Значення закону «Про корінні народи» для кримських татар та для деокупації Криму

9 серпня, у Міжнародний день корінних народів світу, в Міському саду Києва відбувся кінопоказ фільму про репатріацію кримських татар на Батьківщину «Самоповернення в Крим». 

Стрічка розповідає про те, як на зламі 1980-х і 90-х років кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і вороже налаштованої місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Кримським татарам доводилося постійно «проводити уроки історії» та пояснювати місцевим мешканцям, що вони також мають право жити в Криму.

У фільмі зібрані історії «самоповернення» різних кримськотатарських родин, які починали нове життя в однаково важких умовах: без права на житло та землю, гідну роботу за освітою і з шаленим опором ще радянської бюрократії. Багатьом з них довелося вдруге втратити рідний дім після окупації півострова Росією у 2014-му.
Авторки фільму: Наталя Гуменюк та Анна Цигима.

Серед героїв картини: ветерани кримськотатарського руху Ульвіє Аблаєва, Ільвер Аметов, режисер Ахтем Сеітаблаєв, а також переселенці Ерфан Кудусов, Ескендер Буджуров, Ельміра Катакі, Сєіт-Яг’я Казаков, Лєране Хейбуллаєва.

Нагадаємо, що у 2021 році Міжнародний день корінних народів світу особливий для України тим, що цьогоріч набув чинності закон «Про корінні народи України», згідно з яким кримські татари, кримчаки та караїми отримали офіційний статус корінних народів.

Показ стрічки організовано командою КримSOS, Лабораторією журналістики суспільного інтересу та Меджлісом кримськотатарського народу.

Перед показом фільму відбулась дискусія «Статус корінний: що означає закон “Про корінні народи” для повернення Криму в Україну». 

В обговоренні взяли участь:

• Рефат Чубаров — голова Меджлісу кримськотатарського народу
• Наталя Гуменюк — директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу
• Таміла Ташева — заступниця Постійного Представника Президента України в АРК
• Ахтем Сеітаблаєв — мистецький діяч, режисер, герой фільму
• Лєране Хайбулаєва — громадська діячки, героїня фільму.

Модерував дискусію заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв.

На початку обговорення, спікери поділилися своїми спогадами повернення до Криму.

Рефат Чубаров:

«Як і все моє покоління я народився в Узбекистані. У 1967 році кримськотатарський національний рух був на підйомі. І для того, аби його збити, радянська влада дозволила жити кримським татарам по всій території Радянського Союзу. Тоді Верховна рада СРСР видала указ “о татарах, ранее проживавших в Крыму”. Вони уникали назви “кримські татари”. І тоді приблизно 200-350 родинам дозволили поселитися в Криму. Серед них були мої батьки. Я з 1968 року жив в Криму. Але коли я в 1983 році закінчив інститут в Москві, я приїхав до Криму, мене викинули з Криму! Мені дали направлення до Риги. І вже під час розпаду СРСР я вже другий раз повернувся в Крим».

Таміла Ташева:

«Коли ми поверталися в Крим, мені було 5 років. Моя прабабця покійна розповідала, що ми повертаємося у найкрасивіше місце на світі, там де море, гори і дуже багато сонця. Вона завжди розповідала це зі сльозами на очах. Влітку 1990-го року ми прилітаємо в аеропорт Сімферополя, спускаємося по трапу і моя прабабця починає заливатися сльозами. Я дуже добре пам’ятаю, як я намагаюсь прибрати сльози з її щік».

Ахтем Сеітаблаєв:

«Моя історія схожа з історією Таміли. Я так само чув, що Крим — це якесь Ріо-де-Жанейро: пальми, гори, море, там надзвичайно красиво. І коли я прилетів в Крим, то у мене було велике розчарування, бо я ні пальм, ні моря, ні гір не побачив. Але на третій день мене двоюрідний брат повіз у Бахчисарай, де я відчув запах лаванди. Потім ми поїхали до Великого Кримського Каньйону. Ми тоді вийшли з машини на дорогу і він показав мені краєвиди і сказав: “ось тут починається твоя батьківщина”. І те, що я побачив мене дійсно вразило. Я зрозумів, що все те, що мені розповідали про Крим — правда».

Лєране Хайбулаєва:

«Свій восьмий день народження я зустрічала на літаку в Крим. Я пам’ятаю повний літак кримськотатарських жінок та дітей, які поверталися на батьківщину. В аеропорту нас зустрічали кримськотатарські чоловіки. Коли я вийшла з літака я побігла з криком “БАБА! БАБА! (“батько” кримськотатарською — ред.)”. Ми поселилися в селі, бо кримських татар не прописували в містах, райцентрах, лише в селах».

