Підковуючи перемогу. Партія Путіна провела праймеріз

Праймеріз – попереднє голосування за кандидатів в депутати Державної Думи Росії, яких би хотіли бачити в списках на осінніх виборах, призначених на 18 вересня. 22 травня «Єдина Росія» провела праймеріз по всій країні і в Криму. Якщо раніше праймеріз проходили у внутрішньопартійному форматі, то в цьому році вперше проголосувати міг кожен охочий виборець за місцем прописки. У теорії праймеріз дозволяють відсіяти непрохідних кандидатів і вибрати найбільш рейтингових. Але остаточний список кандидатів в депутати Держдуми буде затверджено через місяць на партійному з’їзді в Москві.

Відповідно до російського законодавства, вибори пройдуть за змішаною системою: 225 депутатів будуть обиратися за партійними списками, ще 225 – в мажоритарних округах.

А так як відповідно до законодавства РФ в партійних списках повинні бути представлені кандидати від усіх регіонів країни, то і на території окупованого Кримського півострова було створено чотири одномандатних округи (три так званих «республіканських» і один – севастопольський). Політсили, які беруть участь у виборах, будуть включати в списки кандидатів від Криму від двох до трьох осіб.

Всього на півострові для участі в праймеріз зареєструвалися 19 осіб від Севастополя і 34 претендента в кримських округах. Але в останній момент 18 квітня свою кандидатуру зняв спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.

У свою чергу, Міністерство закордонних справ України визнало голосування незаконним, а Прокуратура АРК в Києві пригрозила відкриттям кримінальних проваджень щодо осіб, причетних до організації виборів у Криму.

Чому результати праймеріз важливі? По суті, це чернетка майбутніх виборів до Держдуми. А враховуючи, що в нинішній ситуації в Криму на перемогу можуть розраховувати лише кандидати «Єдиної Росії», переможці праймеріз в «республіканських» округах повинні отримати прохідний квиток до Держдуми.

Хто представлятиме Крим?

В результаті загальнокримського голосування на праймеріз перший віце-прем’єр Шеремет зайняв перше місце, набравши 91,38% голосів, віце-прем’єр Бальбек зайняв другу позицію з показником 81,91%, а третє місце дісталося чинному депутату Держдуми Олегу Лебедєву (79,49% ).

Михайло Шеремет – кримчанин, близький соратник Аксьонова, вони знайомі вже більше 20 років (разом навчалися у військовому училищі). Після 12 років служби в армії Шеремет довгий час працював в системі безпеки винно-горілчаної компанії. Далі в Сімферополі займав пост заступника директора ВАТ «Сімферопольський авторемонтний завод імені Куйбишева».

Паралельно і після займався громадською діяльністю: очолював в Сімферополі партію «Русское Единство». З лютого 2014 року Шеремет займає пост командувача так званого «Народного ополчення» Криму. По суті, був одним з тих, хто привів «русский мир» на півострів. Тому не дивно, що в квітні 2014 роки він став заступником, а з липня – першим заступником Аксьонова, ким і залишається досі.

Руслан Бальбек був призначений на посаду віце-прем’єр-міністра самопроголошеної «Республіки» Крим замість бізнесмена Ленура Іслямова. Ще в 2006 році Бальбек був обраний делегатом Курултаю кримськотатарського народу, потім встиг стати помічником нардепа від Партії регіонів і радником голови Республіканського комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян.

А свою трудову діяльність майбутній політик почав у 2001 році на посаді директора туристичної фірми «Tez-tour», після чого був судимий: за розкрадання у туристичній компанії коштів в розмірі 1,5 млн грн.

– Коли ця компанія звернулася за роз’ясненнями, в чому справа, прокуратура Криму доповіла, що це дуже потрібна людина і його потрібно звільнити, – розповідав колись Мустафа Джемілєв журналістам у Києві. – Крім того, у нас є відомості, що ще у 2006 році він (Бальбек) був завербований ФСБ РФ для роботи по розколу кримськотатарського народу.

Бальбек дійсно очолює організацію «Покоління Крим» – опозиційну до Меджлісу.

– Не думаю, що вибір відповідає реальному настрою виборців, так як мені здається, навряд чи кримські татари підтримують Бальбека. Результат праймеріз – керований. Тому цілком можливо, що як прапор, він буде кандидатом в Думу як «представник» кримськотатарського народу, – розповів QirimInfo кримський політолог на правах анонімності.

У будь-якому випадку, представництво кримських татар в Держдумі має сьогодні політичне значення. Адже на тлі репресій проти членів Меджлісу окупаційної влади важливо хоча б створити видимість лояльності до кримськотатарського народу, зробивши його представником в Думі зручну для себе особистість.

Олег Лебедєв один з тих, хто з самого початку брав участь у будівництві «русского мира» на окупованій території. Лебедєв – офіцер і депутат Держдуми з 2007 року, був обраний від Бєлгородської області. Вже 24 лютого 2014 Лебедєв приїхав до Сімферополя в складі делегації Державної Думи, був в числі спостерігачів на так званому «референдумі» 16 березня.

Однак увагу Лебедєва на Крим звернув задовго до анексії. Будучи першим заступником думського Комітету у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків зі співвітчизниками, Лебедєв тісно співпрацював з «Російською громадою Криму», яку очолює Сергій Цеков, і «Русским единством» Сергія Аксьонова.

