Вразливі групи під вартою: історії кримських політв’язнів
19 / 09 / 2024
Для росії Крим став плацдармом беззаконня на території України ще з лютого 2014 року. Нехтуючи вимогами українського законодавства та міжнародного права, на півострові окупанти дедалі частіше порушують права людини та скоюють воєнні злочини. Цивільне населення, яке підтримує Україну, зазнає утисків та репресій.
Нерідко таких громадян засуджують до чималих термінів позбавлення волі у межах сфабрикованих “справ”. Політв’язнями стають літні люди, особи з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Перебуваючи у російських колоніях, СІЗО та в’язницях вони не отримують належної медичної допомоги, через що їхній стан дедалі погіршується.
Така поведінка медпрацівників у місцях несвободи спричинила смерть двох кримських політв’язнів. Так, на початку лютого 2023 року в російській колонії помер Костянтин Ширінг. Його було засуджено на 12 років позбавлення волі нібито за «шпигунську діяльність в інтересах української військової розвідки». Страждаючи на серцево-судинні захворювання, чоловік потребував операції на серці. Втім його численні прохання про надання медичної допомоги були проігноровані.
Через кілька днів з життя пішов і Джеміль Гафаров. Окрім другої групи інвалідності, він мав також хронічні захворювання серця та нирок. Не отримуючи належної медичної допомоги, чоловік помер у СІЗО через серцево-судинну недостатність. Раніше його звинуватили в «участі у діяльності терористичної організації» та засудили до 13 років ув’язнення.
Активісти «Кримської солідарності» повідомляють, що наразі близько 40 кримських політв’язнів знаходяться у потенційній небезпеці. Українські правозахисники систематично публікують заяви із закликами про звільнення таких осіб. До того ж російське законодавство містить перелік захворювань, наявність яких перешкоджає триманню під вартою хворих на них в’язнів. Натомість окупанти не дотримуються навіть своїх норм, що неабияк ускладнює процес звільнення важкохворих громадян.
У цій статті ми зібрали декілька історій кримських політв’язнів, що у важкому стані досі «відбувають покарання» у російських колоніях та потребують негайної медичної допомоги.
Олександр Сізіков
Олександр Сізіков має першу групу інвалідності. У 2009 році він потрапив у ДТП, внаслідок чого отримав низку травм. Тоді Олександр втратив і зір. Попри це, чоловік відвідував судові засідання у політично вмотивованих “справах”, був присутній на обшуках у домівках мусульман, виходив на одиночні пікети на підтримку свого опікуна Едема Смаїлова, якого затримали в 2018 році за підозрою в «участі у діяльності терористичної організації».
У липні 2020 року в Криму пройшли масові обшуки. Це торкнулося й Олександра. Тоді активіста звинуватили у «заснуванні терористичного осередку «Хізб ут-Тахрір». Дотепер він перебував під домашнім арештом. Однак 13 вересня 2024 року Апеляційний військовий суд рф затвердив політв’язню вирок: 17 років позбавлення волі.
Вже наступного дня співробітники поліції заарештували його. Після цього в інфопросторі розлетілась новина, що Олександра повезли в невідомому напрямку. Зараз він знаходиться в ізоляторі тимчасового тримання в Бахчисараї. Його адвокат повідомив, що політв’язень в камері один, пересувається навпомацки і лише за два дні зорієнтувався де унітаз і раковина.
Тофік Абдулгазієв
Двостороння пневмонія, малий лівосторонній гідроторакс (накопичення рідини у легенях), анемія середнього ступеня важкості, хвороби серця, сечокам’яна хвороба, хронічний гастрит та дисемінований туберкульоз легень – захворювання, на які страждає кримський політв’язень Тофік Абдулгазієв.
Співробітники ФСБ затримали чоловіка 27 травня 2019 року після обшуку його домоволодіння та звинуватили у нібито причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яка була визнана терористичною Верховним судом рф у 2003 році, втім, легально діє в більшості країн світу. Його вирок – 12 років ув’язнення.
Попри низку наявних у політв’язня хвороб, через які його може бути звільнено з під-варти, суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про звільнення. «Служителі Феміди» у своєму рішенні посилаються на висновок лікарської комісії ЛПЗ-3 (лікувально-профілактичного закладу) ГУФСІН росії по Челябінській області. У висновку йдеться, що Тофік «не потребує постійного догляду та лікування у спеціалізованій установі, може утримуватися у виправній установі на загальних підставах» і що «його стан стабільний». Втім це суперечить реальності.