Лєране Хайбулаєва

Згодом слово знову взяв голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який розпочав обговорення закону «Про корінні народи України».

Під час своєї промови він наголосив на важливості захисту народів, у яких немає держави.

«Народи схожі на людей. Вони так само народжуються, розвиваються, стають великими. Але так само вони можуть зникнути. У світі десь 2500 народів, але держав лише 193-195. Кожен народ хоче зберегтися, але не кожен має той інструмент збереження, який зветься “держава”. Для цього держави і створюються, бо окрема спільнота (народ, нація) хоче зберегтися. У нас, кримських татар, зараз такого інструменту немає. Але ми живемо в державі Україна, де живуть багато етнічних спільнот, але є такі які утворилися на цій території — караїми, кримчаки і кримські татари. За межами Української держави у них немає етнічно спорідненої держави. Тут дуже важливо, що такий інструмент, як закон “Про корінні народи України”, хоч і з великим запізненням, був прийнятий», — сказав голова Меджлісу.

Рефат Чубаров

Також він додав, що великою проблемою на шляху реалізації цього закону є окупація Криму. Проте, незважаючи на це, Закон надзвичайно важливий для корінних народів Криму.

«Для нас є суттєвою підтримка кримськотатарського народу, який зараз живе у тимчасово окупованому Криму. Я хочу, аби ви уявили, наскільки люди звідти із захопленням приняли (новину про прийняття закону — ред.). Багато хто телефонував, говорили, що нарешті (ухвалили закон — ред.)! Ця підтримка дуже багато чого коштує, оскільки люди там тримаються, вони ж не виходять там на площі з акціями протесту, але вони не йдуть на службу окупанту. І тому дуже важливо, щоб існували такі сигнали підтримки (з боку України — ред.).  І друге: ми вже багато чого реалізовуємо на материковій Україні для відродження кримських татар після того, як Крим буде деокуповано», — сказав у коментарі QirimInfo Рефат Чубаров.

На думку Таміли Ташевої, цей закон важливий не лише для корінних народів, але і для всього українського суспільства. За її словами, його ухвалення, бурхлива реакція на нього, зокрема з боку влади РФ, знову звернула увагу громадян України на проблему кримських татар.

Таміла Ташева назвала цей закон важливим елементом боротьби з російським міфом про те, що буцімто існує якийсь «кримський народ», який на «референдумі» 2014 року проголосував за входження до складу РФ. «Закон про корінні народи України», каже заступниця Постійного Представника Президента України в АРК, вказує, що  в Криму існує лише три народи, які сформувалися на його території і для яких півострів — єдина батьківщина.

«Тому, цей закон дійсно є важливим елементом деокупації півострова, для нашої міжнародної боротьби. Робота над цим законом тривала довго, але його ухвалення певною мірою пожвавив саміт “Кримської платформи”, який відбудеться цього місяця. І дуже важливо, що на “Кримській платформі” ми зможемо говорити про виконані нами “домашні завдання”, які не робилися ні останні 7 з половиною років, ні з початку Незалежності», — сказала Таміла Ташева.

Таміла Ташева

Мистецький діяч Ахтем Сеітаблаєв під час своєї промови, також згадав майбутній саміт. За його словами, він з повагою ставиться до цього форуму, але він також висловив побоювання, що всі державні ініціативи з деокупації Криму можуть стати лише «вербальним наративом».

«Що залишиться після “Кримської платформи”? Чи залишиться, наприклад музей “Кримськотатарська садиба”? Про нього ми мріємо з колегами багато років. Чи з’явиться місце, куди кожен українець, родини з дітьми зможуть прийти, зрозуміти, відчути, помацати, дізнатися, а що ж таке Крим? Я переконаний, що людину, яка добре знає свою історію, яка з дитинства не забуває завдяки книжкам і мультфільмам свою мову, таку людину ніхто і ніколи не зможе заполонити жодними фейками про те, що Крим — російська земля», — сказав Ахтем Сеітаблаєв.

У коментарі QirimInfo режисер розповів, які, на його думку,  конкретні кроки має зробити держава задля культурної деокупації Криму.

«Це створення конкретного дієвого інструментарію. Це створення не лише політичних чи економічних передумов для повернення Криму. Це і щоденна праця для створення дієвого матеріального наративу. Це і книжки для освіти, створення фільмів це і розповсюдження інформації про те, що Крим захоплено, але Крим — це Україна», — сказав режисер.

Ахтем Сеітаблаєв

Нагадаємо, що відповідно до нового закону, корінний народ України – це автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України. Закон забороняє заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності корінних народів України.

Однією з цілей Закону є захист етнічної, культурної, мовної ідентичності та самобутності корінних народів.