Аварія танкерів у Керченській протоці: найбільший розлив мазуту в історії Чорного моря

15 грудня 2024 року під час шторму в Керченській протоці зазнали аварії два старі російські танкери з мазутом. Нафтопродукти розтеклися узбережжям окупованого Криму й дісталися навіть Одещини.

Згідно з дослідженням «Війна створює загрозу для морських екосистем: вплив російської агресії проти України на стан Чорного моря», презентованим КримSOS разом із Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим та Офісом Кримської платформи у лютому 2026 року, це найбільший розлив нафтопродуктів в історії Чорноморського регіону.

Що відомо про аварію

Того дня в районі Керченської протоки лютував шторм. Згідно з дослідженням, висота хвиль сягала 4-5 метрів, а швидкість вітру перевищувала 25 м/с. Норвезька екологічна організація Bellona наводить ще вищі оцінки – хвилі до дев’яти метрів.

Танкери «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» для таких умов не були призначені. Це судна класу «річка – море», які в 1990-х роках переобладнали для обмеженого плавання в прибережних водах за сприятливої погоди. Зазвичай такі танкери зимують у річкових портах. Обидва судна були старшими за 50 років: «Волгонефть-239» збудували у 1973 році, «Волгонефть-212» – ще у 1969-му.

Як описують автори дослідження, «Волгонефть-212» отримав критичне пошкодження корпусу, частина вантажу раптово вилилася в море, а за кілька годин судно розкололося. «Волгонефть-239» деформувався, мазут витікав із нього до 18 грудня, коли танкер остаточно розламався й затонув. З 28 членів екіпажів урятували 27, один моряк з «Волгонефть-212» помер від переохолодження.

За даними Greenpeace Україна, обидва танкери перевозили паливо для російського флоту, а систему позиціонування суден перед цим було вимкнено на 12 днів.

Скільки мазуту потрапило в море

За словами російських чиновників, «Волгонефть-212» віз 4,9 тисячі тонн мазуту, а «Волгонефть-239» – 4,3 тисячі. Перші оцінки обсягу розливу коливалися від 3000 до 3700 тонн.

Незалежної оцінки масштабів розливу досі немає. Проте, згідно з дослідженням, навіть консервативні попередні підрахунки – щонайменше 4000 тонн – роблять його найбільшим в історії Чорноморського регіону. Нафтопродукти витікали із затонулих суден до кінця січня 2025 року. Частини обох танкерів досі лежать на дні й залишаються загрозою нових витоків.

Ця загроза реальна. Влітку 2025 року стало відомо, що мазут із «Волгонефть-212» продовжує виливатися в Чорне море. За словами представника російського природоохоронного відомства, власник і фрахтувальник танкера не беруть участі в ліквідації наслідків і не компенсували шкоду довкіллю.

Як мазут розтікся морем

Щоб простежити шлях мазуту, науковці Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) проаналізували знімки супутників Sentinel-1, TerraSAR-X і PAZ, дані про погоду та повідомлення ЗМІ. Поширення плям вони змоделювали за допомогою програми GNOME, розробленої Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA).

У день аварії південно-східний вітер із поривами до 25 м/с гнав воду з Чорного моря в Азовське. Але впродовж наступних двох тижнів напрямок вітру змінювався сім разів. Через це мазут розійшовся складно і надзвичайно широко, охопивши більшу частину акваторії Криму. Розрахунки, за висновком авторів, доводять, що забруднення кримського узбережжя спричинила саме ця аварія.

Найперше постраждав російський берег. Мазут забруднив щонайменше 60 кілометрів узбережжя, насамперед поблизу Анапи, і рф запровадила надзвичайну ситуацію федерального рівня. Загалом, за оцінками, мазут забруднив близько 500 кілометрів берегової лінії – від Тамані до Севастополя.

На початку січня 2025 року забруднення знайшли в Керчі, на Аршинцевській косі: ділянку завдовжки 1,8 кілометра. Супутниковий моніторинг Міндовкілля України виявив плями нафтопродуктів площею близько 2 км² біля Феодосії та 0,25 км² біля мису Такіль. Невдовзі мазут з’явився й на пляжі в Качі під Севастополем.

4 січня окупаційна влада оголосила регіональну надзвичайну ситуацію, коли мазут виявили на пляжах Севастополя – приблизно за 250 кілометрів від місця аварії. Як повідомляли «Крим.Реалії», окупаційні органи на місцях зіткнулися з гострим браком спецтехніки та фахівців для ліквідації наслідків. Місцеві активісти з Коктебеля скаржилися, що жителі змушені самоорганізовуватися, а влада замовчує масштаби забруднення.

Через рік після аварії історія не завершилася: на кримських пляжах фіксують нові викиди мазуту. Важкий мазут у холодній воді осідає на дно, тож море ще довго повертатиме його на берег.

Мазут на Одещині

Згідно з дослідженням, 24 січня 2025 року згустки нафтопродуктів з’явилися на узбережжі Одеської області – за 400 кілометрів від місця аварії. Забруднену ділянку помітили співробітники національного природного парку «Тузловські лимани». Державна екологічна інспекція відібрала проби на громадському пляжі «Катранка». Там виявили чорні згустки діаметром від 0,5 до 5 сантиметрів у смузі завширшки до двох метрів і завдовжки 1214 метрів.

