Як під час війни українці захищають об'єкти культурної спадщини

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України російська армія пошкодила чи знищила 193 об’єктів культурної спадщини. Усі свідчення цих руйнувань збирають на сайті, розробленому Міністерством. Окремо Державна служба України з етнополітики та свободи совісті відзначила, що за перший місяць повномасштабного вторгнення від дій російських агресорів постраждали   щонайменше 59 релігійних об’єктів.  

“Якщо у Криму багато культурних об’єктів невдало реставрували, намагались підмінити їх історичне значення, то на материковій Україні – історичні будівлі просто знищують, як  і всю цивільну інфраструктуру. Це ще один воєнний злочин російської армії, за який безпосередні виконавці та їхні командири  будуть покарані у національних судах або в Міжнародному кримінальному суді”, – зазначає Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS.

Ще 20 січня під час дискусії про збереження культурної спадщини в окупованому Криму експерти розповіли про досвід розв’язання проблеми під час Другої світової війни. Зокрема, що створювались окремі загони військових та спеціалістів, де займались питанням збереженням та поверненням культурних цінностей.

Тоді Євгеній Ярошенко розповідав, що варто було позначити об’єкти культурної спадщини емблемами “блакитного щита”. Ці спеціальні позначки мали б уберегти культурні пам’ятки в умовах збройного конфлікту. Їх офіційно визнали  Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту від 1954 року.

“Правила ведення війни зобов’язують сторони збройного конфлікту захищати та поважати культурні цінності. Проте сьогодні ми бачимо, що ворог не дотримується жодних міжнародних норм. Він не тільки обстрілює культурні та релігійні об’єкти. У церкві Маріуполя рашисти обладнали вогневу позицію. . Якщо росіян перед обстрілами не зупиняють написи “діти”, то що й говорити про інші позначки на  культурних, релігійних та історичних об’єктах”, – коментує Євгеній Ярошенко.

Як сьогодні захищають пам’ятки українці  

Навкола багатьох пам’ятників у Києві, Одесі, Львові зводять захисні конструкції з мішків з піском чи землею. 

“Ми відстоюємо право на своє майбутнє та зберігаємо свою історію й культуру. Київські пам’ятки укріплюють та захищають”, – написав у соцмережах Віталій Кличко, мер Києва. У столиці вже закрили як великі монументальні пам’ятники княгині Ользі й Володимиру Великому, так і менші – пам’ятники Данте Аліг’єрі на вулиці Трьохсвятительській. 

Щоб закрити вітражі київського фунікулера спеціальним щитами, волонтери за 2 дні зібрали 276 220 грн від 662 доброчинців. 

Фото: www.facebook.com/renovation.map

Одесити теж “сховали” один з головних пам’ятників міста – Дюку де Ришелье.

Паралельно всі об’єкти культурної спадщини України архівують у цифровому вигляді волонтери з міжнародного проєкту “Врятувати українську культурну спадщину онлайн“.  У команді понад тисячі програмістів, фахівців з архівування та просто комп’ютерників-аматорів.  

“У ст. 8 (2)(b)(ix) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду є окремий воєнний злочин – “умисне завдання ударів по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичним пам’яткам, госпіталям та місцям зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є воєнними цілями”. Тобто якщо українські правоохоронні органи не зможуть притягнути воєнних злочинців до кримінальної відповідальності, то цим займатиметься МКС в Гаазі”, – вважає Євгеній Ярошенко