сказати, що проукраїнські активісти та незалежні журналісти стали першими ворогами «русского міра» в Криму», – уточнив Ярошенко.  

Євгеній пояснює: оскільки незалежних ЗМІ у Криму немає, виник запит на альтернативні джерела інформації. Так з’явилися громадянські журналісти. Ними стали люди без професійного журналістського досвіду. 

«Громадянська журналістика стала природною реакцією на інформаційний вакуум унаслідок відвертої та цілеспрямованої боротьби російської влади з професійною журналістикою з 2014 року», — зазначає кримська активістка, координаторка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва. 

Невдовзі окупанти почали переслідувати і громадянських журналістів. Багато з них нині за ґратами, зокрема: 

• Сейран Салієв; 
• Марлен Асанов; 
• Тимур Ібрагімов; 
• Осман Аріфмеметов; 
• Ремзі Бекіров; 
• Руслан Сулейманов; 
• Рустем Шейхалієв; 
• Амет Сулейманов; 
• Ірина Данилович; 
• Вілен Темер’янов.  

Щодо інших окупованих територій — інформацію знайти важко. Відомо про журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпу. Його викрали окупанти в березні 2022 року. А потім — вивезли у Крим, де місцевий «суд» призначив йому 13 років позбавлення волі за нібито шпигунство. 

Скільки журналістів росія переслідувала у Криму за 10 років 

У 2023 році КримSOS представила список зі щонайменше 19 журналістів, які з 2014 року зазнають переслідувань з боку росії. Наразі 16 з них досі перебувають за ґратами. Нещодавно росіяни затримали ще двох громадянських журналістів, тож кількість журналістів, що зазнають переслідувань росіянами в Криму, зросла до 21 людини.  

Рустем Османов 
Громадянський журналіст, колишній співробітник кримськотатарського телеканалу ATR. Мешкає в Бахчисараї. Після 2014 року активно відвідує судові засідання із політично мотивованих справ та допомагає сімʼям політвʼязнів. Раніше його вже затримували російські силовики та притягували до адміністративної відповідальності за вияв солідарності зі своїми засудженими одновірцями. 

Рустема затримали 5 березня під час обшуку, який став третім за масштабом за всі 10 років окупації.  

Азіз Азізов 
Громадянський журналіст, стрімер «Кримської солідарності». Азіза вже затримували під час стримування з-під суду в лютому 2022 року – прямо перед початком повномасштабної війни. Азіз пробув під арештом 7 днів. 

Тоді під Бахчисарайський суд прийшли кримські татари. Там відбувалося слухання в процесі над делегатом Курултаю кримськотатарського народу — Едемом Дудаковим. російські силовики звинуватили Азіза в порушенні громадського порядку та недотриманні карантинних обмежень. «Сьогодні, 19 лютого, Азізову підконтрольний росії Бахчисарайський районний суд у Криму призначив 7 діб адміністративного арешту», — йшлося в заяві Національної спілки журналістів України. 

Вдруге Азіза затримали 5 березня 2024 року, під час обшуків у Криму. Азіз, як і його колега Рустем Османов, перебуватиме під вартою до 4 травня. 

Ірина Данилович 
Громадянська журналістка, правозахисниця та авторка проєкту «Кримська медицина без обкладинки». Її заарештували в Коктебелі після початку повномасштабного вторгнення. 

29 квітня 2022 року Ірина поверталася додому з роботи, тоді ж активістку викрали силовики — прямо на автобусній зупинці. Співробітники російського омону обшукали її будинок і вилучили техніку та книги. Родичам Ірини її місцеперебування не повідомляли. 

7 травня 2022 року Ірині обрали запобіжний захід — місяць і 29 діб арешту. Журналістці інкримінували підозру в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв» за статтею 222.1 Кримінального кодексу рф. Через 13 днів після викрадення, стало відомо, що правозахисниця перебуває в СІЗО Сімферополя. 

28 грудня 2022 року Ірину засудили Феодосійським міським судом Криму до 7 років позбавлення волі і штрафу в 50 тис. рублів. 21 березня 2023 року Ірина оголосила голодування через те, що їй не надають медичну допомогу в сімферопольському СІЗО. 

Незаконно засуджена громадянська журналістка Ірина Данилович зазнає тортур і ризикує повністю втратити слух. Відомо, що Ірину Данилович незаконно етапували з Криму до краснодару. 

Асан Ахтемов 
З 2015 року працював журналістом, помічником редактора кримськотатарської газети «Авдет». Асана і його брата Азіза затримали 3 вересня 2021 року —  разом із Наріманом Джелялом (заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу в Криму). Тоді працівники фсб інкримінували їм підозру в підриві газопроводу в селі Перевальне.  

