Геноцид кримськотатарського народу: хроніка депортації 1944 року в документах

18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 79 років тому за кілька днів понад 200 тисяч кримських татар були депортовані з Криму до Центральної Азії та Сибіру — за тисячі кілометрів від рідного дому.

Депортація була здійснена за особистим наказом диктатора Йосипа Сталіна і планувалася завчасно, ще поки півострів був захоплений німцями. Останні німецькі війська, які утримували мис Херсонес у Криму, капітулювали 12 травня 1944 року. Уже через п’ять днів 32 тисячі агентів народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) почали обходити будинки кримських татар. Під загрозою розстрілу людей виганяли з домівок цілими родинами та саджали в товарні вагони. З квітня по липень 225 009 осіб були депортовані до віддалених регіонів СРСР. З них близько 200 тисяч були кримськими татарами, усі інші – представники інших етносів: греки, болгари, вірмени тощо. За різними даними, впродовж цієї жахливої дороги та в нелюдських умовах життя у вигнанні загинули близько 46% кримських татар.

КримSOS зібрала хронологію подій 1944 року та подальшого шляху повернення кримських татар на Батьківщину.

13 квітня 1944 року

Генеральний комісар державної безпеки СРСР Лаврентій Берія спільно з народним комісаром (наркомом) державної безпеки Всеволодом Меркуловим видають наказ «Про заходи щодо очищення території Кримської АРСР від антирадянських елементів».

Наказ Берії та Меркулова про «очищення території Криму» від «антирадянських елементів»

7 травня 1944 року

Розпочалася підготовка до депортації. На півострів почали перекидати спецслужбовців НКВС та розміщувати їх у гарнізонах. Це тривало впродовж чотирьох днів. Місцевому населенню розповідали, що військові підрозділи прибули на відпочинок після важких боїв та готуватимуться до боїв у Карпатах, де тоді були німці.

Заступник наркома державної безпеки Богдан Кобулов та заступник наркома внутрішніх справ Іван Сєров надсилають телеграму Лаврентію Берії про перебіг роботи з підготовки до депортації кримських татар.

Москва

Народний Комісаріат Внутрішніх Справ СРСР

тов. БЕРІЇ Л. П.

7 травня 1944 р.

Роботу з підготовки до операції вважаємо за можливе закінчити до 18–20 травня, а всю операцію — до 25 травня.

Для забезпечення цієї операції вважаємо за необхідне:

1) виділити в наше розпорядження 2000 вантажівок, 1500 т автобензину, приблизно до 15 травня;

2) для забезпечення прийому майна спецконтингенту відрядити представників господарських органів Наркомзему, Наркомзагу, Нарком’ясомолпрому, Наркомхарчпрому;

…

5) дозволити виселити 330 осіб: німців, австрійців, угорців, румунів, італійців, які мешкають у Криму, а також до 1000 повій, які мешкають на курортах та містах Чорноморського узбережжя.

КОБУЛОВ, СЄРОВ

м. Сімферополь.

10 травня 1944 року

Лаврентій Берія пише листа до Йосипа Сталіна, генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу. У ньому він пише, що з 1941 року начебто близько 20 000 кримських татар дезертували з лав Червоної армії, а більша частина населення Криму «активно співпрацювала з німецько-фашистськими загарбниками».

Берія пропонує виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану та називає справжню причину депортації: «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу».

Лист Берії до Сталіна про доцільність депортації кримськотатарського народу

11 травня 1944 року

Сталін ухвалює постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній він звинуватив кримськотатарське населення в «державній зраді, масовій колаборації та дезертирстві з лав армії». Через це він постановив переселити всіх кримських татар до Узбецької РСР як «спецпоселенців». Кожній із родин він дозволив узяти не більше 500 кг речей, іншим майном мали розпорядитися представники держави.

