Як зараз дістатися з Києва до Бремена: шість порад киянки

Рятуючись від війни киянка Людмила Бакаржієва разом із маленьким сином поїхала до міста Бремена до Німеччини. На своїй сторінці у Facebook вона розповіла про подорож. Жінка сподівається, що її досвід стане в нагоді іншим біженцям з України. КримSOS об’єднав поради Людмили у шість пунктів.

1.Виберіть пункт призначення

Людмила вирішила поїхати до міста Бремена у Німеччині. “У цьому місті у нас друзі, і вони були одразу готові нам допомогти у координації наших дій”, – пише жінка.

2. З маленькими дітьми легше перетинати кордон поїздом.

За 12 днів війни близько 2,5 млн. українців поїхало за кордон. На деяких прикордонних КПВВ дуже багато машин та людей, які хочуть виїхати. У перші дні у пунктах пропуску на Польщу у черзі люди стояли по 20-30 годин.

“Переходити пішки – це і фізично важко. Та й дуже великі ризики замерзнути, промокнути”, – зазначає Людмила.

Вона нагадує, що поїзди на евакуацію є щодня. Але міжнародні – йдуть окремим списком до Укрзалізниці. Людмила знайшла поїзд із Києва на Варшаву з вагонами до Гельма (це найперше містечко у Польщі після перетину кордону).

Фото з архіву Людмили

“Потяг не оголошують. Його подають на перон приблизно о 18:15, тільки табло не горить і поїзд не світиться. Ми були одні з перших у вагоні, але в результаті під завантаження потяг стояв три години. Вагони забиті вщент. У нас в купе було 9 людей. І так у кожному. У проходах люди на валізах спали сидячи. Вагони на Варшаву причіпні подали пізніше, там була реальна бійка за право сісти у вагон”, – пише Людмила.

О дев’ятій ранку їхній поїзд був на українській митниці і потім сім годин стояв в очікуванні. “Дорога складна! Потрібно запастися терпінням!” – зазначає жінка.

4.Беріть із собою мінімум їжі

Дорогою волонтери передавали пиріжки, вареники, яблука. “У нас була вода, крекери, яблука та банани. Від стресу їсти не хотілося. Малюк у мене на грудях, і це реально полегшило його долю. Наші сусіди по купе, їх було четверо, їли кожні дві години. Можете собі уявити, коли вас дев’ять у купе і ось чотири людини вирішили з’їсти “по яєчку”. Думаю, що ніхто не помре, якщо трохи зголодніє”, – вважає Людмила.

Вже в Гельмі, поки вона з іншими чекала своєї черги на вихід, волонтери прямо до вагону принесли гарячий суп у разовому посуді. Тільки тоді Людмила змогла нагодувати дитину.

5.Запитуйте дорогу у різних людей

У Гельмі Людмила з іншими біженцями вийшла на залізничний вокзал. Там працював величезний волонтерський хаб. У доступі були гаряча їжа: супи, чай, кава, порційна їжа, а також засоби особистої гігієни. За словами Людмили, там дуже багато волонтерів, які знають російську та українську мову.

Їм потрібно було знайти поїзд до Берліна. Але виявилося, що в тому напрямку транспорт не ходить.

“Запитуйте інформацію у різних людей. Тільки третя людина підказала нам поїзд на Берлін, який вирушав через 10 хвилин. Всі місця там були зайняті. Діти сиділи на підлозі в тамбурі. Пізніше мені чоловік поступився місцем і я сиділа з малюком на руках”, – ділитися Людмила.

6. Біженцями з України проїзд безкоштовний

В 11 країнах Євросоюзу з українським паспортом біженцям проїзд безкоштовний.

«Спершу шість годин їхали до польського міста Познань і виявилось, що це кінцева. Тобто, поїзд був не до Берліна, а на Берлін. Різні прийменники дали різницю у 450 км. Одразу ж, як тільки ми вийшли з поїзда, стояли автобуси Flix Bus великі, комфортабельні. Ось таким автобусом ми доїхали до Берліна, це ще майже чотири години в дорозі. Там ми сиділи і навіть спали”, – пише Людмила.

Фото з архіву Людмили

У Берліні вона з дитиною була о 4:30 ранку. Там також на вокзалі працював великий волонтерський центр, де була їжа та волонтери теж говорили російською та українською. Далі вони взяли квитки на поїзд з пересадкою в Гамбурзі.

“У Бремені вже немає волонтерів на вокзалі, це вже надто далеко. Але є кілька розподільчих центрів, які приймають біженців та розселяють. Тут вже однозначно потрібне знання англійської мови. Нам підказали маршрут біля інфостійки – роздрукували як доїхати і де робити пересадки”, – пише Людмила.

Загалом із Києва до Бремена зараз потрібно їхати добу на семи видах транспорту. Людмила витратила лише 1 тис грн на таксі з дому до залізничного вокзалу у Києві.

6. Не беріть багато речей для дітей

За словами Людмили, одягу для біженців багато, а дітей одягнути найпростіше. Їй вже привезли візок для малюка.

“Додам про вакцини, поки у нас їх ніхто не питав, але всім робили тести. І далі тестування щотижня, – пише Людмила, – Європа прийняла нас безоплатно, з повним бажанням допомогти та підтримати”.

Продовження історії Людмили читайте у Facebook під #эвакуация_бакаржиева.