Ще п'ятьом фігурантам другої Сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» продовжили строк утримання в СІЗО
1 / 09 / 2021
31 серпня Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону продовжив утримання під вартою ще п’ятьом фігурантам другої Сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».
Про це повідомляє «Кримська солідарність».
Політв’язні Тофік Абдулгазієв, Білял Аділов, Владлен Абдулкадиров, Меджит Абдурахманов та Іззет Абдуллаєв рішенням суду залишаться в СІЗО до 19 грудня 2021 року.
Раніше, 30 серпня, Південний окружний військовий суд продовжив утримання в СІЗО фігурантам цієї групи Сейтвелі Сейтабдієву, Акіму Бекірову, Рустему Сейтхалілову, Асану Янікову та Ескендеру Сулейманову до 15 грудня
А 24 серпня арешт до 16 грудня продовжили Ремзі Бекірову, Різі Ізетову, Раїму Айвазову, Шабану Умерову та Фарходу Базарову.
«У своїх доводах прокурор наголошував, що відносно підсудних є докази і свідчення “причетності підсудних до злочину”. Крім того, у фігурантів немає захворювань, які могли б заважати триманню під вартою», — повідомляють активісти.
На цю тезу захист і політв’язень Владлен Абдулкадиров зазначили, що прокурор не надав жодного документа про те, що здоров’я підсудних в порядку і що крім аналізу на ковід ніяких інших досліджень їм не робили. Також він сказав, що обвинувачення не надало жодних аргументів на користь того, що підсудні можуть зникнути або загрожувати життю прихованих свідків.
Незважаючи на доводи захисту, суддя задовольнив клопотання прокурора про продовження утримання під вартою.
Нагадаємо, 27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». В результаті було затримано 25 осіб (друга Сімферопольська група) за звинуваченням в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», яку влада РФ вважає екстремістською.
Всі фігуранти цієї справи ФСБ розділила на 5 окремих груп по 5 людей нібито для зручності судового процесу.
Адвокати політв’язнів вважають, що їх розділили для того, щоб у обвинувачених не було можливості координувати свої дії, і погоджувати тактику захисту.