Постанова Державного Комітету Оборони № 5859сс «Про кримських татар»

18 травня 1944 року

На світанку 32 000 агентів НКВС розпочали операцію з виселення кримських татар із Криму. До вечора були виселені 90 тисяч людей. 48 400 з них того ж дня посадили до 25 товарних поїздів та депортували з півострова. На збори кримськотатарським родинам виділили хвилини, максимум — пів години. Люди встигли взяти із собою не 500 дозволених Сталіним кілограм, а лише мізерні пожитки..

«Айше народилася та жила в центрі міста Алушта. У 19 років вийшла заміж. Її перший син народився 1938 року, дочка — 1941 році, за кілька днів до війни. До депортації вони з матір’ю (Селіме Софу) працювали в санаторії. 18 травня 1944 року вночі до будинку прийшли військові, наказали не брати жодних речей, тому що поведуть на розстріл», — розповідають родичі кримської татарки з Алушти Айше, яка пережила депортацію.

Ввечері 18 травня о 20:00 Богдан Кобулов та керівник радянських спецслужб Іван Сєров надсилають телефонограму Лаврентію Берії, де доповідають про початок спецоперації:

Москва

Народний Комісаріат Внутрішніх Справ СРСР

тов. БЕРІЇ Л. П.

18 травня 1944 р.

На виконання Вашої вказівки сьогодні, 18 травня ц.р., на світанку було розпочато операцію з виселення кримських татар.

Станом на 20 годину підвезено до станцій завантаження 90 000 осіб, з них завантажено 17 ешелонів і відправлено до місця призначення 48 000 осіб. Перебувають під завантаженням 25 ешелонів.

Під час операції жодних ексцесів не було. Операція продовжується.

КОБУЛОВ, СЄРОВ

м. Сімферополь.

Зі свого боку Лаврентій Берія звітує про роботу Йосипу Сталіну та В’ячеславу Молотову — надсилає донесення про початок операції з депортації кримських татар.

Державний комітет оборони

Товаришу CТАЛІНУ Й. В.

РНК СРСР

Товаришу МОЛОТОВУ В. М.

НКВС повідомляє, що сьогодні, 18 травня, розпочато операцію з виселення кримських татар.

Уже підвезено до залізничних станцій завантаження 90 000 осіб, завантажено та відправлено до місць нового розселення 48 400 осіб та перебувають під завантаженням 25 ешелонів.

Під час операції жодних ексцесів не було. Операція продовжується.

Народний комісар внутрішніх справ СРСР

Л. БЕРІЯ

19 травня 1944 року

Радянські військові продовжили депортувати кримських татар. Про це Богдан Кобулов та Іван Сєров звітуються у двох телефонограмах Лаврентію Берії:

Перша — станом на 12 годину дня:

Москва

Народний Комісаріат Внутрішніх Справ СРСР

тов. БЕРІЇ Л. П.

19 травня 1944 р.

Станом на 12 год. 19 травня ц.р. підвезено на пункти завантаження спецконтингенту 140 тисяч осіб. З них завантажено та відправлено 44 ешелони загальною кількістю 119 424 осіб. Перебувають під завантаженням 13 ешелонів. Операція продовжується.

КОБУЛОВ, СЄРОВ

м. Сімферополь

Друга — станом на 18 годину:

Москва

Народний Комісаріат Внутрішніх Справ СРСР

тов. БЕРІЇ Л. П.

19 травня 1944 р.

Станом на 18 годину 19-го травня ц.р. підвезено спецконтингенту до станцій призначення 165 515 осіб. Відправлено до місць призначення 50 ешелонів чисельністю 136 412 осіб. Операція продовжується.

КОБУЛОВ, СЄРОВ

м. Сімферополь

20 травня 1944 року

Фінальний день депортації кримських татар із Криму. О 16:00 Богдан Кобулов та Іван Сєров звітують Лаврентію Берії про закінчення операції. Офіційно за три дні виселили 191 044 людини. Про це вказали в телефонограмі:

Москва

Народний Комісаріат Внутрішніх Справ СРСР

Наркому БЕРІЇ Л. П.

20 травня 1944 р.

