Установчий саміт «Кримської платформи»: мета, учасники та перспективи
20 / 08 / 2021
23 серпня об 11.30 у Києві стартує установчий саміт «Кримської платформи».
«Кримська платформа» — дипломатична ініціатива України, мета якої — повернути питання окупованого українського півострова до міжнародного порядку денного та сприяти деокупації Криму мирним шляхом.
У саміті візьмуть участь представники 44 країн і міжнародних організацій.
Про це повідомив Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час брифінгу 19 серпня. Також він оголосив повний список учасників саміту.
Зокрема, на рівні президентів будуть представлені: Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Словенія, Фінляндія, а також президент Європейської ради.
Інші делегації очолять прем’єр-міністри, глави парламентів, МЗС та міністри оборони.
Сполучені Штати будуть представлені посланцем президента США, міністром транспорту США.
«Також візьмуть участь три міжнародні організації та Європейська комісія, яку представлятиме Валдіс Домбровскіс, НАТО представить заступник генсекретаря альянсу, Раду Європи — генеральний секретар, ГУАМ також представлятиме генсекретар цієї організації. Сім держав будуть представлені на рівні послів — Нова Зеландія, Мальта, Японія, Австралія, Кіпр, Канада і Греція», — розповів Дмитро Кулеба.
У саміті візьмуть участь і експерти з міжнародного права, екології, питань безпеки та ін.
До роботи безпосередньо Експертної мережі «Кримської платформи» активно долучена ГО «КримSOS».
Спеціалісти нашої організації є учасниками робочих груп з прав людини, гуманітарної політики, екології та культурної спадщини.
Наша команда передаватиме свої аналітичні здобутки за останні 7 років, огляди ситуації в Криму, пропозиції та рекомендації українським і міжнародним партнерам, аби вони завжди володіли об’єктивною інформацією про те, що відбувається в окупованому Криму.
Українська влада ініціювала «Кримську платформу» аби узгодити зусилля нашої держави та її партнерів у «Кримському питанні».
Як сказав у коментарі QirimInfo директор програм Міжнародного партнерства з прав людини (IPHR) Сімон Папуашвілі, у цьому питанні дійсно існує проблема координації дій України та міжнародної спільноти. Тому поява такого механізму як «Кримська платформа» — це нагальна потреба.
«Наприклад те, що сталося кілька років тому зі зняттям санкцій з РФ Радою Європи. Ці санкції були прийняті саме через Крим. Цей випадок — приклад такого браку координації. Створення “платформи” — один з ефективних способів для досягнення такої узгодженості. Щоб уряд України, з одного боку, зміг говорити чітко про свою позицію і стратегію по Криму, а з іншого боку — отримував підтримку реалізації цієї стратегії з боку міжнародної спільноти. В цілому, я думаю, що це важлива ініціатива. Робота “платформи” покаже, наскільки ефективна вона буде, але очікування хороші» , — сказав Сімон Папуашвілі.
Дещо скептично до перспектив «Кримської платформи» налаштований інший співрозмовник QirimInfo — митрополит Сімферопольський та Кримський ПЦУ Климент. За його словами, у нього немає жодних очікувань від результатів роботи ініціативи, оскільки, на його думку, уряд України не виносить питання переслідування ПЦУ в Криму на міжнародний рівень.
«Мої очікування… Їх немає, бо я не бачу в порядку денному саміту “Кримська платформа” теми, що нас хвилює тут в Криму — проблематика функціонування структури Кримської Єпархії Православної Церкви України, забезпечення прав та свобод вірян ПЦУ в Криму. Я не бачу за всі сім років реальних дій від Уряду, Верховної Ради та Президента України щодо винесення цього питання на міжнародний рівень обговорень та пошуку рішень. Я вже не кажу про підтримку з боку держави. Коли держава Україна ці питання не виносить на обговорення, то які можна чекати результати від саміту? Що тоді можна очікувати від учасників цього саміту – інших країн? Коли Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції України “закриває очі” на проблематику української церкви в Криму, на її функціонування, на захист прав та свобод етнічних українців в Криму. Що зроблено, окрім заяв про стурбованість?», — сказав Митрополит Климент у коментарі QirimInfo.
Загалом, у порядку денному саміту передбачені дискусії на такі теми:
- політика невизнання спроби анексії Криму, санкційна політика;
- безпека Азово-Чорноморського регіону;
- захист прав людини та міжнародного гуманітарного права;
- економічні та екологічні наслідки окупації.
Саміт 23 серпня має завершитися затвердженням країнами-учасницями «Кримської хартії», в якій підтвердять незмінність принципу «Крим – це Україна» та окреслять такі питання:
- про невизнання спроби анексії Криму Росією;
- про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону;
- про шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток;
- про відновлення прав кримськотатарського народу.
«Далі буде багато зустрічей та заходів на всіх рівнях Платформи. І не лише як окремого формату, але і в рамках великих заходів у великих міжнародних організаціях. Це титанічна робота, але ми переконані, що вона буде успішною. Рік тому, коли починали “затягувати” партнерів до Кримської платформи, було багато скепсису. Деякі відверто казали — не беріться за цю пропащу справу. Тим не менше, вже маємо ядро міжнародної коаліції на підтримку деокупації», — прокоментувала у Facebook перспективи роботи «Кримської платформи» Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
Також під час саміту буде презентований Офіс «Кримської платформи». Цей орган координуватиме всю роботу учасників ініціативи.
Як зазначає директор Інституту світової політики Євген Магда у своїй статті для видання site.ua, ефективна стратегія деокупації Криму неможлива без проведення Україною роботи над помилками, допущеними у 1991-2014 роках.
«[Ці помилки] значною мірою стали причиною агресивних дій Росії, розв’язали їй руки. Запуск “Кримської платформи” для України – не лише випробування її зовнішньополітичної суб’єктності, але і потужний сигнал про неприпустимість подібних дій у сучасному світі», — зазначає Євген Магда.
На думку міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, «Кримська платформа» ще до свого старту почала виконувати одне зі своїх ключових завдань – не дати забути про окупацію півострова і вже зруйнувала тезу Росії про те, що питання Криму нібито закрите.
«Адже це саме те, чого хотів Кремль, – щоб про Крим поступово забули, змирилися зі статусом-кво. Не допустити цього – ключове тактичне завдання Української держави на нинішньому етапі історії», – заявив Дмитро Кулеба у коментарі виданню Укрінформ.
Команда QirimInfo уважно слідкуватиме за роботою саміту «Кримської платформи» та вестиме текстову трансляцію форуму на нашому сайті та у соцмережах.