Заява правозахисних організацій щодо чергової хвилі обшуків і затримань кримських татар

5 березня 2024 року російські силовики провели чергову хвилю обшуків в окупованому Криму. Обшуки відбулися у будинках 10 кримських татар у Бахчисараї, Джанкої та Джанкойському районі: Рустем Османов, Азіз Азізов, Мемет Люманов, Мустафа Абдураманов, Ремзі Куртнезіров, Вахід Мустафаєв, Алі Мамутов, Арсен Кашка, Енвер Халілаєв, Наріман Аметов. Після обшуків їх затримали за обвинуваченням у нібито причетності до Хізб ут-Тахрір (панісламська політична партія, яка, за законодавством РФ, визнана терористичною організацію, однак легально діє на території України та більшості держав світу). 

Затримані кримські татари є активістами правозахисної ініціативи “Кримська солідарність” та релігійними діячами. Один із затриманих – Ремзі Куртнезіров –  колишній імам, має інвалідність 2 групи, хворіє на цукровий діабет та в минулому переніс три інсульти й трепанацію черепа. Його імовірне ув’язнення створить реальну загрозу для життя, враховуючи систематичне ігнорування проблем зі здоров’ям ув’язнених з боку російських тюремників, від якого минулого року уже загинули двоє кримських політв’язнів. 

Ці обшуки підтверджують незмінність репресивних практик російської окупаційної адміністрації в Криму. Обшуки почалися о четвертій ранку, коли вдома спали діти і дорослі. Щонайменше під час шести сьогоднішніх обшуків (у Рустема Османова, Азіза Азізова, Алі Мамутова, Ремзі Куртнезірова, Арсена Кашка та Вахіда Мустафаєва) російські силовики вилучили так звану заборонену літературу, яку самі ж і підкинули, зокрема книгу “Халіфат”, яку часто використовують для фальсифікації “справ Хізб ут-Тахрір”.

Сьогоднішні обшуки та затримання матимуть довгостроковий вплив на жінок і дітей, які фактично залишаться без годувальника через арешт чоловіка і батька. Крім того, свавільне вторгнення в домівку посеред ночі озброєних до зубів російських силовиків створює ризик психологічної травми для дітей. Для прикладу, у лютому 2024 р. помер 13-річний син кримського політв’язня Айдера Джаппарова від тривалої хвороби, яка почалася після арешту батька в 2019 р.

Як показує практика, лише в рамках “антитерористичної” статті російські окупанти проводять масові обшуки у будинках кримських татар кожні півроку. За 10 років окупації Криму відомо про 17 масових хвиль таких обшуків. Лише упродовж 2023 року було ухвалено щонайменше 17 незаконних вироків проти кримських татар за такими кримінальними справами з позбавленням волі строком до 20 років колонії суворого режиму. Крім того, лише за останні півроку російські окупанти провели дві хвилі обшуків у членів незалежних мусульманських релігійних громад, а у лютому 2024 р. затримали адвоката Еміля Курбедінова та правозахисницю Лутфіє Зудієву.   

Крім того, неспровоковані і безпідставні штурми домівок кримських татар отрядами озброєних військових, вже є системною політикою силовиків, метою якого є залякування цивільного населення в окупованому Криму.

Російська Федерація використовує своє антитерористичне та антиекстремістське законодавство для переслідування кримськотатарських активістів, правозахисників, журналістів та релігійних діячів. Російська пропаганда періодично заявляє для внутрішньої та закордонної аудиторії, що Росія нібито бореться з ісламським тероризмом в Криму. Однак такі дії не мають нічого спільного з боротьбою проти тероризму, а є способом терору проти цивільного населення окупованих територій України. Це підтверджується дедалі жорстокішою системною практикою викрадень, катувань, ув’язнень та інших звірств рашистського режиму відносно мешканців окупованих АР Крим, м. Севастополя, частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Така практика в Криму з’явилася задовго до 24 лютого 2022 р. попри те, що міжнародна спільнота з незрозумілих причин не реагувала на такі звірства.

Зухвале ігнорування Росією практично всіх норм міжнародного права вкотре переконує, що єдиним способом припинити свавілля і безкарність окупантів, запобігти новим воєнним злочинам, злочинам проти людяності та грубим порушенням прав людини в Криму та на інших окупованих територіях України, є найскоріша їхня деокупація за допомогою наявних дипломатичних, санкційних, правових та військових заходів, у тому числі права на індивідуальну самооборону, передбаченого ст. 51 Статуту ООН, і відновлення українського правопорядку на цих територіях.

Тому ми закликаємо уряди іноземних держав та міжнародні організації, зокрема учасників Міжнародної Кримської платформи:

• Ухвалити спільну заяву з рішучим консолідованим протестом проти сьогоднішніх обшуків і затримань 10 кримських татар;
• Збільшити всебічну, включаючи військову, підтримку України з метою деокупації всіх територій України, включно з Кримським півостровом, оскільки деокупація — обов’язкова умова для захисту та відновлення прав людини в Криму;
• Запровадити персональні санкції проти осіб, які причетні до сьогоднішніх обшуків і затримань;
• Надавати всебічну підтримку жертвам політичних репресій у Криму, їхнім родинам та адвокатам;
• Продовжувати здійснювати моніторинг та документування порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності в окупованому Криму і включати їх у регулярні звіти про ситуацію з правами людини в Україні;
• Надавати допомогу Уряду України в розслідуванні воєнних злочинів, злочинів проти людяності та грубих порушень прав людини в окупованому Криму;
• Посилити дипломатичний, санкційний та інших тиск на Російську Федерацію з метою запобіганням новим звірствам в окупованому Криму та материковій частині України, а також пришвидшення деокупації всіх територій України;
• Максимальною мірою використовувати Міжнародну Кримську платформу, механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організацій для пришвидшення звільнення кримських політв’язнів, цивільних заручників на окупованих територіях, ефективного реагування на порушення прав людини в окупованому Криму та наближення деокупації всіх територій України;
• Сприяти розширенню учасників Міжнародної Кримської платформи із залученням держав Азійсько-Тихоокеанського регіону, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки;
• Сприяти розширенню мандату Реєстру збитків Ради Європи з метою включення до реєстру збитків, спричинених діями РФ у Криму з 2014 року;
• Сприяти створенню спеціального механізму для притягнення до відповідальності політичного та військового керівництва Російської Федерації за злочин агресії проти України.

КримSOS

Центр прав людини ZMINA 

Правозахисний центр “ДІЯ”

Кримська правозахисна група

Центр громадянських свобод

ГО “Кримський процес”

ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля»

УГСПЛ