Як планувати евакуацію – поради експертів КримSOS
10 / 04 / 2022
Станом на 9 квітня тільки офіційно як переселенці зареєструвалися 900 тис людей. Щодня ця цифра зростає – з Донецької та Луганської області продовжується евакуація людей. Також є випадки, коли виїжджати доводиться вже з тимчасово окупованих територій.
Експерти громадської організації КримSOS підготували поради для різних сценаріїв евакуації, а також для тих, хто допомагає й супроводжує у дорозі родичів чи знайомих.
СЦЕНАРІЙ 1: їдемо з “гарячих точок”
Підготовка:
- Зібрати валізу з необхідними речами – декілька комплектів змінної білизни, теплий одяг, тощо.
Порада: беріть невелику валізу, бажано на коліщатках,щоб ви самі могли її донести. Люди, які мали великі валізи полишали їх на залізничному вокзалі, бо через велику кількість людей було дуже мало вільного місця.
- В окрему легку, невелику сумку складіть документи, цінності, персональні ліки.
Порада: зробіть скан-копії своїх документів, гроші та прикраси не складайте в одне місце. Але краще, якщо є можливість – завірити копії документів у нотаріуса та сховати їх окремо від загальних документів. - Вибрати напрямок руху, дізнатися з офіційних джерел про можливості виїзду та напрямки.
Порада: поговоріть з тими, хто виїхав раніше, подзвоніть до організацій, де допомагають з евакуацією (список нижче). Після розмови – перевірьте офіційні джерела, сторінки вокзалів, щоб переконатись, що нічого не змінилось.
Евакуація:
- Слідкувати за повідомленнями державних органів в місцевих Telegram-каналах та Viber-групах про те, де ведуться бойові дії, та де існує безпечний евакуаційний транспортний коридор.
Порада: не затягуйте з виїздом, бо евакуація з “сірої зони” значно простіше організувати, ніж під постійними обстрілами - При евакуації на авто, заздалегідь продумайте напрямок для виїзду, оминайте центральні траси (там буде багато машин і дорога блокується), також передивіться де по маршруту будуть заправки, необхідно мати додаткову каністру з паливом.
Порада: візьміть з собою паперову карту, збережіть на телефон, намалюйте чи роздрукуйте карти з дорогами, у вас може не бути інтернету для завантаження Гугл-карт. Та не забувайте про правила дорожнього руху – не виїзджайте на зустрічну смугу, бо це може спричинити тянучку та аварію. - При евакуації поїздом не беріть великі валізи. Поїзди зараз досить популярний вараінт для евакуації, тому часто вагони забиті охочими виїхати.
Порада: ніхто не може знати як складуться обставини та скільки часу доведеться провести у дорозі – візьміть з собою півтори літри води на людину та якийсь перекус для себе, дитини чи тварини.
Станом на 28 березня 3,2 млн пасажирів уже евакуйовано залізницею до безпечних міст на заході країни та за кордон
Важливо: на кожну з ситуацій евакуації впливає багато факторів. Один і той самий маршрут може бути небезпечним на наступний день. Тому просимо зважати на ризики та звертатись за допомогою.
СЦЕНАРІЙ 2: їдемо з окупованих територій
Підготовка:
- Зібрати екстрену валізу, легку, невелику сумку: документи, цінності, персональна аптечка, комплект змінної білизни та кофта, пляшка води 1 л, сухофрукти або шоколад, чи карамель.
- Слідкувати за повідомленнями про “зелені коридори” по радіо, на офіційних сторінках у соціальних мережах, тощо.
- Виїзд загальними автобусами в колонах – прибути на місце від’їзду – тільки якщо інформація підтверджена.
- Виїзд на авто разом з офіційною колоною.
Евакуація:
- Слідкувати за повідомленнями державних органів в місцевих Telegram-каналах та Viber-групах про те, де ведуться бойові дії, та де існує безпечний евакуаційний транспортний коридор.
- По можливості – перевірити повідомлення про евакуацію з декількох джерел. Існують випадки вивезення громадян України на територію росії, де блокують засоби зв’язку українських операторів. Люди не можуть повідомити про ваше місце перебування.
Порада: на сайті КримSOS почитайте інструкції, що допоможуть у випадку, якщо вас примусово вивезли на територію росії. - Дотримуватися наказів супроводжуючих – представників поліції, військових, волонтерів – під час посадки та руху евакуаційної колони. Або виїзд на авто – дотримуватися правил руху загальної евакуаційної колони.
Окупанти обстрілюють автобуси, часто зриваючи евакуацію
Важливо: з території окупованого Криму зараз можливий виїзд тільки через материкову росію. Офіційно заборони виїжджати українцям з території рф немає. Головна задача – не підписувати згоди на “тимчасовий прихисток” та перетнути кордон з будь-якою іншою країною. Більше порад щодо подібних ситуацій читайте у статті тут.
СЦЕНАРІЙ 3: супроводження евакуації родичів, або друзів
Цей варіант можливий тільки коли ви знаходитесь в безпечному місці і маєте доступ до офіційної інформації.
- Перевіряйте всі повідомлення що стосуються тієї місцевості де знаходяться люди, котрих ви хочете евакуювати.
- Будьте з цими людьми постійно на зв’язку.
- Якщо є знайомі поруч, – будьте на зв’язку і з ними.
- Передавайте останні новини і обговорюйте план евакуації.
- Поясніть людині усі ризики, нагадайте про випадки з сусідніх міст.
