Справа «української шпигунки»: як окупанти п'ять місяців фабрикували справу Лєніє Умерової

25-річну Леніє Умерову російські спецслужби звинувачують у шпигунстві на користь України. Проте жодних доказів у сторони обвинувачення немає. Дівчина виїхала з окупованого Криму ще у 2014 році, на початку грудня 2022 року вона поїхала до Криму доглядати хворого батька.  

КримSOS зібрала факти про кейс Умерової, щоб показати як росія фабрикувала кримінальну справу проти неї, практично утримуючи Леніє у заручниках. 

Дорога до Криму

У 2014 році після окупації Криму Леніє Умерова переїхала до Києва. Там вона закінчила школу та вступила до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на кафедру хімічних технологій. Перед поїздкою до Криму Леніє працювала в маркетингу та вела соціальні мережі українського бренду одягу «VOVK».

Батьки Леніє Умерової проживають в окупованому Криму. В її батька було діагностоване онкологічне захворювання, і 2 грудня 2022 року його направили на операцію. Леніє вирішила поїхати до батька, щоб допомогти доглядати за ним. 

Через повномасштабне вторгнення доїхати з Києва до Криму можна лише через територію рф. Маршрут дівчини пролягав через Болгарію, Румунію та Грузію. У Грузії вона сіла на автобус з Тбілісі до Сімферополя. На контрольно-пропускному пункті «Верхній Ларс» російські прикордонники почали прискіпливо перевіряти її.  За словами брата Леніє, Азіза Умерова, серед пасажирів дівчина була єдина з українським паспортом. 

«Під час перевірки службові особи знайшли якусь інформацію на її телефоні та ноутбуці, яка їм не сподобалася. Після цього її почали допитувати фсбшники», – розповідає Азіз Умеров у коментарі «Суспільне.Крим». 

Пізно вночі російські силовики викликали Леніє таксі, щоб вона поїхала до готелю (в цей час телефон у дівчини вже забрали). Наступного дня мали продовжити допит.   

До готелю Умерова не доїхала. Машину зупинили працівники російської поліції та склали адмінпротокол за порушення частини 1 статті 18.1 Кодексу про адміністративні правопорушення рф (КпАП). Причина обвинувачення нібито полягає в тому, що таксист повіз Умерову вздовж державного кордону по дорозі, що вважають у росії «режимною зоною». Згідно із законом рф, по ній заборонено їздити іноземцям.

Того ж дня, 4 грудня, о четвертій ранку (!) суд виніс обвинувачувальну постанову – Леніє мала сплатити штраф 2 тисячі рублів та покинути територію рф. Дівчину мали б вивезти в ту країну, звідки вона родом. Оскільки дипломатичні відносини з Україною розірвані, повернути її на Батьківщину не могли. Тому направили у Центр утримання іноземців та осіб без громадянства Республіки Північна Осетія – Аланія. 

Перші три місяці свавільного ув’язнення 

Зв’язку з рідними у Леніє не було – телефон вилучили раніше ще на кордоні. Брат Азіз Умеров з адвокатом намагалися визволити дівчину, направивши апеляційну скаргу до суду. Проте 16 грудня 2022 року Верховний суд Республіки Північна Осетія-Аланія не задовольнив її. 

Тільки 13 березня 2023 року суд касаційної інстанції розглянув нову скаргу адвоката. Умерову мали звільнити після тримісячного перебування у центрі тимчасового утримання іноземних громадян. Того ж дня її батьки, Зера та Резван Умерови, виїхали з тимчасово окупованого Криму, щоб зустріти доньку.

«Суддя сказав, що ми маємо приїхати до нього, отримати рішення суду і з цим рішенням направитися вже в ізолятор тимчасового тримання, щоб її визволити. Так мої батьки і зробили б. Але суд сам направив рішення в ізолятор, де її посеред ночі просто випхали звідти й не дали можливості зателефонувати батькам чи адвокату», – розповідає Азіз.

Леніє з 2014 року жила у Києві, до Криму поїхала доглядати хворого батька.

Згодом родина Леніє дізналась, що дівчину фактично викрали. Вночі, після того, як її вивели з ізолятора, біля дівчини зупинився автомобіль з чотирма чоловіками у цивільному. Ці чоловіки схопили Умерову, накинули пакет на голову та повезли у невідомому напрямку. 

«Посеред ночі її викинули в місці, де вона зовсім не орієнтувалася. Повністю розгублена Леніє намагалася знайти дорогу або будь-які контакти, які б допомогли зв’язатися з батьками чи адвокатом. Але на той момент під’їхав наряд поліції й під вигаданим приводом щодо того, що вона начебто не надала документи для підтвердження її особистості, виписали протокол про «непокору законним вимогам працівникам правоохоронних органів», – розповідає Азіз Умеров. 

Адмінарешт – метод незаконного утримання за ґратами у рф 

14 березня суд призначив Умеровій адмінарешт на 15 діб за порушення частини 1 статті 19.3 КпАП рф («непокора законному розпорядженню співробітника поліції»). У цей день у Леніє був день народження – дівчині виповнилось 25 років. 

За два дні до кінця терміну адмінарешту, 27 березня, на Умерову склали новий адмінпротокол. Начебто вона відмовилася повертати телефон після розмови з батьками. За це суд призначив ще 15 діб арешту (порушення 1 частини  статті 19.3 КпАП рф). Згодом Леніє виписали ще 15 днів адмінарешту нібито за «відмову виходити з конвойної машини» під час етапування з Беслану до Владикавказу.

«Як ми бачимо, російська влада використовує адміністративні справи для незаконного утримання Леніє Умерової за ґратами. Реальних підстав для її ув’язнення не було. Єдиним «правопорушення» кримчанки стало те, що вона відмовилася приймати нав’язане російське громадянство», – розповідає аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко.  

З надуманих причин Умерову тримали за ґратами п’ять місяців. Два з них батьки Леніє жили в Республіці Північній Осетії-Аланії, очікуючи на звільнення доньки. Проте їх сподівання не виправдалися. 

Справа про «шпигунство» 

16 травня 2023 рок Азіз Умеров повідомив, що російські силовики вивезли його сестру на приватному літаку до Москви. Того ж дня у пропагандистських ЗМІ опублікували відео «затримання української шпигунки». Родичі впізнали в обвинувачуваній Леніє. 

Кадр відео з аеропорту

«Жодних деталей справи нам не повідомляють, оскільки матеріали справи є засекреченими, а з адвоката взята розписка про нерозголошення. Це черговий випадок порушення прав корінних народів, порушення прав українців зі сторони держави-терориста, що має отримати юридичну оцінку зі сторони міжнародних  інституцій і кожен цей факт має бути детально розслідуваним», – розповів Азіз Умеров на пресконференції «Воєнні злочини проти кримських татар – почерк тих, хто чинив депортацію 1944 року». 

Аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко вважає, що російські силовики навмисне створюють образ кримських татар як потенційних терористів, диверсантів або шпигунів.

«Окупанти стигматизують кримських татар, провадять політику утисків та переслідування. Це може проявлятися через обшуки, що характеризуються безпрецедентною жорстокістю. Коли населений пункт, де компактно проживають кримські татари, оточується фсбшниками, співробітниками Центру протидії екстремізму, росгвардією чи іншими силовиками. І таким чином нав’язується уявлення, про те, що кримські татари – екстремісти, терористи, диверсанти чи інші порушники громадського порядку», – додав Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS.

Нагадуємо, що за інформацією Крим SOS, понад 110 зі 150 жертв політично вмотивованих переслідувань у Криму є кримськими татарами.