Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

psiholog@krymsos.com

Ні вина, ні хліба

15 / 04 / 2016

У Криму традиційно починається сезон польових робіт. Окупаційна влада півострова знову стурбована тим, щоб забезпечити успішний збір врожаю. Але гарантувати цього вона не може. Після анексії в сільському господарстві Криму виникла низка проблем. Якщо землеробство страждає через відсутність поливу, то у виноробів закрилися зовнішні ринки збуту. QirimInfo розбиралося, з якими труднощами зіткнулося сільське господарство в Криму і чи можливо його розвивати в умовах окупації.

 

Як гине аграрний бізнес в Криму

Ще в січні російський голова «держкомітету» з водного господарства і меліорації Криму Ігор Вайль заявив, що на сьогоднішній день на окупованому півострові з зареєстрованих 406 тис. га зрошуваних земель, у 2015 змогли окропити тільки 10 тис. га. Таким чином, він визнав, що Крим не може обійтися без води з Дніпра.
Однак правдивість деяких заяв кримських чиновників і аграріїв викликає сумніви. Наприклад, в середині літа 2014 року збиток АПК, у зв’язку з обмеженням Україною подачі води на півострів, перевищив 250 млн руб. Незважаючи на це, в наступному році кримські аграрії похвалилися рекордним за останні п’ять років урожаєм (більше 1,4 млн тонн) ранніх зернових культур. Викликає сумнів також заява «міністра сільського господарства» Криму Андрія Григоренка про те, що на півострові існують всі передумови для динамічного розвитку АПК.

Експерти теж не поспішають фарбувати яскравими фарбами сьогодення і майбутнє сільського господарства в Криму. Економічний експерт «Майдану закордонних справ» Юрій Смілянський впевнений: без поливу аграрного бізнесу в Криму немає.

— Північний Крим (а це Красноперекопський, Первомайський, Джанкойський, Радянський, Ленінський, частини Сакського, Євпаторійський, Чорноморський райони) – це все зона «ризикованого землеробства». Там буде рости все, що завгодно, але тільки поливати це треба. Землі ж Бахчисарайського, Білогірського, Сімферопольського районів краще забезпечені водою, ці райони більш ефективні для ведення сільського господарства, але вони не основоположні з точки зору аграрного бізнесу. Основоположними все ж є землі північного Криму, де знаходяться основні площі сільгоспугідь. А без поливу вони неефективні», — пояснює експерт.

По суті, припинення подачі Дніпровської води в Крим дало старт загибелі аграрного бізнесу в Криму, де на зрошення використовувалося 800 – 900 тис. кубометрів води, а зрошуваних земель зареєстровано 406 тис га. Але особливо постраждали від перекриття каналу такі вологолюбні культури як рис і соя. На даний момент 37 тис. га рисових полів через відсутність води майже знищені, а це мільярдні втрати у грошовому еквіваленті. Причому це не тільки втрати від виручки врожаю, але ще і необхідність витрат на відновлення знищених чеків, де вирощувався рис. Під посіви сої відводилося майже 20 тис. га землі щорічно. А зараз вона практично не вирощується в Криму.

— У перший рік зрошувані землі постраждали не так сильно, тому що ще залишалася волога в ґрунті, крім того, в минулому році було багато дощів і в результаті Крим мав на рідкість непогану ситуацію в сфері землеробства, — розповідає Олександр Лієв, який в 2010 році очолював Рескомводгосп АРК.

На думку Лієва, ситуація в Криму може змінитися, тому цей рік обіцяють посушливим. В умовах дефіциту української води земля Криму буде повертатися до свого природного стану – напівпустелі. Існує й інша проблема: без зрошення землі засолюются.

— Коли вони зрошувалися, то і промивалися. В даний момент цього не відбувається, починається процес так званої реставрації: вторинного засолення земель, — розповідає завідувач відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації НААН Анатолій Шевченко.

Крім цього, поки Північно-Кримський канал не функціонує — він руйнується. Уже зараз відновити його роботу дуже складно, а через кілька років простою Крим його просто втратить.

Використання ж підземних вод для потреб поливу — це міф. Такої води вистачить тільки для використання з метою вживання і побутових потреб, тобто в помірних кількостях.

— Є прецедент негативного результату використання підземних вод з метою зрошення: в 70-х роках активно добували воду, в результаті чого пішов процес підтягування солоної води (як підземної, так і морської) у водоносні горизонти. В результаті вода на виході — солона, — додає Шевченко.

Кром того, навіть ті прісні водойми, які в Криму були в основному штучними, вже практично зневоднені, як наприклад водойми Білогірського району на півночі Криму.

 

Не хлібом єдиним: як йдуть справи у виноробів

Плани на розвиток кримського виноробства у Росії були величезними: Крим планували перетворити в один з найбільших у світі виноробних кластерів. Робоча група під керівництвом бізнес-омбудсмена Бориса Титова (створена при Держкомісії з питань соціально-економічного розвитку Криму і Севастополя, очолюваної віце-прем’єром Дмитром Козаком) створила проект Концепції стратегії розвитку виноградарства і виноробства, яка передбачає, що до 2025 року площа кримських виноградників виросте майже в три рази, і галузь буде формувати не менше 15% валового продукту регіону.

Виноробство в Криму дійсно можна розвивати, тільки от не в умовах окупації і введених санкцій, які закрили для виноробів зарубіжний ринок. До 2014 року кримські винороби експортували свою продукцію за кордон, в тому числі і в Росію. Але в цьому випадку, російський ринок вважався закордонним, тому розрахунки проводилися валютою.

— Виноробство в Криму залежить від валюти, тому що пробка закуповується в Португалії та Іспанії, якась частина пляшок також закуповувалася за кордоном. Але для цього потрібна валюта. У нинішній ситуації Росія перестала бути закордонним ринком для Криму, і тому закуповує продукцію тільки в рублях. І до цього всього додалися санкції, які закрили ринок для виноробної продукції, причому санкції були накладені на конкретні підприємства: «Массандра», «Новий світ», — описує ситуацію Смілянський.

Ще одне непорозуміння спіткало виноробний ринок у 2014 році. Коли Крим потрапив з точки зору окупантів у правове поле Росії, там вводилися російські стандарти. І раптом з’ясувалося, що за російськими стандартами кримське вино ( «Массандра») — це «винний напій». А так як Росія не зацікавлена в присутності на ринку «винних напоїв», тому акцизний збір на них вищий, ніж на вино.

Вся проблема в тому, що «Массандра» зміцнювала вино хлібним спиртом, а не винним. Світові стандарти дозволяють використовувати технологію кріплення хлібним спиртом, але ось під російські стандарти це не підходить.

Слід зазначити: до анексії до виноградників в Криму ставилися не належним чином. Вони практично не поновлювалися і застаріли (багатьом уже по 35-45 років). Тому виноградники вимагали заміни, чим окупаційна влада і обіцяє зайнятися, адже поставляти частину винного сировинного продукту з південних областей України, як це робилося раніше, не надається можливим.

— Виноробство в результаті анексії втратило ринки збуту — це найбільша втрата. Виноробство споживало в тому числі той виноматеріал, який вироблявся як у південній Україні, так і в Молдові та інших регіонах світу. Зараз немає тієї комунікації, тих економічних зв’язків, — каже Лієв.

Вибір редакції

Ще Статті