Питання щодо військовополоненних та цивільних заручників +38 095 931 00 65 (Signal, Telegram, WhatsApp, Viber)

Як допомогти людині, яка проживає втрату – поради психолога

30 / 03 / 2022

Йде другий місяць війни в Україні. Кожен із нас щось втратив: мирне звичне життя, роботу та бізнес, близьких та знайомих, свою домівку та місто. Щоб підтримати інших у їхній втраті, психолог Олена Скорик радить:

1. Не говорити про те, що залишилося зараз, не згадувати про різні позитивні моменти.

“Одразу не кажіть “правильні фрази”, наприклад, що “тобі є заради кого жити” або що “втратив квартиру, зате зараз живі, разом і в безпеці”, – зазначає Олена, – Людина сама прийде до розуміння цінності свого життя. Спершу треба дати відчуття, що є хтось поруч. Іноді досить просто помовчати.

2.Слухайте про спогади – про все, що вам кажуть.

“У стані шоку людина може не відразу повірити у факт втрати. Вона може ходити голосити, згадувати якісь випадки з життя. Не зупиняйте, вислухайте, візьміть за руку чи обійміть”, – радить Олена.  

НЕ КАЖІТЬ фраз “я розумію”, “я уявляю, що ти відчуваєш” – це все дуже індивідуально. Можна говорити “я не уявляю, як тобі зараз важко і боляче”.

3.Зробіть за людину роботу по дому

“Людина, яка переживає горе втрати, може забувати навіть поїсти, – розповідає Олена, – Ви можете приготувати їжу замість неї, прибрати в квартирі, погуляти з дітьми – будь-які повсякденні обов’язки”.

4.Розкажіть як влаштований процес горювання і що головне завдання – просто жити

“Є програма, яка нас проведе з точки “А” до точки “Б” – з моменту шоку до моменту адаптації. Ми вчимося жити з втратою. Зараз завдання у людини – просто жити – засинати і прокидатися щоранку. Час лікує, але все залежить від кожної людини, адаптивності психіки, наскільки родичі допомагають, чи є підтримка», – розповідає Олена.

5.Дайте вибір допомоги тут і зараз

“Запитайте, що хоче людина: води, обіймів, побути на самоті. Цього достатньо, щоб показати вашу підтримку”, – зазначає Олена.

ВАЖЛИВО не розважати людину, а бути їй опорою. Їй потрібно дати волю сльозам, а не відволіктись від сумних думок.

“Просто фізично будьте поруч. Кожен переживає горе на самоті, і все, що може дати інша людина – опору та підтримку”, – вважає Олена.

Поділитись

Вибір редакції

Ще Статті