Після нас хоч потоп: Крим потопає у смітті «Русского міра»

Безпечне та чисте навколишнє середовище є невід’ємною частиною повноцінної реалізації широкого спектру прав людини. Це включає право на життя, здоров’я, достатній рівень життя, харчування, чисту воду та санітарію. За останні роки виросло визнання пов’язаності прав людини з навколишнім середовищем. Право на здорове навколишнє середовище вже закріплене у конституціях багатьох країн, у тому числі України та Росії. 

Таким чином, права жителів Криму на чисте навколишнє середовище гарантуються міжнародним правом та Конституцією України. Ці права повинні бути забезпечені навіть російським законодавством, яке Росія застосовує в Криму попри всі норми міжнародного права. Щоправда, Російська Федерація зі злочинною недбалістю ставиться до питання утилізації та зберігання відходів на окупованій території. 

Ще до окупації Криму багато сміттєзвалищ вже вичерпали свій граничний об’єм. Сьогодні з 28 наявних звалищ твердих побутових відходів можуть продовжувати функціонувати лише 9. Щоправда, переповнені звалища продовжують використовуватися до сьогодні, Росія вирішила не розв’язувати проблеми місцевого населення, хоча і має такі обов’язки як держава-окупант. Окрім бездіяльності, внесок Російської Федерації до погіршення стану справ полягає в стрімкому збільшенні населення півострова шляхом масового заселення. Наприклад, якщо Росія розраховує, що один житель генерує 445 кг сміття в рік (1,2 кг на день), тоді мільйон переселенців з Росії «привезли з собою» 1,2 тис. тон сміття в день. Кримська інфраструктура збору та утилізації сміття не могла бути до цього готова. 

Показовою є ситуація з Гаспринським звалищем. Це звалище було засноване у 1973 році на місці відпрацьованого кар’єру і розраховувалося на термін експлуатації в 35 років. Висота звалища зараз становить 60 метрів, і під власною вагою вона поступово сповзає вниз схилом, а також легко піддається впливу вітрів: сміття розлітається на багато кілометрів навколо. Це засмічує населені пункти, ліси та інші природні території. Експерти відзначають, що в разі землетрусу силою в 6-7 балів, Гаспринське звалище може зсунутися так, що перекриє трасу «Ялта-Севастополь». 

Перевищення граничної кількості накопиченого сміття збільшує утворення фільтрату – токсичної рідини від розпаду відходів. У більшості випадків офіційні звалища в Криму розташовані вище рівня моря ніж прилеглі населені пункти. Як наслідок – отруйний фільтрат стікає по схилах до населених пунктів, забруднюючи ґрунти, рослинний покрив, поверхневі і ґрунтові води. Також на уже згаданому Гаспринському звалищі знаходяться скотомогильники, які загрожують отруєнням ґрунтових вод у всьому Ялтинському районі. Крім фільтрату на звалищах утворюється у величезних обсягах метан, що робить їх об’єктами підвищеної пожежонебезпеки. 

Проблема посилюється також злочинними жадібністю і халатністю. В умовах безкарності умисні підпали стають зручним способом для власників сміттєзвалищ зменшити обсяги сміття. Підпали і умисне затягування гасіння дозволяють знову завозити сміття на звалище, які вже вичерпала свій ресурс. Відомі випадки пожежі на звалищі Сімферополя в 2017 році, пожежі на звалищі Феодосії в 2018 році. У недавньому випадку пожежі на звалищі в Євпаторії також не виключається версія умисного підпалу. 

Окремо варто сказати про несанкціоновані звалища. Загальне зниження рівня життя на півострові призвело до того, що все більше людей вивозять сміття і викидають його за межами населених пунктів на природних територіях замість того, щоб платити за централізоване вивезення сміття на звалища. Крім того, часом і організації, які здійснюють централізоване вивезення, з огляду на корупцію і перевантаженість офіційних звалищ, також вивантажують сміття на природних територіях. Наприклад, зафіксовано випадок з масовим вивезенням сміття з Ялти на територію Ялтинського гірничо-лісового заповідника. Також великий смітник з’явився біля річки Салгір в Сімферополі. Російська влада міста визнала, що їм не по кишені очистити набережну річки від сміття. 

Несанкціоновані звалища утворюються і на вулицях міст. У червні цього року проблемою в Ялті стали не тільки рясні опади, а й накопичення будівельного та побутового сміття на нелегальних звалищах, які змило на вулиці міста, а потім і в море. 

Російська Федерація не поспішає розбиратися з наявними проблемами. Швидше навпаки – погіршує проблему забруднення. У російському законодавстві, яке Росія поширює на півострів, заборонено розміщення звалищ поблизу населених пунктів. Однак для Криму і Севастополя Росія зробила виняток та внесла зміни в законодавство. 

Інша форма реакції окупаційної влади виражається в імітації діяльності. Так сміттєсортувальний комплекс поблизу будинків в Сімферополі, відновив роботу, незважаючи на обіцянки російської влади в Криму. Більш того, використовується він не як сортувальний комплекс, а як місце збору сміття. 

Таким чином, Російська Федерація, окупувавши півострів, не тільки не стала приділяти увагу наявним там проблемам, а й спровокувала виникнення нових. Порушення екологічних прав людини Росією стосуються як бездіяльності в питаннях перевантажених сміттєзвалищ, так і потурання в питаннях незаконних звалищ, а також зневажливого ставлення до питань забруднення природи хімічними речовинами на цих звалищах. Корумпованість і безкарність сприяють збільшенню ситуації. Байдужість до екології Криму виражається як у відсутності ефективних дій збоку держави-окупанта, так і в законодавчому регулюванні, яке порушує екологічні права жителів Криму.