Референдум на лавочках: як проходило голосування по поправках до конституції РФ в окупованому Криму

На цьому референдумі громадянам РФ пропонували відповісти лише на одне запитання: чи підтримують вони зміни до конституції РФ. Всього цих змін — 206. Серед них — «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна (поправки до Основного Закону дозволять залишатися йому при владі мінімум до 2036 року), закріплення статусу російської мови як «мови державотворчого народу», пропонується додати згадку бога в Основний Закон, заборонити «применшувати подвиг захисників Вітчизни», а також здійснювати «дії, спрямовані на відчуження частини території РФ, і заклики до таких дій».

Російська влада також провела голосування і в окупованому Криму. Місцевих жителів активно агітували проголосувати (і, зрозуміло, ЗА поправки), а самі виборчі дільниці організовували в найнесподіваніших місцях, наприклад у дворах житлових будинків, на лавках і на дитячих майданчиках. Це теж пояснили заходами боротьби з поширенням коронавируса.

Референдум також проходив в місцях позбавлення волі і в медустановах, де перебувають політв’язні. Були зафіксовані випадки примусу їх до голосування.

Так, адвокат Назім Шейхмамбетов, який захищає фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Шабана Умерова заявив, що в СІЗО-1 Сімферополя його підзахисного примушували взяти участь в голосуванні. В’язень відмовився. За це силовики протягом декількох днів провели в камері Умерова низку обшуків, політв’язня не виводили на щоденну прогулянку, погіршили вентиляцію в камері, де в умовах спеки утримують декількох людей.

27 червня фігуранту третьої бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір» Сейтумеру Сейтумерову, якого помістили в психіатричну лікарню Сімферополя, також наполегливо запропонували взяти участь в референдумі. Політв’язень письмово відмовився голосувати, однак співробітники лікарні наполягали на тому, щоб він переписав заяву: просили не вказувати те, що він є політв’язнем, кримським татарином і громадянином України.

У тій же психіатричної лікарні проходить експертизу брат Сейтумера Сейтумерова — Осман, який також є обвинуваченим по третій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір». Своєму адвокатові він розповів, що його теж переконували взяти участь в референдумі. Він, як і його брат, в письмовій формі відмовився голосувати, заявивши, що він — громадянин України і що паспорт РФ він отримав примусово. 

Українська влада відреагувала на проведення голосування в окупованому Криму, закликавши жителів півострова не брати участь в ньому. МЗС України назвало референдум в Криму незаконним, заявивши, що поправки в конституцію РФ не завадять деокупації української території.

У Представництві Президента України в АР Крим назвали це голосування «нікчемним референдумом», яким влада РФ прагне «перекласти відповідальність за свої злочини з політичної еліти Росії на народ». Також у відомстві назвали цей референдум неправомірним з точки зору міжнародного права, оскільки Крим і Севастополь — це невід’ємні частини України і що його результати не будуть визнані міжнародним співтовариством.

ЄС і США вже засудили проведення в Криму голосування по поправках до конституції Росії. 

Так, представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Пітер Стано заявив, що ЄС не визнає ні окупації Криму Росією, ні проведення на його території російського голосування.

Посольство США в Україні заявило, що Росія використовує Крим для проведення несанкціонованих опитувань, в черговий раз порушуючи суверенітет і територіальну цілісність України.

Посольство Великобританії також заявило, що Сполучене Королівство «не визнає і ніколи не визнає таке голосування на суверенній українській території». 

3 липня російський Центрвиборчком затвердив остаточні результати голосування по поправках до конституції РФ. Повідомляється, що 77,92% громадян проголосували ЗА, проти — 21,27%. Явка склала 67,97%.