Безкоштовна медицина у кримській пастці

Крим, окупований Російською Федерацією, ризикує залишитися без медикаментів іноземного виробництва. А все тому, що минулого тижня Уряд РФ видав постанову, якою забороняє держзакупівлі імпортних ліків, у яких є російські аналоги. Постанова уряду набуде чинності сьогодні. За задумом, це повинно знизити ціни на деякі ліки. Дійсно, питання зниження цін актуальне для жителів Криму, для яких ліки значно подорожчали з моменту анексії, але нововведення навряд позитивно вплине на здоров’я як росіян, так і жителів окупованих Росією територій.

Кримчани скаржаться в соціальних мережах на вартість ліків. Так, хлорофіліпт ще у квітні коштував 125 рублів (близько 40 грн), а мазь Бактробан в червні — 585 рублів (близько 200 грн). Навіть зараз ціна на обидва ці препарати в материковій Україні вдвічі нижча.

Нарікають кримчани не тільки на ціни препаратів, але і на їх неефективність.

«В аптеці Сімферополя купив російський “Цитрамон”. Розболілась голова. Випив. Взагалі не подіяв. Випив другу — та ж проблема. Сходив до сусідки-фельдшера, у неї залишалося кілька таблеток ще українських. Випросив одну. Зняло моментально. Сусідка каже, що це не перший випадок», — пише кримчанин у соцмережі.

Кримські медики скаржаться, що попадається багато підробок: часто парацетамолом не вдається збити температуру протягом декількох днів. Українці розповідають про часті проханнях своїх знайомих у Криму привезти або передати при нагоді прості ліки з материка: цитрамон, анальгін та інші анальгетики.

Безкоштовна медицина ціною власного здоров’я

Висока ціна препаратів могла б бути не такою помітною для кримчан, адже в РФ діє система безкоштовної медицини. В російських лікарнях ліки дійсно видають, а також забезпечують пацієнтів харчуванням. Однак, як розповідають самі кримчани, якщо потрібного препарату в лікарні немає, тоді треба купувати самим, як і ті ліки, що потрібні після закінчення лікування на стаціонарі.

Але й така форма лікування не всім доступна: медичні заклади Криму відмовляють у допомозі громадянам без поліса обов’язкового медичного страхування (ОМС). Як повідомляють експерти Кримської польової місії, на початок лютого поліс ОМС не отримали 12% кримчан, і в їх числі ті, хто не бажав отримувати російський паспорт.

Якщо поліса немає, то людина має право тільки на швидку, екстрену допомогу, притому тільки у випадках, коли є загроза життю. Люди без поліса не можуть потрапити на прийом до лікаря, не можуть купити ліки, які не відпускаються без рецепта. Пацієнтів без поліса відмовляються лікувати навіть за власний рахунок. Житель Сімферополя розповів QirimInfo про долю своєї знайомої: жінку з онкологічними проблемами впродовж двох місяців відмовлялися приймати кримські лікарі, після чого її довелося везти на лікування в ,икову Україну. Однак, на жаль, запізно — жінка померла.

Як повідомляють QirimInfo у Кримській правозахисній ініціативі, довгий час після анексії онкохворі змушені були проходити лазерну та хіміотерапію за власний рахунок.

Власники паспорта РФ мають право безкоштовно отримати поліс ОМС. І хоча наявність поліса дає право на безкоштовне медичне обслуговування, вона не вирішує всіх проблем. Прийому до лікаря можна чекати тиждень: через нестачу персоналу до них стоять величезні черги.

Користувачі соцмереж скаржаться в тематичних групах, що найчастіше лікують в лікарнях тим, що є, а не тим, що дає потрібний ефект.

«Лікують дійсно безкоштовно, — пише мешканка Сімферополя Наталія, 4-річний син якої потрапив в дитячу міську лікарню через рани на щоці. — У це «все включено» в нашому випадку входило одне промивання-перев’язка і три уколи антибіотика широкого спектру дії в день. Після першого дня прийому антибіотика нас відвідав дисбактеріоз, але пробіотик довелося купувати самостійно, адже його в запасах лікарні не виявилося. Замість розчину для промивання рани видали банку зі звичайним фізрозчином».

Часто кримські лікарі не наважуються виписати відсутній у них, але ефективний препарат навіть на гроші хворого. Все це відбувається через те, що з російського бюджету не виділяються достатні кошти для забезпечення громадян якісними медикаментами.

