Слідами кримського десанту

На цьому тижні підвели офіційні підсумки виборів до Держдуми і оголосили прізвища представників окупаційної влади Криму, які покинуть свої пости і поїдуть до Москви. Найбільш високопоставлені з майбутніх депутатів: заступники «голови» Криму Михайло Шеремет і Руслан Бальбек, а також російський прокурор Криму Наталія Поклонська.

В одному зі своїх інтерв’ю перший заступник «голови Криму» Михайло Шеремет зізнався: він дружить з Сергієм Аксьоновим більше двадцяти років, ліжка в військовому училищі поруч стояли. Контролюючий так зване «народне ополчення Криму» Шеремет був з Аксьоновим з перших його днів перебування при владі. А тепер він буде «людиною Аксьонова» в Державній думі.

Від того, чим займеться Шеремет у вищому законодавчому органі влади РФ, стане зрозуміла і ступінь впливу самого Аксьонова.

Цікаво, що протягом довгого часу політексперти прогнозували, що Кремль змістить кримського намісника відразу після думських виборів. А депутатський мандат повинен був пом’якшити йому падіння. Однак Аксьонов довів, що його рано списувати в утиль. Фактично, він зміцнив свої позиції, не тільки зберігши свій пост, але і просунувши товариша в Держдуму.

Додатковий головний біль для кримських татар

Руслан Бальбек свого часу вискочив як чорт із табакерки. Не будучи помітним гравцем кримської політики, та до того ж маючи, за словами нардепа Мустафи Джемілєва, судимість за розкрадання коштів, Бальбек раптово опинився в кріслі заступника Сергія Аксьонова, змінивши в ньому бізнесмена Ленура Іслямова.

Тоді це виглядало так: одного кримського татарина змінили на іншого, демонструючи тим самим, що представники кримських татар залишаються в структурах кримської влади, та не де-небудь, а на віце-прем’єрській посаді.

За наступні два роки Бальбек намагався зміцнити свій вплив, конкуруючи з іншими кримськими татарами, що присягнули окупаційній владі. На відміну від того ж заступника голови «Держради Криму» Ремзі Ільясова, у якого, завдяки багаторічній роботі в якості заступника голови Меджлісу, за спиною був людський ресурс, у Бальбека подібного ресурсу не було. Не було у нього і досвіду політичних інтриг. Але з точки зору окупаційної влади, Бальбек мав одну незаперечну перевагу перед Ільясовим і багатьма іншими кримськими татарами, які примкнули до окупаційного режиму, — він не асоціювався з Меджлісом.

Не виключено, останній аргумент і став вирішальним у питанні, кого з кримських татар відправити депутатом до Держдуми.

Чим же Бальбек може бути корисний Кремлю як депутат? Тим, що він стане балакучою головою, яку Росія захоче протиставити цілому представницькому органу кримських татар. Останнім прикладом подібного спікерства став виступ заступника Муфтія мусульман Криму Айдера Ісмаїлова на останній конференції ОБСЄ: Ісмаїлов навмисно замовчував ситуацію з дискримінацією і переслідуванням кримських татар на півострові. Так і Бальбек зможе роз’їжджати по міжнародним конференціям і розповідати про те, що кримські татари визнають і вітають російський Крим.

Чи буде Європа протидіяти такому? Частина європейських країн визнала нелегітимними вибори в Держдуму від Криму. Депутат Європарламенту, член Комітету у закордонних справах Міхаель Галер заявив, що в Європейському парламенті не будуть сприймати жодного депутата Держдуми РФ, незаконно обраного на виборах в окупованому Криму. Однак можливість заявити про себе на європейських майданчиках не обмежується виступом в Європарламенті. Тут знову можна згадати Ісмаїлова, або російського міністра інформації Криму Дмитра Полонського, що вільно приїхав в минулому році на нараду ОБСЄ у Варшаві.

В якості «віце-прем’єра» Бальбек заподіяв чимало неприємностей кримськотатарському національному рухові і зіграв свою відволікаючу роль в репресіях проти кримських татар. Бальбек-депутат може принести не менше головного болю — тепер вже на міжнародній арені.

Поклонська звільнить місце символу

Кримчан, які сприяли анексії Криму та потім стали символами окупації, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Один з цих пальців — безсумнівно, «прокурор» Криму Наталія Поклонська.

Особливість образу Поклонської в тому, що впливовий репресивний орган очолювала тендітна зовні жінка. Це дозволяло пом’якшити образ самої прокуратури. У Криму працюють кілька провоохоронно-респрессівних апаратів, однак керівник лише одного з них уособлював собою всіх кримських силовиків. Запитайте у пересічного кримчанина прізвище керівників кримського відділення Слідчого комітету або ФСБ, і він навряд чи зуміє вам відповісти. У той час як популярність Поклонської вийшла далеко за межі Криму. А медійність Поклонської лише посилювала її позиції.

Останнім часом відносини Поклонської з «соратниками по боротьбі» — «головою» «кримського парламенту» Володимиром Костантиновим і російським головою Криму Сергієм Аксьоновим складалися не кращим чином. Спочатку у Поклонської виник конфлікт з Константиновим — навколо питання про забудову Приморського парку в Ялті. «Прокуратура» навіть направила позовні заяви до будівельнійої фірми «Консоль». Потім виявилося, що в цьому протистоянні Аксьонов встав на бік Константинова.

Популярність Поклонської гарантувала їй збереження на своїй посаді. Символ не можна звільнити просто так. Поклонську зняли з посади «підвищенням». Тепер в Держдумі в неї буде менше можливості впливати на ситуацію в Криму ніж на прокурорському посту. У той же час, говорять про те, що Поклонська не прощає образ. А значить, Константинову одного разу може відгукнутися давня ворожнеча.

У Криму тепер буде новий прокурор. Уже не символ «кримської весни». Значить, конкуренція за важелі впливу між прокуратурою, Слідчим комітетом та ФСБ в Криму перейде в активну стадію. У наступного кримського «прокурора» буде не так багато шансів грати роль першої скрипки.

Якщо Крим почнуть стрясати нові битви за владу, то відгукнутися може як звичайним кримчанам, на яких можуть чинити тиск силовики, що інсценують активність, так і чиновникам, які можуть виявитися жертвами апаратних ігор.