Як закон про захист в’язнів Кремля допоможе їм та їхнім родинам

19 жовтня у Верховній Раді України відбувся брифінг, присвячений законопроектам про захист бранців Кремля та їхніх родин (№6104, №6105 та №6106). 

Ці документи чітко визначають на законодавчому рівні, кого можна вважати особами, що втратили свободу через збройний конфлікт. Також вони закріплюють додаткові пільги та гарантії для політв’язнів, військовополонених та членів їхніх сімей.

Захід було організовано міжфракційним об’єднанням «Кримська платформа» та Коаліцією громадських організацій на захист бранців Кремля, до якої входить і КримSOS.

Учасниками брифінгу були правозахисники, народні депутати та родичі в’язнів Кремля. Вони закликали Верховну Раду ухвалити ці законопроєкти, які Президент України направив до парламенту як невідкладні.

Народний депутат України Рустем Умєров:

«В чому проблема сьогодні? Питання соціального і правового захисту (в’язнів Кремля та їхніх родин — ред.) у нас сьогодні вирішується, на жаль, на рівні нормативно-правових актів. Окремий закон нарешті дозволить нам ці бюрократичні складнощі вирішити. Хочу зауважити, що завдання номер 1 нашої держави — повернути наших людей додому.  Завдання номер 2 — спростити їхню реінтеграцію назад у звичне життя. Тому я закликаю своїх колег підтримати ці законопроєкти».

Співзасновниця Медійної  ініціативи за права людини Марія Томак: 

«І родичі незаконно ув’язнених осіб, і правозахисні організації чекають на цей закон щонайменше 5 років. Це вже не перший подібний документ, який подається до парламенту. Були, зокрема, спроби під час попереднього скликання. Ми підтримуємо саме цей законопроєкт, бо він є найбільш всеосяжним з точки зору соцгарантій, які він пропонує для бранців та їхніх родин. Він також не має тих ризиків, які містили в собі майже всі попередні законопроєкти, які були в парламенті….Ухвалення цього закону є тим необхідним кроком, який давно перезрів для родин тих, хто утримується в неволі через агресію РФ».

Батько політв‘язня Валентина Вигівського Петро Вигівський:

«Наявність в сім`ї військовополоненого та цивільного заручника, вирішення його проблем, які виникають постійно і неочікувано є справою всієї сім`ї і дуже дороговартісною справою. Держава часто бере участь в цьому, але ця допомога безсистемна і часто залежить від держслужбовців персонально. Маю надію, що з прийняттям цього закону ця частина роботи буде проводитись більш організовано, передбачувано і системно, хоча, на жаль, і не звільніть наших рідних. Ще раз закликаю депутатів не стояти осторонь, а докласти максимальні зусилля для прийняття цього закону».

Станом на 1 жовтня 2021 року, 321 звільнену з російського полону людину в період 2014-2019 років, визнано такими, що були позбавлені свободи через збройну агресію проти України. Крім того, за даними правозахисних організацій, щонайменше 120 українських політв’язнів досі знаходяться в місцях позбавлення/обмеження свободи на території Російської Федерації та окупованого нею Криму. Також щонайменше 270 військових і цивільних заручників утримуються у неволі на територіях, які контролюють проросійські терористичні організації «ДНР» та «ЛНР». 

Нагадаємо, що КримSOS разом з шістьма іншими громадськими організаціями закликали Верховну Раду України ухвалити законопроєкти №6104, №6105 та №6106.

Докладніше про ці законопроєкти та про їхню важливість ви можете дізнатися із нашої інфографіки: