Захист чи напад: для чого мілітаризують Крим

Захопивши Крим, Росія почала нарощувати свою військову присутність на півострові. Особливо небезпечним є факт того, що Росія є ядерною державою, яка не рахується з нормами міжнародного права, тому може розмістити і ядерну зброю на території окупованого Криму. QirimInfo зібрав факти про контингент російських військ у Криму, а також запитав у експерта, чим це може загрожувати країнам чорноморського басейну.

За різними даними, Росія продовжує нарощувати військовий контингент і озброєння в окупованому Криму. Згідно із заявою міністра оборони Степана Полторака, яку він зробив на засіданні міжпарламентської ради Україна-НАТО влітку 2015 року, чисельність військових угруповань в Криму становить близько 24 тис. військовослужбовців, які виконують там певні завдання. Крім того, значно збільшилася кількість озброєнь і техніки.

Таким чином, з моменту анексії кількість російського військового контингенту на півострові збільшилась удвічі – з 12,5 тис військових. Тенденції до збільшення збройних сил зростають, але все ж поки чисельність особового складу не перевищує навіть кількості в 25 тис: кількості, дозволеної за домовленістю України і Росії по Чорноморському флоту Росії на території України.

Чорноморський флот почали модернізувати, хоча і дуже повільно і тільки в сегменті маленьких кораблів (Росія поповнила флот катерами «Буян» і чотирма підводними човнами «Варшав’янка»). А на базах, які обслуговують флот, додалися гелікоптери під Сімферополем і сім середніх бомбардувальників Су-22М3.

Основні війська РФ у Криму – це, звісно, Чорноморський флот. Але і про посилення сухопутних військ Росія дбає. Загалом же з різних джерел стало відомо, що протягом ще 2014 року у Севастополі створили окремий полк радіаційного, біологічного та хімічного захисту, а у складі Чорноморського флоту з’явився артилерійський полк прикриття берегової лінії у селі Перевальне, на озброєнні якого знаходиться близько 300 одиниць озброєння і військової техніки, в тому числі понад 60 одиниць нових артилерійських систем. Згодом у Керчі сформовали шляховий залізничний батальйон, який увійшов до складу 39-ї окремої залізничної бригади Південного військового округу.

Восени того ж 2014 року на полігоні Татарське в Північній Осетії відбулися навчання гірськострілкового батальйону берегової охорони Чорноморського Флоту РФ, основне місце дислокації якого – Крим. Причому як повідомляють російські ЗМІ, значна частина батальйону – українські військові у Криму, що зрадили присязі.

У Криму також була розгорнута повноцінна система ППО, для чого на півострів були перекинуті літаки-перехоплювачі і мобільні комплекси ППО ближньої зони «Панцир».

Наявність ядерної зброї – недоведений, але можливий факт

Крім того, що Росія нарощує військову присутність в Криму, її представники ще й часто заявляють про ймовірність розміщення там ядерної зброї.

Мустафа Джемілєв, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу, в одному зі своїх інтерв’ю нещодавно заявив, що Росія завезла в Крим навіть і ядерну зброю.

«У всякому разі, достовірно відомо, що вони майже повністю реставрували ядерне сховище в урочищі Кизилташ поблизу Ялти, яке було закрите і спустошене після підписання Будапештського меморандуму…», – переконаний Джемілєв.

Все ж достовірних доказів ядерної зброї у Криму в нас немає. Росія про це теж мовчить.

Однак розраховувати, що Росія на цьому зупиниться, не варто.

Наразі ж для Росії розвиток військової інфраструктури у Криму, на думку президента РФ Володимира Путіна, – необхідність. Про це він заявив 22 липня 2014 року на засіданні Ради безпеки ООН, аргументуючи це начебто “посиленням угрупування військ НАТО” на території східноєвропейських держав, в тому числі в акваторіях Балтійського і Чорного морів.

За словами міністра Полторака, якщо Росія буде продовжувати нарощувати військову силу такими ж темпами, то до 2018 року може вдвічі збільшити чисельність своїх військ в Криму та перетворити півострів в оборонний пункт. Деякі ж експерти взагалі прогнозують збільшення кількості військових навіть до 100 тис. осіб. Але як це буде відбуватися на практиці – передбачити важко.

Олексій Куроп’ятник, експерт з питань безпеки Майдана закордонних справ.

Посилення російського військового угрупування дійсно має місце в Криму, але реального значного супротивника в акваторії Чорного моря не бачимо.

Просто та вся тактична ядерна зброя – подвійного використання. Завезені до Криму бомбардувальники, наприклад, створенні ще в 50-х роках, і їх основна мета – боротьба з авіаносними крейсерами. А найближчий авіаносні крейсери – це два авіаносці 6 флоту США на базі у Гаеті (Італія) в Адріатичному морі. І вони туди дострелити можуть з польоту, але підтримки не буде з флоту, тому що він може діяти тільки в акваторії Чорного моря. А от 6-й американський флот може накрити увесь Крим, перебуваючи на базі дислокації в Гаеті. Тому під ураженням залишаються тільки країни НАТО з виходом до Чорного моря: Болгарія і Румунія, які мають дуже слабкі збройні сили і флот зокрема.

Тому скоріше за все, нарощення військових сил у Криму Росією підштовхне слабкі країни НАТО до розбудови своїх військово-морських сил.

Росіяни завезли до Криму комплекс «Бастіон», але це протикорабельний комплекс, а в Чорному морі з нього немає по кому стріляти. Трохи дивно, правда?

Завезли також «Іскандери» – тактична ракетна зброя, до неї можуть бути застосовані спецзаряди з ядерною зброєю, але достеменного підтвердження наявності у росіян в Криму ядерних зарядів немає.  

Інша річ – Україна. Саме для неї посилення військового контингенту в Криму і становить можливу загрозу, якщо Росія планує агресію зі сторони Кримського півострова через Перекоп: це абсолютно явна загроза у напрямку чорноморського узбережжя і самого порту Одеса.

Що стосується сухопутних військ, то за окремими оцінками вони можуть збільшитися до 40 тис, а окремі експерти називають цифру і до 100 тисяч. Це мало вірогідно, тому що немає ресурсу їх там утримувати: Крим не може себе прогодувати, а посилення військ і їх забезпечення вимагає значних ресурсів, в той час електрику якщо ще підведуть, то з водою, як і з продуктами харчування, будуть перебої.

Ми можемо очікувати, що до кінця року може збільшитись чисельність, на що вказує значне посилення генерації електроенергії, що перевищує потреби ще до часів окупації, коли населення складало 2,35 млн (на даний момент заявлено, що півострів покинули 22 тис громадян – QirimInfo). Населення зменшилось практично на 5%, а генерація збільшується на 1,7%. Навіщо стільки генерації – для військових частин. Це єдине логічне пояснення. Тому можемо припустити, що Росія хоча б тимчасово, але хоче збільшити кількість військової сили на півострові.

Але збільшення кількості військового контингенту можна пояснити й іншим чином: по-перше, росіяни переймаються тим, щоб Крим у них не відібрали військовим шляхом, по-друге, це питання внутрішньої безпеки. Росіяни не довіряють населенню Криму, очікують на якийсь заколот, адже частина людей все ще невдоволена тим, що відбулося.

Можливо, Росія і готується до наступальної операції, але кричати «Караул!» зарано.