«Таврида» – траса, що загорнула в бетон людське житло та червонокнижні дерева

Про будівництво траси, що стала масштабною проблемою для Криму заговорили практично відразу після окупації. По суті, цей план з’явився одразу після рішення про зведення Керченського моста. Маршрут дороги: Керч – Феодосія – Білогірськ – Сімферополь – Бахчисарай – Севастополь. Протяжність траси складає 250.75 км. Будівництво тривало з травня 2017 по серпень 2020. Російська окупаційна влада оцінила вартість будівництва в 139 млрд рублів. 

Практично відразу після початку будівництва автодороги правозахисники та екологи почали бити на сполох – проект траси не проходив екологічну експертизу. За словами керівництва так званого «Міністерства екології» «Республіки Крим», необхідності в такій експертизі не було, адже траса не проходить через цінні природні території. Звичайно, це не єдина причина для проведення екологічної експертизи, адже вона повинна підтвердити безпеку об’єкта і самого процесу будівництва для населення. А загрози для населення і екології почали з’являтися чи не одразу. 

Житла кримчан загорнули у бетон 

Під час будівництва нова траса відрізала від «цивілізації» 8 населених пунктів, загальною чисельністю населення 12000 осіб. Кримчанам довелося розлучитися з більш як 2 000 земельних ділянок. Першими постраждали жителі Керчі, адже саме звідти почали укладання дороги. Там було знесено 80 житлових будинків в місті і дачному кооперативі «Залив».

Однак найбільше постраждали села під Сімферополем. Власники ділянок мали б отримати компенсацію, але заздалегідь умови і суми ніхто не обговорював. У підсумку, колишні власники землі сподівалися на компенсації відповідно до незалежних оціночних експертиз. Окупаційну владу Криму це природно не влаштувало. У відповідь власникам було сказано, що незалежні оцінювачі експертами не є, і виплати ґрунтуватимуться на кадастровій вартості, яка є набагато нижчою від ринкової. 

При цьому не тільки землі фермерів були загорнені в асфальт. Задля будівництва траси «федерального» значення, окупанти знесли 26 будинків. Місцевих жителів переселили в інші будинки. А ті хто все ж вирішив залишитися в рідних околицях, встигли про це пошкодувати. Деякі будинки і навіть вулиці опинилися відрізані від своїх сіл і комунікацій, колодязі пересохли, будівельні роботи і пил завдають шкоди здоров’ю. У деяких селах, наприклад в Криничному, місцеві жителі скаржилися на руйнування будинків, які сталися через постійні вібрації. Вони виникли через вантажний транспорт, який регулярно возив будматеріали з кар’єру до «Тавриди». Всі ці випадки не набули великого громадського резонансу. Місцеві ЗМІ практично не висвітлювали нещадне знесення житлових будинків іне хотіли слухати скарги місцевих жителів на мізерні компенсації за те, що вони віддали свою землю в ім’я амбіцій Кремля.  

Екологічна шкода 

Переважна більшість повідомлень у ЗМІ з цього питання, були присвячені вирубці лісосмуг уздовж наявних доріг, які розширювалися в ході будівництва траси. Розголос саме цієї проблеми призвів до показових заяв російської окупаційної влади Криму про те, що вздовж всієї траси будуть висаджені лісосмуги. Разом з тим окупанти повністю проігнорували факти руйнування природних ландшафтів і в тому числі стрімке розростання кар’єрів, які активно розроблялися задля видобутку піску і щебеню. Деякі гори почали руйнуватися. Через бездумні дії окупаційної влади гора Агармиш в Старому Криму є на межі руйнування. Заради справедливості варто сказати, що щебінь тут добували і до «Тавриди». Такий видобуток призвів до часткового руйнування гори. У зв’язку з цим кар’єр закрили. Але з появою «Тавриди» відкрили новий. Якщо схил гори сповзе, це може спричинити зміну рози вітрів. 

 Також належного висвітлення в ЗМІ не знайшли масштабні вирубки лісів здійснені задля будівництва траси. Так зване міністерство Екології «РК» повідомило, що видало дозвіл на вирубку 133 849 дерев і 121 749 кущів (тут звичайно, цікаво хто і як рахував зазначені «кущі»). Не зупинилися окупанти і перед вирубкою червонокнижних дерев. Найбільший збиток був нанесений Севастополю. Там було вирубано 20 тисяч дерев. У тому числі і кримська сосна, яку окупаційна влада виключила з червоною книги. Середній вік знищених дерев – 40 – 80 років. Вирубані ліси на місці новозбудованої траси несли важливу екологічну місію – це зелені легені міст, уздовж яких проходить магістраль. Крім того, ці лісосмуги стримували ураганні вітри та сніг, який взимку здувається з полів. Збиток від таких дій можна вимірювати в мільярдах рублів. 

Чому «Таврида» позбавляє людей життів 

Однією з найбільш серйозних проблем «Тавриди» можна вважати практично повна відсутність кишень для зупинки. Тобто, у випадку несправності машина зупиняється прямо на смузі. Всі інші учасники руху змушені зміщуватися на іншу смугу або виїжджати на зустрічну. За оцінками експертів, це найчастіша причина аварій зі смертельним результатом. Претензії є і до якості самого асфальтного покриття. Попри те, що окупаційний голова Криму Сергій Аксьонов проїхався по трасі зі склянкою води на приладовій панелі і нібито не пролив ні краплі, факти – річ уперта. «Тавридою» проїхалися блогери, чиї машини трясло досить сильно. 

Якщо резюмувати: екологічна шкода, яку поніс півострів в результаті грандіозного будівництва – зміна рози вітрів, порушення сейсмічної стійкості у гірській частині Криму, загроза руйнування гір, вирубка гектарів лісу. Тисячі людей були змушені залишити власні домівки. Все це заради непродуманої і низькоякісної траси, яка щомісяця забирає життя. 

27 травня о 13:00 ми презентуємо першу частину аналітичного звіту «Навколишнє середовище Криму: зміни та втрати за час окупації». Вона буде присвячена знищенню дикої природи внаслідок окупації півострова. Інформація, яку ми використовували в цій статті була взята саме з цього звіту. Але там ще багато чого цікавого. Подивитися презентацію звіту ви зможете на нашій сторінці в Facebook.