Часто люди не усвідомлюють рівень небезпеки – страх невідомості, небажання залишати речі та будинок, звичний побут можуть “тримати” людину на місці. У випадку коли люди відмовляються – спробуйте переконати людину в її цінності. Скажіть, що вам (рідним) буде спокійніше, якщо вони перечекають небезпечний час в іншому місці. - Спробуйте зв’язатись з місцевими волонтерами, котрі супроводжують евакуацію
Корисні контакти для евакуації:
- 1545 – Урядова “гаряча лінія” для оперативного збору запитів з гуманітарних питань
- Виїзд евакуаційних автобусів до Дніпра з Сєвєродонецька, Рубіжного, Гірського та Слав’янська. Тел: 0 (66) 965 32 20 https://www.instagram.com/p/CcAKbRSsNmz/?utm_medium=copy_link
- Евакуація людей з Харкова https://www.instagram.com/rescue.now/
- Евакуація дітей з інвалідністю з Києва ГО “Клуб спеціальних мам” – 050 189 96 39, 0952577404 – Валентина Уварова
- Допомога з евакуацією – ІГ ВПО «Вставайте» (не зареєстрована) Київська, м. Київ – 050 624 87 18 (Дмитро Шибалов)
- Группа Facebook “Евакуація, інформаційна допомога”
Офіційні джерела інформації:
Офіс Президента України:
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
Збройні сили України
Укрзалізниця
ДВІ ІСТОРІЇ ЕВАКУАЦІЇ
Софія Решетило евакуювалася з Сєвєродонецька з сестрою та мамою до м. Острог на Рівненська область (повну версію читайте на сайті КримSOS)
Розуміння, що треба евакуюватися було ще 2 березня, але поїхали тільки 6-го. Проблема полягала в тому, що ніякої централізованої евакуації тоді не було. Евакуаційні потяги прямували з Лисичанська, що за 15 кілометрів від Сєвєродонецька. Тобто до них ще потрібно якось доїхати.
Раніше між цими містами таксі коштувало 90 гривень, а тепер за одну людину брали 1000 гривень і то не ясно було, чи тебе відвезуть, бо охочих було так багато, що неможливо забронювати собі місце. Але іншого виходу не було, бо ті, хто мали своє авто, вже виїхали, хоч це було й дуже небезпечно. Моїх знайомих так розстріляли у машині, врятувалась тільки дитина.
Фото з архіву Софії
На щастя, нам трапився чоловік, який завіз на залізничний вокзал нас безкоштовно. Готові були ночувати на вокзалі, поки не приїде потяг на евакуацію, бо на попередній ми не встигли. Аж раптом прийшло смс про евакуацію, чекати потрібно було чотири години. Загалом нашим рейсом евакуювали близько 2 тисяч людей.
Волонтери на вокзалі мали пересувну кухню, готували людям їсти, поліція та територіальна оборона злагоджено керували процесом посадки, тому все було централізовано й без паніки.
Ірина, з чоловіком та двома дітьми їхала на автомобілі з Маріуполя до Запоріжжя (повну версію читайте на сайті КримSOS)
14 березня, на 19-й день війни ми на 9 машинах виїхали з Маріуполя до Мелекіного. Вчора була звістка від хлопців, які їхали цим маршрутом, і ми також вирішили ризикнути.
Мелекіне – невелике курортне селище за 15 км від міста. Моє серце завмирало від страху, в одному місці на трасі навіть об’їжджали протитанкові міни.
Дісталися невеликого пансіонату, де нас до наступного дня розмістили відпочити і проклали маршрут далі. Тут тихіше, ніж у місті, чути тільки гуркіт у небі від снарядів, що прилітають до Маріуполя.
У пансіонаті дуже холодно, зате є світло, вода і мобільний зв’язок. Пишу рідним та друзям, що ми цілі. Пишу та розумію, що це ще не факт. Ми цілі сьогодні. Але наша мета тепер – дістатися до Запоріжжя, а це ох як непросто зробити!
На другий день ми їдемо на свій страх та ризик у Запоріжжя. Колона з кількох машин, у кожній діти. Своїх ми обклали речами на задніх сидіннях, укутали ковдрами, закрили з боків ноутбуками. Спорудили гніздо, яке може їх врятувати у разі обстрілу машини.
Ось такі авто приїздять до Запоріжжя з Маріуполя. Фото www.facebook.com/vsiumar
На машинах білі ганчірки, майже білі прапори, і написи «Діти». Усім страшно. Але жага вибратися з того пекла, яке розгорнули у Маріуполі, сильніше. Наші хлопці дізналися більш-менш безпечний маршрут у тих, хто прорвався вчора. Їдемо ним.
Дорогою від Мангуша до Василівки, тобто майже весь час до Запоріжжя, стоять російські військові. Цю територію зараз контролюють вони. Дуже багато блокпостів, де перевіряють документи та багаж.
Вже майже під Запоріжжям ми потрапили під час обстрілу українського блок-поста. Об’їжджали його козячими стежками, поряд горіла земля. Потім нас зустріли українські військові, сказали, що проведуть до міста, щоб було безпечніше.
З Маріуполя йшла досить велика колона авто, нас зібрали та супроводили до Запоріжжя. Начебто цього дня був оголошений офіційний “зелений коридор” для мирних на власних авто, без автобусів. Але про нього ми дізналися вже у дорозі, коли самі ризикнули прориватися.
Дорога за 250 км із Мелекіно до Запоріжжя зайняла сьогодні 11 годин! Одинадцята година там, де ми доїжджаємо зазвичай за три. Дуже напружено. Дуже стресово. Ми без сил приїхали на ночівлю до знайомих.