Цим доповідаємо, що розпочата відповідно до Ваших вказівок 18 травня ц.р. операція з виселення кримських татар закінчена сьогодні, 20 травня, о 16 годині. Виселено всього 180 014 люд., завантажено в 67 ешелонів, з яких 63 ешелони чисельністю 173 287 люд. відправлені до місць призначення, решта, 4 ешелони, буде також відправлена сьогодні.

Крім того, райвійськкомати Криму мобілізували 6 тис. татар [тут і далі йдеться про кримських татар – ред.] призовного віку, які за нарядами Головне управління формування резервів Червоної Армії направлені в м. Гур’єв, Рибінськ і Куйбишев.

Направляються за Вашою вказівкою в розпорядження тресту «Московвугілля» 8000 осіб спецконтингенту, 5000 ос. також становлять татари. Таким чином, із Кримської АРСР вивезено 191 044 особи татарської національності.

У процесі виселення татар заарештовано антирадянських елементів 1137 осіб, а всього за час операції 5989 осіб.

Вилучено зброї під час виселення: мінометів — 10, кулеметів — 173, автоматів — 192, гвинтівок — 2650, боєприпасів — 45603.

Усього за час операції вилучено: мінометів — 49, кулеметів 622, автоматів — 724, гвинтівок — 9888 та боєприпасів — 326 887 шт. Під час проведення операції ексцесів не було.

КОБУЛОВ, СЄРОВ

м. Сімферополь

Того дня Лаврентій Берія пише Йосипу Сталіну супровідну записку до проєкту постанови Державного комітету оборони СРСР про направлення депортованих кримських татар на підприємства наркомату целюлозно-паперової промисловості та ліспромгоспи Наркомлісу. Берія пропонує направити туди 30 000 кримських татар.

Фото супровідної записки Берії до Сталіна

22 травня 1944 року

У товарних вагонах кримських татар везуть до місць депортації — віддалених районів Центральної Азії та Сибіру. За офіційними радянськими даними 8,3 тисячі осіб були направлені до Марійської АРСР (нині Республіка Марій Ел, рф), понад 10 тисяч — до Молотовської області (нині Пермський край, рф), 5,5 тисячі — до Горьковської області (нині Нижньогородська область, рф), 3,8 тисячі — до Свердловської області, 2,7 тисячі — до Івановської області, та понад тисячі — до Ярославської області.

Проте до місць призначення доїхали не всі кримські татари. 7 889 людей загинули в дорозі. Депортованих годували рідко, у деяких ешелонах їжу видавали лише на початку та наприкінці шляху. Померлих поховати не давали — тіла залишали поряд із залізничним полотном.

Через десятиліття про ці жахіття написав у своєму щоденнику свідок депортації — Наріман Казенбаш. Він із родиною їхав у товарному вагоні поїзда впродовж 19 днів:

«Приблизно о десятій ранку двері відчинили конвоїри. Вони спитали, чи є померлі. Ми відповіли, що є. Конвоїри сказали, щоб ми залишили труп на насипі. Ми так і зробили — стареньку попередньо загорнули в простирадло й зашили його. Старші прочитали молитву. Через хвилин 20 склад рушив. І поки він потроху набирав швидкість, я встиг побачити, що з інших вагонів залишили схожі пакунки. Нарахував їх 16. У деяких були загорнуті діти… Десь за годину-півтори ми транзитом, не зупиняючись, проїхали якесь велике місто. Я не встиг прочитати назву станції, так швидко їхав поїзд. Білі пакунки вздовж залізничного полотна ще довго снилися мені. Удень, під час руху, коли нас везли в невідомі краї, я дивився у віконце й уявляв весь цей тривалий шлях залізницею, а вздовж неї — численні білі пакунки різної довжини…

