Що виявила в Криму турецька делегація

Турецька делегація, що відвідала Крим і Київ наприкінці квітня, випустила звіт про порушення прав кримських татар і ситуації на півострові в цілому. Під час поїздки члени делегації зустрічалися із представниками кримської «влади», кримськотатарськими медійних, релігійних й освітніх організацій, а також кримськотатарськими політиками, включаючи декількох, яким російська влада не дозволяє в’їхати на півострів.

У доповіді делегація підтвердила наявність порушень прав людини (про які, втім, було давно відомо). Вона відзначила примусовий характер переходу кримчан на російське громадянство, численні випадки переслідування кримських татар, тиск на ЗМІ, обмеження в системі освіти й спроби замінити незалежні політичні й релігійні організації провладними аналогами.

У звіті говориться про те, що через неприйняття анексії кримськими татарами, проти них розгорнули масштабну кампанію по залякуванню й тиску, а також знищенню або дискредитації їх фізичних і культурних активів.

Частиною цієї кампанії є ряд резонансних убивств і викрадень, які відбулися в Криму  після анексії. Кримська «влада» підкреслює, що жертвами були не тільки кримські татари, але й росіяни та українці, а органи правопорядку провели ретельне розслідування цих випадків. При цьому жоден з розкритих злочинів не пов’язаний із кримськими татарами. Під час особистих зустрічей кримські татари розповіли, що в деяких випадках свідки злочинів відмовлялися давати свідчення, а деякі жертви нападів просто бояться повідомляти владі про злочин.

Під час зустрічей без участі представників «влади» деякі кримські татари також зізналися, що  в результаті тиску «влади» були змушені дати свідчення проти кримськотатарських політиків й активістів, наприклад, проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Вони побоювалися, що в іншому разі самі могли б опинитися за ґратами.

Між тим, особливий інтерес викликають розповіді делегації про спроби кримської «влади» вплинути на її роботу. У доповіді сказано, що «влада» уважно стежила за діяльністю турецьких візитерів, брала участь у деяких зустрічах і всіляко намагалася перешкодити членам делегації проводити зустрічі, не передбачені складеної владою програмою. Урядовці були незадоволені, коли довідалися, що частина візитерів відокремилася й зустрічалася з людьми самостійно, і виявляли занепокоєння за безпеку членів делегації.

Кримські татари, з якими турки намагалися спілкуватися в присутності представників «влади», найчастіше відмовлялися говорити. При цьому ті кримці, з якими делегації вдалося зустрітися без зайвих чиновницьких очей, побоювалися, що їхнім родинам буде загрожувати небезпека через ці інтерв’ю. Траплялося, що членів делегації просто просили залишити місце зустрічі, щоб вони своєю присутністю не ставили людей під загрозу репресій.

Під час візиту делегації деякі ЗМІ намагалися перешкодити її роботі, поширюючи брехливі заяви від імені членів делегації й ставлячи під сумнів її неупередженість. У доповіді сказано, що делегації вдалося спростувати ці фальшиві новини.

У доповіді також є невеликий розділ, присвячений економічній ситуації в Криму. Делегація відзначила, що кримські татари, незважаючи на дискримінацію при пошуку роботи (особливо в державному секторі), і бажання забезпечити своїм родинам гідний рівень життя, турбуються більше не про економічні фактори, а про збереження своєї національної ідентичності.

Для турецьких підприємців, які зацікавлені в інвестуванні в Крим, делегація відзначила, що виділені Росією кошти на розвиток Криму не вдасться використати в короткостроковій перспективі через відсутність регуляторної бази, а юридичні невизначеності, що виникли  при переході на російське законодавство, можуть створити проблеми при спробі інвестувати в Крим або купити там землю.