Розстановка сил у Севастополі

У Севастополі ситуація більш непередбачувана через тривалий конфлікт між нинішнім «губернатором» Сергієм Меняйло та його попередником, «народним мером» Олексієм Чалим, який вже давно вилився в публічну площину і викликав розкол усередині севастопольського відділення «Єдиної Росії».

У Севастополі перемогу на праймеріз здобув заступник секретаря місцевого відділення «Єдиної Росії» Дмитро Бєлік.

З 2002 року Бєлік був депутатом міської ради від Партії Регіонів. Був замішаний у низці корупційних скандалів, зокрема, в розподілі севастопольської землі, так як довгий час очолював земельну комісію.

У 2010 році він вже висувався на виборах від партії «Русский блок», а в 2012 році програв на виборах до Верховної Ради Павлу Лебедєву – майбутньому міністрові оборони України. У 2013 на довиборах пробував висуватися в ВР, але все ж вирішив підтримати Новинського, за що отримав посаду заступника голови адміністрації Севастополя при Володимирі Яцубі. У березні 2014 року Бєліку пророкували роль глави міста на перехідний період. Однак Медведєв все ж підтримав Чалого.

Програвши вибори Бєлік пішов з міськради, поставивши досить велику кількість своїх людей в осередку «Єдиної Росії» – він контролював близько 40% апарату партії до праймеріз.

У конфлікті Чалого і Меняйло Бєлік виступав третьою силою. Однак під час праймеріз між «губернатором» Меняйло і Бєліком почав розвиватися конфлікт. Зокрема, з ініціативи губернаторських людей, зі складу севастопольської організації партії «Єдина Росія» бєліковські люди були або виключені, або їх переманили на сторону губернатора. Тому на цих праймеріз Бєлік був у значній мірі опозиційним кандидатом.

Перемогу Бєліка можна пояснити тим, що він у Севастопольській політиці вже 14 років, тому є найбільш впізнаваним кандидатом.

– У нього був найвищий рейтинг, як і антирейтинг. Тому швидше за все, якби явка була більшою, при такому великий антирейтингу він би не втримав таку переконливу перемогу. Але зіграла роль апатія населення, – пояснив кримський політолог QirimInfo.

Друге місце зайняв прогубернаторский кандидат Антон Шкаплеров – герой Росії, космонавт, який у Севастополі практично нікому не відомий.

Третє місце на праймеріз отримав Сергій Єлісєєв – православний олігарх, який при Україну фінансував партію «Русичі» (севастопольський проект). Людина, у якої є певні амбіції місцевого масштабу, але він не претендує на вибори в Держдуму. На праймеріз він фактично відбирав голоси Бєлікова його ділянках. 

У той же час, кандидат Олеся Романова – друга кандидатура, підтримана губернатором Меняйло, зазнала поразки. Це росіянка, яка з’явилася у Криму в 2014 році, позиціонуючи себе як лідера всіх представників громадськості міста.

Зараз Партії на федеральному рівні належить обговорити вибір кандидата за її внутрішнім регламентом з трьох кандидатур, які набрали найбільшу кількість голосів на праймеріз.

Кримський політолог упевнений, що у Бєліка і Шкаплерова рівні шанси на офіційне висунення в Держдуму по Севастополю. З одного боку, Шкаплеров – це кандидатура, узгоджена на всіх вищих колах. З іншого, у нього відсутній політичний досвід, немає хорошої команди і засобів. Зате всім цим може похвалитися Бєлік.

Мобілізація електорату

Явка виборців у Криму склала 12,99%. Це досить високий показник (в Росії найвищий відсоток явки – 16%). Але навряд чи висока явка – ознака політичної активності громадян. За численними повідомленнями в пресі, серед тих, хто прийшов на праймеріз було багато бюджетників, яких начальство зобов’язало проголосувати на попередніх виборах.

У Севастополі ж адмінресурс використовувався дуже мало, тому і явка виявилася значно нижчою – 6,2%.

Кримський політолог пояснив цю різницю різними методами управління.

– Кримська влада діє набагато жорсткіше і набагато жорсткіше застосовує методи тиску на людей. Міняйло – більш ліберальний, менше використовує адмінресурс, менше використовує брудні технології; менший тиск чинить і на самих людей – немає викрадень, арештів. У Криму ситуація набагато жорсткіша. Це пов’язано і з великим опором російській владі (у Севастополі населення набагато лояльніше до неї), – зазначив політолог. – Якщо все-таки Міняйло як військовослужбовець звик до командних методів (наказав і особливо не перевіряє, виконується це чи ні), то все-таки люди, що керують Кримом, керують регіоном виходячи зі свого кримінального досвіду. Тому я думаю, що там все-таки був жорсткіший тиск на керівників підприємств (тим більше, в Криму їх більше), що дало можливість забезпечити більшу явку.

Крім того, сьогодні в Севастополі практично немає великих підприємств, які дозволили б одним махом мобілізувати великі групи електорату. Наприклад, Севастопольський морський порт або залізниця, на яких до анексії працювала велика кількість севастопольців, сьогодні переживають важкі часи.