Зараз мені за 80, і я досі дуже ясно й чітко уявляю цей шлях нашого прямування в нікуди, особливо епізоди — простирадла, побачені мною 22 травня 1944 року. Після того дня я дав собі слово не дивитись на це страшне видовище. Хоча мимоволі доводилося спостерігати таку картину неодноразово: і 27, і 30 травня, й 1, і 3 червня. Але я вже не затримував погляду на білих пакунках і тим більше не рахував їх. Наприкінці дня потяг зупинився на невеликій станції. Навіть не станції, а полустанку. Конвоїри знову відчинили двері й сказали, що поки паровоз заправляють водою, після спеціального сигналу можна піти та набрати два бідони води для пиття. І надалі теж, коли буде дозвіл, можна буде набирати в ці бідони воду. Згодом раз на 3–4 дні ми набирали воду. За весь час руху, тобто за 19 днів, нам двічі запропонували окріп. За весь час чотири рази роздавали борошняну баланду. Одного разу дали хліб — 5 буханців на весь вагон. Щедрості та милосердю влади не було меж…»

8 червня 1944 року

Заступник наркома внутрішніх справ Узбецької РСР Юлдаш Бабаджанов надсилає телефонограму Лаврентію Берії про закінчення прийому депортованих кримських татар.

Москва

Народний Комісаріат Внутрішніх Справ СРСР

тов. БЕРІЇ Л. П.

8 червня 1944 р.

Доповідаю про закінчення прийому ешелонів у розселенні спецпереселенців кримських татар в Узбецькій РСР.

8 червня ц.р. прибув та був розвантажений останній ешелон СК-579 у складі сімей 385, людей 1813, у тому числі: чоловіків — 303, жінок — 685, дітей — 825, для Кашкадар’їнської області. Усього прийнято та розселено в Узбекистані спецпереселенців сімей 33.775, людей 151.529, у тому числі: чоловіків — 27.558, жінок — 55.684, дітей — 68.287.

…

Розселення в основному проведено в радгоспах, колгоспах та підприємствах промисловості, у порожніх житлових приміщеннях та шляхом ущільнення місцевих жителів.

Бабаджанов

м. Ташкент

15 червня 1944 року

Лаврентій Берія надсилає Йосипу Сталіну доповідну записку з проханням дозволити виселити з території Криму мешканців турецького, грецького та іранського підданства.

Фото доповідної записки Берії

23 червня 1944 року

Заступник голови Ради народних комісарів Кримської АРСР Сергій Грачов дає розпорядження місцевим депутатам: вилучити з покинутих речей «спецпоселенців» картини, посуд та інші предмети, що мають музейне значення.

Фото Постанови та список вилучених речей:

5 липня 1944 року

Берія надсилає доповідну записку Сталіну про результати заходів щодо «очищення території Криму від антирадянських та шпигунських елементів» у період із квітня по липень 1944 року. Згідно з цим документом було депортовано 225 009 людей та «вилучено» 7833 «шпигунів».

Фото доповідної записки наркома внутрішніх справ СРСР Л. П. Берії І. В. Сталіну

12 серпня 1944 року

Державний комітет оборони СРСР затвердив постанову «Про переселення колгоспників у райони Криму». Загалом до Криму направили 51 тисячу людей. Окремо прописали умови переселення колгоспників: для них мали виділити їжу на 5 днів дороги, лікарів та медсестер для супроводу. Перевозили колгоспників у вагонах для людей. Згодом таким «переселенцям» надавали пільги, а колгоспи звільняли від оподаткування.

Фото постанови «Про переселення колгоспників у райони Криму»:

1947–1948 рік

Постановою Ради Міністрів СРСР від 21 листопада 1947 року та указом Президії Верховної Ради від 26 листопада 1948 року посилено тиск на «спецпоселенців». Переїжджати до інших місць їм дозволили лише за «викликом» від близьких родичів. Тих, хто порушував межі місця проживання карали п’ятьма днями арешту. За повторне порушення — до 20 років каторги.

Тоді 8692 кримських «спецпоселенця» намагалися втекти. 6295 з них затримали, з них 2645 осіб засудили.

5 липня 1954 року

З обліку зняли «спецпоселенців» віком до 16 років, а також молодь, яку зарахували до вищих навчальних закладів. 13 липня 1954 року Президія Верховної Ради СРСР скасувала свій указ про кримінальну відповідальність за так звану втечу з місць заслання.

