Масова загибель дельфінів у Чорному морі: що змінила російська агресія

У лютому цьогоріч КримSOS разом із Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим та Офісом Кримської платформи презентували дослідження «Війна створює загрозу для морських екосистем: вплив російської агресії проти України на стан Чорного моря». Його автори – біолог Павло Гольдін, провідний науковець Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена, та Віктор Коморін, виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Один із розділів дослідження присвячено події, яка у 2022 році привернула увагу і науковців, і суспільства: різкому зростанню загибелі дельфінів і морських свиней у Чорному морі. Вона збіглася в часі з початком повномасштабного вторгнення. Остаточної відповіді на запитання, що саме вбивало тварин, досі немає. Але, за висновком авторів, усі наявні гіпотези вказують на руйнівний вплив дій рф.

Удвічі більше, ніж зазвичай

Підвищена загибель китоподібних охопила всю західну половину Чорного моря. Науковці зібрали відомості про 914 випадків загибелі тварин на берегах України, Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії.

На українському узбережжі смертність у 2022 році більш ніж удвічі – у 2,2 раза – перевищила середній рівень 2019-2021 років. Це все ж менше, ніж у 2017 році, коли в Чорному морі сталася масова загибель китоподібних. Як і тоді, найбільше мертвих тварин знаходили у травні та червні.

Ці дані, найімовірніше, неповні. Дослідники врахували лише випадки, підтверджені фото- чи відеоматеріалами, а знахідки на азовському узбережжі до вибірки не ввійшли.

Не лише дельфіни

У Чорному морі живуть три види китоподібних, і кожен представлений власним, чорноморським підвидом. Два з них – дельфіни: звичайний дельфін і афаліна. Третій – морська свиня, яку в побуті часто теж називають дельфіном або азовкою. Насправді вона належить до окремої родини і є одним із найменших китоподібних у світі. Її чорноморська популяція скорочується і перебуває під загрозою зникнення.

Саме морські свині склали більшість загиблих на узбережжі України – 59%. Ще 26% припало на звичайних дельфінів, 10% – на афалін, решту тварин не вдалося визначити до виду. Порівняно з попередніми роками помітно зросла частка звичайних дельфінів, хоча статистично значущою цю зміну дослідники не визнали.

Що насторожило науковців

Картина загибелі 2022 року мала кілька незвичних рис.

По-перше, майже жодна тварина не мала ознак загибелі в рибальських знаряддях. Такі випадки виявили лише двічі, обидва – в Криму. Зазвичай частка таких тварин становить 10-20%, а сітки є найчастішою причиною загибелі морських свиней, яку взагалі вдається встановити в Чорному морі.

По-друге, море викинуло на берег незвично багато живих тварин – 16 випадків. Серед них були і морські свині, і звичайні дельфіни. Двоє дельфінів в Одесі, побувши на мілині, оговталися й відпливли. Для науковців викид живих тварин – важлива ознака: вона може вказувати як на епізоотію, тобто спалах хвороби, так і на травму.

По-третє, спершу гинули тварини в нормальній фізичній формі, а пізніше – виснажені, які, ймовірно, були вражені вже деякий час.

Можливі причини

Автори дослідження розглядають кілька груп гіпотез.

Інфекційне захворювання. У разі масової загибелі тварин це перша версія, яку потрібно перевірити.

Мінно-вибухові та акустичні травми. Сюди належать підводні й надводні вибухи, пуски ракет, зокрема аварійні, коли ракета падає в море, та пуски з підводних човнів. Вибухи можуть спричиняти ураження жирової тканини голови, контузії, кесонну хворобу. Окрема загроза – гідролокатори суден і підводних човнів: вони працюють на частотах, якими користуються дельфіни та кити. Це може спричинити крововилив у внутрішньому вусі та викид тварини на берег. Довгострокову небезпеку становлять і морські міни.

Отруєння. До складу ракетного пального входять високотоксичні речовини. Сполуки важких металів можуть спричиняти неврологічні розлади, зокрема ураження слуху. Саме гостре, а згодом хронічне отруєння могло б пояснити, чому спершу гинули здорові на вигляд тварини, а згодом – виснажені.

Стрес і відлякування від місць живлення. Тварини, витіснені з рідних акваторій, частіше потрапляють у рибальські сітки деінде – наприклад, біля берегів Туреччини.

Переміщення риби. Якщо війна змінила розподіл риби, якою живляться китоподібні, погіршуються й умови їхнього існування.

Поєднання чинників. Автори дослідження вважають цей сценарій найімовірнішим. Наприклад, наслідки вибухів разом зі стресом можуть спровокувати спалах інфекції, яка за нормальних умов перебігає приховано й не викликає хвороби, а також збільшити загибель у сітках.

Аналіз даних і макроанатомічні дослідження не дозволили відкинути більшість початкових гіпотез. Частково це пояснюється складністю діагностики. Щоб підтвердити акустичну травму, під час розтину загиблої тварини потрібно вилучити ціле середнє та внутрішнє вухо і провести гістологічний аналіз тканин, зокрема кортієвого органа. Це складна процедура навіть у мирний час.

Одне море – різні картини

Порівняння з іншими причорноморськими країнами показало, що в Румунії та Болгарії тенденція була такою ж, як в Україні: пік загибелі у травні-червні і переважно морські свині. У Туреччині картина відрізнялася: там переважали звичайні дельфіни (55%), а пік припав на кінець лютого та березень. Науковці називають це сильною аномалією.

Схожі епізоди траплялися й раніше. У 1982 році масова загибель китоподібних в Азовському морі сталася після аварії на буровій платформі. А у 2015 році загибелі морських свиней у Болгарії передував інцидент на захопленому росіянами родовищі на схід від острова Зміїний. Його обставини досі не з’ясовані.

Кримські акваторії під ударом

Бойові дії російського флоту та авіації, зокрема пуски ракет із кораблів, найінтенсивніше відбувалися у 2022 році, меншою мірою у 2023-му. Вони зачепили акваторії, важливі для збереження морських ссавців: придунайський район, Каркінітську затоку, Балаклаву та Азовське море.

Балаклава, відома як оселище «Чорноморських дельфінів», належить до Смарагдової мережі Європи. Керченська протока – єдиний морський коридор до Азовського моря, де живе популяція азовки. Протока визнана акваторією, важливою для морських ссавців.

Що потрібно робити

Науковий комітет Угоди про збереження китоподібних Чорного та Середземного морів (ACCOBAMS) ухвалив окремий повоєнний план для китоподібних Чорного моря. Серед його рекомендацій:

• комплексний моніторинг підводного шуму, хімічного забруднення, морського сміття та ознак стресу у тварин, а також розтини і дослідження структури популяцій, доки вплив війни не зменшиться до довоєнного рівня;
• збір і довгострокове зберігання зразків органів і тканин, щоб встановлювати причини смерті: забруднювачі, патогени, ознаки акустичних чи мінно-вибухових травм. Для цього потрібні національні мережі реагування на викиди тварин і банки тканин;
• оцінка втрат видів і оселищ, зокрема дистанційне виявлення морських мін і боєприпасів на дні;
• оцінка того, як змінилися розподіл і чисельність риби, якою живляться китоподібні;
• оцінка ризику загибелі в рибальських знаряддях і заходи для його зменшення.

Вирішальним для відновлення морської екосистеми автори дослідження називають розмінування. Але, як наголошують вони у висновках, повернути екологічну безпеку регіону допоможе лише звільнення Криму від російської окупації.

Повний текст дослідження «Війна створює загрозу для морських екосистем: вплив російської агресії проти України на стан Чорного моря» за посиланням.