Протягом кількох днів до Азіза Ахтемова не допускали незалежних адвокатів. За цей період окупаційний «суд» утримував усіх затриманих під вартою. Наступного дня Азіз Ахтемов повідомив, що його брата, Асана, катували струмом. Лише 13 вересня до Асана Ахтемова, незважаючи на протидію слідства, потрапив до СІЗО адвокат Айдер Азаматов. 

Асан отримав 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тис. рублів з обмеженням волі на 1 рік. 

На оголошення вироку допустили не всіх охочих. Під будівлею суду зафіксували велику кількість співробітників поліції, а також оперативних співробітників Центру протидії екстремізму на чолі з начальником сімферопольського управління Русланом Шамбазовим. 

Владислав Єсипенко 
Працював позаштатним журналістом-фрилансером «Радіо Свобода», зокрема для «Крим. Реалії». Його затримали 10 березня 2021 року — саме в цей день він перестав виходити на зв’язок з рідними. росіяни звинуватили його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів». 

Майже місяць до Єсипенка не допускали незалежного адвоката. Адвокатка за призначенням стверджувала, що не помітила слідів тортур. Коли незалежні адвокати все ж дісталися Владислава, тоді стало точно відомо про катування струмом і побиття.  

У лютому 2022 року Сімферопольський районний суд засудив Владислава до 6 років позбавлення волі та штрафу у 110 тис. рублів. Адвокатам вдалося зменшити покарання до 5 років.  

Листи Владислава та інших жертв політично вмотивованих справ, які вони надсилають з ув’язнення, можна почитати в нашій статті. 

Переслідування журналістів: системні чи хаотичні? 
На думку аналітика КримSOS Євгенія Ярошенка, моніторинг ситуації у Криму дає підстави вважати, що переслідування журналістів на півострові має широкомасштабний і системний характер. Тож українські правоохоронні органи проводять розслідування випадків порушення прав журналістів в окупованому Криму. 

Чи готують покарання для винних?
У кримінальних провадженнях зафіксовані численні факти незаконного кримінального переслідування журналістів та їхніх родин, проведення незаконних обшуків, затримань, звинувачень в екстремістській діяльності. На основі цих фактів ще в лютому 2021 року прокуратура автономії, Офіс Генерального прокурора та Українська Гельсінська спілка з прав людини скерували повідомлення до Міжнародного кримінального суду. 

«Правоохоронні органи розслідують 22 кримінальні провадження за 42 фактами порушення прав журналістів та інших представників ЗМІ в Криму. Наразі повідомлено про підозри 13 особам, серед яких — окупаційні судді, колишні працівники СБУ та учасники незаконного збройного формування «Самооборона Криму», — зазначив у середині 2021 р. керівник прокуратури автономії Ігор Поночовний.   

Українські правозахисники підготували список причетних до переслідувань журналістів і блогерів у Криму. У цьому списку — понад 90 осіб. Цей список не є вичерпним і встановлення осіб винних усе ще триває.  

Проти деяких осіб із цього списку запровадили персональні санкції. Наприклад, проти «судді» Антона Цикуренка такі санкції запровадили Україна, ЄС та Швейцарія.  

Чому про це треба говорити? 
Євгеній Ярошенко закликає громадськість в Україні та закордоном долучатися до інформаційних кампаній, спрямованих на звільнення ув’язнених журналістів та усіх політв’язнів: 

«Іноземні ЗМІ та журналісти мають частіше писати про небезпечну роботу колег на окупованих територіях України та долучатися до адвокаційних кампаній, спрямованих на їх звільнення».  

З кількох причин: 

1. У Криму відсутня свобода слова. Тож кожен, хто висвітлює ситуацію з правами людини на півострові, ризикує опинитися за ґратами.  

2. Окупанти формують на півострові інформаційний вакуум. Мешканцям окупованого півострова може здаватися, що в Україні та закордоном всі забули про Крим. Активісти на півострові мають розуміти, що це не так. Тож варто постійно говорити про порушення прав людини у Криму.  

3. Це формує фундамент для покарання злочинців після деокупації півострова. Поки всі причетні до злочинів проти журналістів (як росіяни, так і зрадники-українці) не будуть покарані, говорити про відновлення справедливості в Криму неможливо.  

Нагадаємо, до списку журналістів, що зазнали репресій у Криму, входить 21 людина. Оновлений список, окрім імен Владислава Єсипенка, Ірини Данилович та Асана Ахтемова, містить імена Азіза Азізова та Рустема Османова. Ці дані не враховують тих журналістів, що зазнали адміністративного переслідування. Наприклад, Лутфіє Зудієву — активістку «Кримської солідарності» чи Бекіра Мамутова — головного редактора газети Qırım.  

Фото: колаж Суспільне Крим