Лабораторний аналіз в УкрНЦЕМ показав, що нафтові вуглеводні становили 10,5% маси проби. Лиманська громада зібрала на своєму узбережжі 170 кілограмів мазуту. 30 січня забруднення виявили біля села Миколаївка, де Сергіївська громада зібрала ще 104 кілограми. 3 лютого мазут знайшли біля Лебедівки, і тут вміст нафтових вуглеводнів у пробі сягав уже 53%.

Автори дослідження вважають, що згустки винесло на берег під час шторму. У морі вони залишаються джерелом вторинного забруднення, бо поступово розчиняються й розкладаються. Для порівняння, гранично допустима концентрація нафтових вуглеводнів у морській воді становить 0,05 мг/л, а в донних відкладах – 50 мг/кг. Виявлені рівні в рази перевищують ці норми.

Жертви серед птахів і дельфінів

Найпомітніше розлив ударив по птахах. Фото вкритих мазутом бакланів, пірникоз, гагар і лисок свідчать, що загинули сотні пернатих. Через масову загибель кілька міст біля протоки оголосили надзвичайний стан. Автори дослідження пояснюють, чому водоплавні птахи такі вразливі: мазут руйнує структуру пір’я, птах втрачає здатність утримувати тепло і гине від переохолодження.

Постраждали й китоподібні. Російський центр порятунку дельфінів «Дельфа» за три тижні після аварії зафіксував 61 загиблу тварину і вважає, що загибель щонайменше 32 з них, найімовірніше, пов’язана з розливом. Більшість загиблих були азовками – чорноморськими морськими свинями, які вже перебувають під загрозою. За іншими даними, згодом на берег викинуло понад 80 морських свиней і дельфінів – більше, ніж зазвичай за цілий рік. Варто зауважити, що ці дані надходять переважно з російських джерел, незалежного обліку немає.

Згідно з дослідженням, мазутна плівка на поверхні води обмежує газообмін і знижує вміст кисню. Це загрожує масовою загибеллю планктону та молоді риб – основи морських харчових ланцюгів. Важкі вуглеводні ушкоджують зябра риб, печінку та нервову систему морських безхребетних.

Ще небезпечніші довгострокові наслідки. Згустки мазуту вбирають завислі частинки й осідають на дно, утворюючи ділянки сильного забруднення. Звідти токсичні речовини накопичуються в рибі та морських ссавцях, загрожуючи і рибальству, і здоров’ю людей. Відновлення біорізноманіття, за оцінкою авторів, може тривати роками або навіть десятиліттями.

Мовчання рф

Подібна катастрофа в Керченській протоці вже траплялася: 11–12 листопада 2007 року під час шторму затонули кілька російських суден, зокрема танкер «Волгонефть-139». Тоді, згідно з дослідженням, ліквідація наслідків відбувалася злагоджено. Країни – учасниці Бухарестської конвенції про захист Чорного моря від забруднення отримали інформацію про аварію, а дані моніторингу й прогнози були відкритими.

Цього разу рф не надала офіційної інформації про аварію, як того вимагає Бухарестська конвенція. Дані про масштаби розливу, його екологічні наслідки та результати прогнозних моделей приховують. Автори дослідження наголошують: це суперечить міжнародним стандартам відкритості екологічної інформації та унеможливлює спільне реагування всього регіону.

Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що рф спершу ігнорувала проблему, а потім залишила Чорноморський регіон наодинці з наслідками аварії. За його словами, катастрофа, спричинена використанням застарілих суден, підтверджує нездатність рф гарантувати безпеку судноплавства. Висновок про те, що рф не була готова до ліквідації таких розливів, зробили й аналітики Bellona.

Як країна-окупант, наголошують автори дослідження, рф несе повну відповідальність за всі інциденти на окупованій території. До аварії можуть застосовуватися Міжнародна конвенція MARPOL про запобігання забрудненню з суден, Бухарестська конвенція та Конвенція ООН з морського права, яка зобов’язує держави захищати й зберігати морське середовище.

Правова позиція України в цих водах тепер має й міжнародне підтвердження. У червні 2026 року арбітражний трибунал, створений за Конвенцією ООН з морського права, підтвердив статус Азовського моря й Керченської протоки як внутрішніх вод двох держав – України та рф. Україна залишається прибережною державою в Чорному, Азовському морях і Керченській протоці.

Автори дослідження закликають до довгострокового моніторингу морської води, донних відкладів і біоти. Ключовим інструментом вони називають математичне моделювання наслідків розливу, проте такої моделі для Чорного моря досі не існує.

Очищення має відбуватися за затвердженими протоколами – з боновими загородженнями, сорбентами та нафтозбирачами, а зібрані нафтопродукти потрібно передавати на утилізацію ліцензованим підприємствам.

Окремо науковці наголошують на оцінці впливу забруднення на здоров’я людей і тварин за принципом OneHealth – «Єдине здоров’я».

Повний текст дослідження «Війна створює загрозу для морських екосистем: вплив російської агресії проти України на стан Чорного моря» читайте за посиланням.