Щодо заяви Amnesty International про застосування бойових тактик, що ставлять під загрозу цивільних

4 серпня 2022 року штаб-квартира Amnesty International (АІ) оприлюднила пресреліз, який буцімто презентує результати звіту (моніторингу), що провела міжнародна команда дослідників цієї організації. Утім, повний текст звіту так і не було опубліковано. Деякі з висновків, зазначені в пресрелізі, збігаються з даними, які АІ вже публікувала у своєму попередньому звіті від 13 червня “Anyone can die at any time”: Indiscriminate attacks by Russian forces in Kharkiv”. Збір даних, на основі яких було написано дослідження і на які посилається реліз, було здійснено у квітні та травні 2022 року. 

Коаліція “Україна. П’ята ранку” від початку широкомасштабної агресії РФ на території України документує воєнні злочини для подальшої оцінки змісту наказів, військової субординації, наявності чи відсутності військових цілей під час здійснення атак. Адже саме це має стати підґрунтям належного правосуддя та справедливості. 

Коаліція підкреслює важливість документування всіх можливих порушень міжнародного гуманітарного права (МГП) під час російської збройної агресії в Україні, у тому числі з боку міжнародних команд дослідників. Водночас наголошуємо на тому, що таке документування має відбуватись не тільки у відповідності до стандартів МГП, але й із розумінням контексту. 

Норми МГП не є теоретизованим чи філософським концептом, вони виступають інструментом, який забезпечує захист як цивільних осіб, так і військових. Тому будь-яка оцінка застосування норм міжнародного гуманітарного права, особливо у випадках відсутності прямих заборон атак, повинна проводитися із застосуванням принципу воєнної необхідності. Це фактично не було враховано при проведенні дослідження Amnesty International.

Характер та наповнення опублікованого АІ пресрелізу,  фокус інформаційної кампанії, яка була побудована на основі старого звіту організації майже з місячною віддаленістю та нового пресрелізу без підкріплення фактичними даними та аналітикою викликає засудження. Це не тільки шкодить адекватному сприйняттю характеру подій, що відбуваються в Україні, але і також спотворює розуміння стандартів прав людини та принципів МГП. 

Ключові зауваження Коаліції “Україна. П’ята ранку”: 

1) Документування та представлення доказів воєнних злочинів, особливо у збройному конфлікті, який триває, потребує виваженого та обґрунтованого викладу. Він має обов’язково враховувати контекст, пропорційність викладу інформації про сторони конфлікту, надавати докази заявленим тезам не тільки у вигляді фрагментів інтерв’ю, а й давати додаткові деталі та контекст подій. Наприклад, чи були наявні наміри використання цивільного населення та обєктів саме у вигляді захисту від атак; чи було знехтувано принципом військової необхідності і командуванням свідомо проігноровано можливості ефективно протидіяти атакам з інших локацій? На яких не було цивільних чи цивільних обєктів при цьому не втрачаючи бойової спроможності? На жаль, у представленому пресрелізі ці питання проігноровані. Окремі епізоди, що наводяться у матеріалі не підкріплюються фактичними даними тій кількості та якості, щоб  зробити висновки навіть щодо них. Тим паче їх недостатньо для висновків щодо тактики, яка на думку дослідників  носить системний характер. 

2) Обрану стратегію комунікації результатів звіту, яка розпочалась з суттєвим розривом між оприлюдненням наявного звіту та релізу, суттєву зміну тональності та акцентів оприлюдненого пресрелізу та заявлених у дослідженні результатів та рекомендацій, подальшу комунікацію перших осіб організації ми оцінюємо як неналежну й таку,  що ставить під загрозу як представників національного офісу AI, так і роботу правозахисного сектору в цілому. Адже фактичне ненадання достатньої можливості прокоментувати результати моніторингу ключовому актору звіту (Збройним силам України), ігнорування неодноразових спроб донести локальний контекст, обрана стратегія звинувачень за відсутності належного аналізу, як мінімум, дискредитує організація та ставить під питання неупередженості правозахисного руху. Це ставить під сумнів правозахисну роботу як на міжнародному, так і національному рівні, підриває довіру до незалежних розслідувань і моніторингів, які роблять правозахисні організації, тим самим закладаючи ефект доміно падіння довіри до всього сектору. 

3) Принцип неупередженості в проведенні дослідження не рівнозначний відсутності розуміння місцевого контексту, механічному принесенню рамок та особливостей конфліктів з інших регіонів та відмежуванню від місцевої експертизи. Проведення таких досліджень має залучати комплексну та різноманітну експертизу, у тому числі й національну.

Пропозиції

До міжнародних організацій – враховувати контекст і залучати різноманітну експертизу, яка спроможна надати необхідні знання та розуміння специфіки подій. Продумувати належні антикризові комунікації, які можуть виникати під час оприлюднення результатів з урахуванням як перебігу воєнних дій, так і безпеки власних співробітників та партнерів.

До національних правозахисних організацій – виступити ініціаторами широкої внутрішньої / професійної та публічної дискусії щодо стандартів ведення процесів документування, обговорення контраверсійних та складних тем, які виникають / будуть виникати під час перебігу російсько-української війни для вироблення консолідованої позиції та рекомендацій до органів влади на основі дотримання МГП. 

До представників (міжнародних) ЗМІ – виважено та обґрунтовано підбирати експертів та джерела інформації, які б ґрунтувались на тривалому експертному досвіді та наявності перевірених та верифікованих даних, враховувати позиції та коментарі ключових акторів, щодо яких готується відповідний матеріал.

Організації-члени Коаліції “Україна. П’ята ранку” усвідомлюють необхідність збору, аналізу й оприлюднення даних про верифіковані порушення норм МГП і своєю системною роботою забезпечують у тому числі докази для майбутнього правосуддя за всі воєнні злочини.  Проводячи комплексні дослідження та належно комунікуючи їх результати та рекомендації органам влади, тим самим підвищуючи рівень безпеки цивільних. Тому ми ще раз наголошуємо, що таке документування та верифікація мають відповідати найвищим стандартам роботи, ґрунтуватись на засадах неупередженості та на врахуванні контексту і ключових принципів МГП.