Хто поверне голос переселенцям

14 липня депутати Верховної Ради підтримали законопроект № 2831-3 про місцеві вибори, який не надає право голосу внутрішньо переміщеним особам (ВПО) з Криму та Донбасу. Зараз таких громадян налічується майже 1,5 млн осіб, з яких близько мільйона мають потенційне право голосу. Як і очікувалося, даний законопроект викликав обурення серед громадськості і правозахисників.

У результаті критики правозахисників, громадських організацій та політичних сил у парламенті з’явилося цілих три законопроекти, за допомогою яких переселенці можуть все-так отримати право на голос.

Аналітик громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Клюжев прокоментував всі три законопроекти.

Законопроект №2501-2

(народні депутати Віктор Бондар та Віталій Хомутиннік; група «Партія» Відродження»)

У даному законопроекті пропонується використовувати механізми тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Дана процедура повинна проходити через органи ведення державного реєстру.

На нашу думку, цей механізм є недостатньо коректним. Стає можливою ситуація, коли в першому турі виборів міського голови людина проголосувала в одній територіальній громаді, а на другий тур змінила місце голосування і голосує вже в іншій територіальній громаді.

Законопроект №2501а-2

(народний депутат Юлія Льовочкіна; «Опозиційний блок»)

Даний законопроект передбачає, що міграційна служба автоматично передає дані по всіх ВПО в органи ведення єдиного держреєстру. І вони потім через цей орган змогли б включати в списки виборців на будь-які вибори. Тут проблема полягає в тому, що ми позбавляємо ВПО, які не мають наміру залишатися на цих територіях, можливості голосувати на територіальних громадах, які будуть звільнені. З іншого боку, у органів державної міграційної служби немає коректних даних про ВПО. Зараз, фактично, міграційна служба виконує функцію додаткового контролю за наявністю людей в громадах, а не формальної реєстрацією місця проживання.

Законопроект №2501а-1

(громадянська мережа ОПОРА, Донецька облорганізація «Комітет виборців України», ВБФ «Право на захист», Інститут суспільно-економічних досліджень, ВостокSOS, КримSOS, а також дев’ять народних депутатів)

Даний законопроект базується на міжнародних стандартах. Насамперед, ці міжнародні стандарти складають керівний принцип ООН по переміщеним особам всередині країни. Це рекомендації Комітету міністрів Ради Європи 2006 року і резолюція парламентської асамблеї Ради Європи 2009 року з ВПО.

Законопроект передбачає принцип зміни виборчої адреси в органах ведення державного реєстру. Ми повинні забезпечити можливість тим громадянам, які хочуть повернутися після відновлення конституційного порядку на території Донецької та Луганської областей, Криму і Севастополя, реалізувати там своє виборче право. У той же час, інша група ВПО має можливість інтегруватися через вибори в територіальні громади шляхом звернення до органів ведення державного реєстру за 15 днів до виборів.

У цьому законопроекті передбачена перевірка достовірності документів внутрішньо переміщених осіб щодо придбання такого статусу. Також встановлено обмеження на повторну зміну виборчої адреси ВПО, якщо вона вже скористалася такої законодавчою можливістю.

Точка зору

Вадим Карасьов, політолог

Ми чуємо дивні речі, ніби голоси внутрішньо переміщених осіб викривляють вибір. Або, що Маріуполю не потрібно давати право голосу, бо там може перемогти опозиція. Дуже дивно виглядає аргумент, коли кажуть, що вибори або голоси ВПО можуть привести не тих людей, яких потрібно.

Деякі політики вважають, що виборець повинен бути лояльним до тієї політичної сили, яка сьогодні при владі. А виборець повинен бути лояльним до держави. Якщо є демократія, то він буде лояльний цій країні, особливо на тлі Росії, так званих ЛНР і ДНР, де ніякого вибору немає.

Нам потрібно зрозуміти одну річ, що право голосу — це спосіб інтеграції людини в державу. Якщо право голосу буде обмежено, то людина буде шукати інші території, інші політичні системи, де право голосу буде. Відсутність голосу сприяє тим чи іншим сепаратистським настроям.

Часу мало, закон потрібно приймати протягом двох тижнів. Необхідно всі ці три законопроекти об’єднати в один. Можна взяти за основу закон, у якому тільки на найближчі вибори дається право голосу. Коли пройдуть місцеві вибори, можна буде працювати над кращим, самим ідеальним законопроектом, який буде відповідати всім стандартам закону про виборчі права ВПО.