28 квітня 1956 року

На засіданні Президії Верховної Ради СРСР ухвалили Указ «Про зняття обмежень щодо спецпоселення з кримських татар, балкарців, турків — громадян СРСР, курдів, хемшилів та членів їх сімей, виселених у період Великої Вітчизняної війни». Людям дозволили переселятись, однак, повертатися до Криму все ще було заборонено. Конфісковане майно власникам не повертали.

5 вересня 1967 року

Президія Верховної Ради СРСР видає Указ «Про громадян татарської національності, які проживали в Криму». Відповідно до нього з кримських татар знімають обвинувачення в держзраді, а їхні права прирівняли до прав інших громадян СРСР. Кримським татарам дозволили розселитися на всій території Радянського союзу «відповідно до чинного законодавства про працевлаштування та паспортний режим».

Марійська АРСР. Бригади на лісоповалі

Однак ті кримські татари, які намагаються повернутися на Батьківщину, і далі зазнають дискримінації. Місцева влада Криму відмовляється прописувати кримських татар без «спеціального дозволу», а без реєстрації їх не беруть на роботу та позбавляють змоги придбати нерухомість.

1968 рік

У Криму та Москві проходять мітинги та акції протесту за права кримськотатарського народу. Влітку відбуваються масові арешти, побиття та виселення кримських татар, які намагалися повернутися додому. За рік радянська влада засудила 85 кримських татар сумарно до 140 років ув’язнення.

Радянська влада почала організовувати «оргнабори» для начебто інтеграції кримських татар у Криму. Представники кримської місцевої влади приїздять із візитами до Узбекистану для укладення трудових договорів із тими, хто хоче повернутися. Однак, таким способом за три роки до Криму повернулися лише 250 родин.

14 листопада 1989 року

Верховна Рада СРСР ухвалює Декларацію «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав». Депортацію кримських татар засуджують та називають «варварською акцією сталінського режиму».

7 березня 1991 року

Ухвалена постанова «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав».

20 березня 2014 року

Верховна Рада України ухвалює Постанову № 1140–18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу в складі Української Держави», якою визнає кримських татар корінним народом України та гарантує їхнє право на самовизначення в складі України.

12 листопада 2015 року

Верховна Рада України визнає депортацію кримськотатарського народу в 1944 році геноцидом. За ухвалення рішення проголосували 245 депутатів із 450. 18 травня призначили Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Висновок: стара нова історія 

Виселення з Криму кримських татар та представників національних меншин було сплановане керівництвом СРСР. Щоб виправдати геноцид, радянська пропаганда безпідставно звинуватила самих жертв у колабораціонізмі.

Та й до сьогодні росія продовжує використовувати той самий підхід вже в окупованому Криму: переслідувати та незаконно ув’язнювати нелояльних кримських татар за надуманими звинуваченнями. За інформацією КримSOS, понад 110 зі 150 жертв політично вмотивованих переслідувань у Криму є кримськими татарами.

Читайте дві історії молодих людей із родин кримських татар про їхнє повернення до Криму та вимушене переселення після окупації Криму у 2014 році, а також статтю експерта КримSOS про те, «Як велика імперія «відсталі» народи розвивала».

Використані джерела інформації:

1. Вікіпедія — вільна енциклопедія
2. Стаття Суспільне Крим «Депортація кримськотатарського народу. Історія геноциду»
3. Стаття «Цей день в історії» 
4. Український інститут національної пам’яті 
5. Укрінформ «Депортація кримських татар в 1944. Інфографіка» 
6. Радіо.Свобода 
7. Київський будинок вчителя стаття про депортацію кримських татар 
8. ВВС Україна «Блог историка: как Сталин делал Крым российским» 
9. Стаття «Депортація кримських татар. Документи» 
10. Інститут Кеннана, Київський проект, Національна академія наук України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень «Проблеми інтеграції кримських репатріантів в українське суспільство»