Питання щодо військовополоненних та цивільних заручників +38 095 931 00 65 (Signal, Telegram, WhatsApp, Viber)

Які права постраждалих від конфлікту порушує держава? Правозахисники оприлюднили звіт

5 / 09 / 2018

 

 

Зокрема, мова йде про порушення права на соціальний захист внутрішньо переміщених осіб та мешканців окупованих територій, нерівний доступ до освіти, дискримінацію у доступі до банківських послуг, численні порушення майнових прав та низки прав колишніх полонених.

Такого висновку дійшли правозахисники у поданні коаліції громадських організацій щодо реалізації Україною Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Презентація документу відбулась під час прес-конференції “Постраждалі від конфлікту: як Україна забезпечує реалізацію їхніх прав”.

Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру інформації про права людини, пояснила, що Україна як держава-підписантка пакту зобов’язана періодично звітувати перед відповідним Комітетом ООН про прогрес, досягнутий у сфері згаданих вище прав.

За словами експертки, паралельно неурядові організації також можуть направляти до інституції альтернативну інформацію про стан дотримання у країні прав та свобод людини. Таким документом є презентоване подання або альтернативний звіт.

Цей формат дає можливість впливати на держа­ву для виконання останньою своїх зобов’язань. Пакт змістовно  визначає такі права людини, як право на працю, право на соціальний захист,  праву на освіту та інші. Ми можемо констатувати, що саме ці права осіб, що постраждали від конфлікту в Україні, не забезпечуються належним чином та регулярно порушуються державою ”, — переконана Альона Луньова.

Звіт містить детальний аналіз порушення державою низки прав, зокрема права на пенсійні та соціальні виплати для внутрішньо переміщених осіб, соціальних та майнових прав мешканців тимчасово окупованої території й їхнього права на освіту. У поданні також йдеться про обмеження зазначених категорій населення у підприємницькій діяльності, податковій та банківській сферах.

“Дотримання Україною вимог пакту є вкрай важливим, особливо, коли ми говоримо про переселенців, адже для більшості з них головним джерелом доходу є соціальні виплати та пенсії. Однак наразі держава лише створює додаткові перепони для їхнього отримання та реалізації законних прав громадян. У документі ми оперуємо не тільки цифрами, а й розповідаємо живі історії порушення прав наших з вами співгромадян”, — відзначила Анастасія Одінцова, правова аналітикиня БФ “Право на захист”.

Окремий блок альтернативного звіту присвячено реалізації соціальних та економічних прав мешканці тимчасово окупованої території.

На думку Ольги Куришко, юристки ГО “КримСОС”, мешканці окупованої території залишаються однією з найбільш вразливих категорій населення.

“Труднощі починаються з проходження пропускних пунктів, обмеження в перевезенні особистих речей та прослідковуються майже у всіх сферах взаємодії з державою. У наступному році виповниться п’ять років з початку воєнного конфлікту і це знаково, що Україна звітуватиметься і говоритиме про тих, хто опинився в ізоляції”, — зауважила юристка.

Автори документу розробили низку рекомендацій для Комітету, які на їхню думку, останньому слід долучити до заключних зауважень Україні.

Однією з рекомендацій є розробка системи соціальних гарантій для колишніх полонених та членів їхніх сімей.

“Наразі відсутність спеціальної нормативної бази є однією з ключових причин, через яку колишні полонені не отримують медичної, психологічної та правової допомоги, не мають жодних гарантій в сфері зайнятості, а також рівного доступу до компенсаційних виплат”, — повідомила Ольга Аношкіна, юристка Благодійного фонду “Восток-СОС”.

Чергову доповідь перед Комітетом Україна презентуватиме навесні 2019 року. Громадські організації вже направили до інституції своє подання.

 

 

Поділитись

Вибір редакції

Ще Новини