Галина Довгопола
69-річну пенсіонерку Галину Довгополу утримують у ВК-1 у Владимирській області рф нібито за державну зраду. У 2014 році жінка дала інтерв’ю українському інтернет-виданню, де чітко висловлює свою проукраїнську позицію. Для окупантів це стало підставою для її переслідування.
У листопаді 2019 році Галину затримали, звинувачуючи у «таємній співпраці з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України з метою виконання розвідувальних завдань та зборі даних про окремий авіаційний полк Чорноморського флоту». «Суд» обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Довгополу помістили у СІЗО Лефортово у Москві, та лише у 2021 році повернули до СІЗО Сімферополя.
В березні цього ж року Галину Довгополу засудили до 12 років позбавлення волі в колонії загального режиму й року обмеження волі, а згодом її етапували до Краснодарського краю. Під час перевезення жінка отримала обмороження пальців ніг, до того ж в колонії вона значно схудла, страждає на гастрит та інші хронічні захворювання. Однак медична допомога пенсіонерці не надається.
Амет Сулейманов
Засуджений до 12 років тюрми за нібито причетність до забороненої в рф організації «Хізб ут-Тахрір» Амет Сулейманов потребує негайного звільнення за станом здоров’я. Ще на волі йому діагностували артеріальну та мітральну недостатність, а також було надано рекомендацію про заміну серцевого клапана.
У зв’язку з вадами серця Амет отримав інвалідність 3 групи, однак згодом її було знято через його відмову від операції в Москві, оскільки тривалий час він спостерігався у Києві й там мав оперуватися.
У 2020 році чоловіка відправили під домашній арешт, який тривав близько 3 років. Після цього російські силовики відвезли Сулейманова до колонії суворого режиму для відбування «покарання», де його стан здоров’я значно погіршився. Цьогоріч наприкінці серпня дружина політв’язня повідомила, що Амету терміново потрібна операція із заміни серцевого клапана.
Варто зазначити, що Сулейманова взяли під варту через кілька тижнів після рішення Апеляційного військового суду, який схвалив йому вирок.
Ірина Данилович
29 квітня 2022 року журналістка Ірина Данилович, повертаючись з роботи додому, була викрадена окупаційними силовиками. Того ж дня у будинку її батьків російські спецслужби провели незаконний обшук, у результаті якого вилучили телефон і ноутбук Ірини.
Близько 10 діб рідні дівчини не знали про її місцеперебування, у той час як її утримували в будівлі ФСБ. Пізніше стало відомо, що жінку направили в СІЗО Сімферополя, звинувачуючи її у «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні чи носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».
В ізоляторі стан здоров’я активістки значно погіршився. Вона повністю втратила слух на ліве вухо. Проте жінці не надають належну медичну допомогу. А лікарі російської колонії кажуть: «От поки не оглухнеш, поки не атрофується нерв, так і шуми, і писки у вухах будуть. І ніхто тебе тут лікувати не збирається!».
Аби домогтися фахової медичної допомоги, журналістка оголошувала сухе голодування до «початку лікування чи біологічної смерті». Через кілька днів жінка припинила голодування у зв’язку з обіцянкою керівництва СІЗО вивезти її до клініки для обстеження та лікування.
У червні 2023 року окупаційний Верховний суд Криму змінив вирок Ірині Данилович: термін покарання скоротили на один місяць. Раніше «Феодосійський міський суд» засудив її до 7 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 тисяч російських рублів.
Нещодавно із життя пішов батько Ірини, який раніше зазначав, що його донька засуджена саме за журналістську діяльність, зокрема щодо висвітлення незаконних судових процесів над кримськими татарами та корупції у сфері охорони здоров’я в окупованому Криму. Він також був впевнений, що головні болі та свист у вухах Ірини – наслідки катування у «підвалах» сімферопольської ФСБ.
Серед політбранців, що мають низку важких захворювань та попри це позбавлені уваги лікарів, фігурують також Азамат Еюпов, Теймур Абдуллаєв, Арсен Абхаїров, Сервет Газієв, Володимир Дудка, Тимур Ібрагімов, Емір-Усеїн Куку, Халіл Мамбетов, Рустем Мурасов, Зекір’я Муратов, Руслан Нагаєв, Енвер Омеров, Олег Приходько, Амет Сулейманов, Шабан Умеров, Рустем Шейхалієв, Яшар Шихаметов, Іван Яцкін та інші.
Аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко наголошує: “Зазначені випадки доводять, що ненадання медичної допомоги ув’язненим є системною практикою у пенітенціарних установах під егідою ФСІН. Ці дії не лише порушують право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я, а й становлять безпосередню загрозу для права на життя. Крім того, йдеться про нелюдське поводження, що в умовах російської окупації Криму є воєнним злочином”.