Життя — не цукор: як вижити в Криму з діабетом

Нелегко доводиться і хворим на цукровий діабет. Інсулін таким хворим видають, але процедуру оформлення для його отримання пройти складно , усюди величезні черги.

У Кримській правозахисній ініціативі підтверджують: отримання статусу інвалідності за законодавством РФ — поки що найбільша проблема для діабетиків, яких в одному тільки Севастополі близько 10 тис. осіб. В організації зафіксували випадки, коли людям, що вживають інсулін протягом 20-30 років, відмовлялися надати статус інваліда.

«Перехід з того інсуліну, який люди приймали під час українських закупівель, на інсулін російський, це — вам скаже будь-який ендокринолог — матиме наслідки, може спровокувати ускладнення зі здоров’ям. У будь-якому разі, до кінця цього року діабетики забезпечені інсуліном. Що буде у 2016 році — невідомо, адже питання фінансування поки не вирішені, і навряд чи будуть», — коментують у правозахисній організації.

Варто згадати, що питання з інсуліном вирішилося не відразу після анексії — багато кримчан вирішили не ризикувати своїм життям і забезпечити собі належне лікування.

Кримчанка Саіде перебувала в гостях у доньки в Німеччині, коли Росія вторглася до Криму. У зв’язку з діагнозом цукровий діабет вона вирішила не ризикувати і залишитися в Європі, нехай і в статусі біженки.

«У Криму відразу після анексії ліків не було: Росія не надавала, а Україна поставки припинила. А без уколів інсуліну мені не вижити. Тут, у Німеччині, мені видають безкоштовні ліки, проводять медичні обстеження. Мені вже навіть видали медичну карту. Інсуліну надають стільки, скільки мені потрібно», — ділиться своєю історією Саіде. — «А син мені відразу сказав не повертатися до Криму, оскільки там немає ліків, і тому інсулінозалежні люди там вмирають».

Російських наркоманів лікують в’язницею

Є ще одна група людей, яка залежить від соціальної допомоги держави — ВІЛ-інфіковані та наркозалежні, які намагаються цієї залежності позбутися. У зв’язку з окупацією Криму українським соціальним організаціям довелося закрити всі програми допомоги наркозалежним.

«Російська наркополітика дуже жорстка: вона до поняття “гуманна” не має ніякого відношення. Звісно, Україна далеко попереду в цьому плані порівняно з РФ, де програми допомоги наркозалежним — це програми Радянського Союзу», — говорить голова благодійної організації «Пацієнти України» Дмитро Шерембей. — «У Росії не визнають наркозалежність захворюванням, не відносяться ліберально до тих, хто вживає наркотики, а переслідують і б’ють їх кийками, як це робили в СРСР: у РФ, як і раніше, лікувальний заклад для наркозалежних — це в’язниця».

На Карті порушень прав людини у Криму можна ознайомитися з інформацією про загибель 20 осіб у зв’язку із забороною метадонової терапії на півострові, про що повідомив представник «Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні» Павло Скала. У свою чергу, об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІД повідомляє, що з 805 людей, які отримували опіоїдну замісну терапію (ОЗТ), перевірену і таку, що підтримує ООН, померло від 80 до 100 чоловік. Причинами смертей в основному є самогубства і передозування. У Росії, на відміну від України та Євросоюзу, ці препарати заборонені.

Тому в РФ за смерті цих людей ніхто не несе покарання. Більш того, за словами Дмитра Шерембея, в Криму залишилися без допомоги ВІЛ-позитивні люди, а їх, за офіційними даними, на півострові налічується понад 15 тис.

«У нас залишилося два маленьких проекти в Криму, але взагалі зараз ВІЛ-позитивні люди сидять на півострові без багатьох послуг. Звісно ж, на території Криму окупаційна влада переводить українців на російські програми лікування, але варто враховувати, що всі соціальні програми підтримки ВІЛ у Росії — це максимум видача таблеток», — пояснює Шерембей. — «Раніше ми займалися різноманітними заходами для обмеження передачі ВІЛ уразливим групам. Наша допомога — це консультації, супровід, допомога дітям, правовий захист, допомога у працевлаштуванні. В Україні дуже великий спектр послуг, які отримують ВІЛ-позитивні люди. До окупації це все було і на кримському півострові. У РФ подібні послуги не надають».

Шерембей вважає, що система лікування в РФ погано вплине на ситуацію з епідемією ВІЛ-СНІДу на Кримському півострові. А значить, в результаті країна-окупант надаватиме помилкові дані про швидкість передачі вірусу, про вплив ВІЛ-позитивних людей, а також про допомогу, надану інфікованим.