Під контролем росії: нова загроза для кримських медіа 

Цьогоріч в російському законодавстві нові зміни. Йдеться про поправки до федерального закону “Про зв’язок” та інші закони. Ця “реформа” торкнулася й блогерів, кількість підписників яких сягає десяти тисяч і більше.  

Відтепер такі медійники повинні внести дані про свої соцмережі та канали до Роскомнагляду. Це чергова підстава для переслідувань медіаплатформ, що діють у рф та на окупованих нею територіях. Про поправки до закону та про те, які ризики це несе для кримських медіа, дізнавайтесь у статті КримSOS.  

Законодавчі аспекти «деанонімізації 10-тисячників» 

На початку серпня 2024 року президент рф підписав зміни в законі щодо «деанонімізації блогерів». Відтепер кожен, хто має у власних соціальних мережах чи будь-яких авторських інформаційних порталах понад десять тисяч підписників, повинен внести персональні дані до Роскомнагляду (РНК), що дозволить ідентифікувати його. Реєстр «десятитисячників» буде сформовано до 1 листопада цього року, а блокувати тих, хто не подав відповідні відомості, почнуть з 1 січня 2025 року. 

Наразі Роскомнагляд вніс до реєстру лише 15 соціальних мереж. Це означає, що реєструватися зобов’язані тільки ті блогери, які мають акаунт на таких платформах як: 

• ВКонтакті;
• Однокласники; 
• X; 
• TikTok; 
• Likee; 
• YouTube; 
• Тelegram; 
• LiveJournal; 
• Пікабу; 
• Pinterest; 
• Дзен; 
• RuTube; 
• Twitch; 
• Discord; 
• Yappy. 

Передбачені санкції 

З метою тиску на медійників, які не нададуть відомостей про себе та свої інформаційні ресурси до Роскомнагляду, російські депутати запропонували низку санкцій.  

Таким чином, блогери не зможуть публікувати інформацію про донати та розміщувати рекламу. Крім того, адміністрація соцмереж за запитом Роскомнагляду повинна буде повідомляти інформацію про своїх користувачів та блокувати їм доступ до особистих сторінок. А ті блоги, які все ж увійдуть до реєстру, адміністрація соцмереж має маркувати. 

Та чи будуть згодні на такі умови вище перелічені платформи, поки невідомо.  

До того ж зареєстровані блогери зобов’язані видалити репости осіб чи медіа, кількість підписників яких налічує менше ніж 10 тисяч, а також тих, які не зареєструвались, та надалі не робити такі репости. Проігнорувавши ці вимоги, є ризик залишитися поза реєстром. Тобто якщо блогери не видалять у своїх соцмережах відповідні репости, то їхні дані у реєстр не внесуть. А отже, з 1 січня таких блокуватимуть.  

Цікаво й те, що вище зазначена вимога стосується й звичайних користувачів соцмереж, а не тільки інформаційників. Втім санкції щодо таких «порушників» на законодавчому рівні поки не передбачені.  

«Це ж було вже» 

Подібне вже практикувалось у росії у 2014 році. Тоді, в рамках антитерористичного пакету «Ярової», було прийнято закон №97 «Про внесення змін до закону «Про інформацію, інформаційні технології та захист інформації».  

Він стосувався блогерів з аудиторією понад три тисячі осіб. Сценарій схожий: автори суспільно-політичного контенту реєструються в РКН, якщо ні – сплачують штраф у розмірі від 10 до 30 тисяч російських рублів (для фізичних осіб) та від 50 до 300 тисяч російських рублів (для юридичних осіб).  

Також було введено заборону на публікування матеріалів з ознаками схвалення насильства та жорстокості, нецензурної лексики та пропаганди порнографії. 

Цей закон проіснував недовго. Його скасували у 2017 році через «неефективність», коли реєстр налічував 2208 осіб, переважно дотичних до соцмережі «Вконтакті».  

Загроза для кримських медіа 

“Вже багато років росія дедалі сильніше закручує гайки у питанні свободи слова, щоразу запроваджуючи нові статті Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу для боротьби з інакомисленням. З одного боку, цей закон дозволить Роскомнагляду блокувати будь-якого користувача у соцмережах, який має від 10 тисяч підписників і не надасть йому свої персональні дані. З іншого боку, це дасть більше підстав для переслідування адміністраторів сторінок у соцмережі як за власні дописи, так і за коментарі інших користувачів. Для прикладу, можуть використовуватися такі статті Кодексу про адміністративні правопорушення, як ст. 13.15 (зловживання свободою масової інформації) та ст. 20.3.3 (дискредитація російської армії)”, — розповідає Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS. 

Такі зміни у законодавстві рф не тішать і російських контент-мейкерів. Мовляв, це суперечить Конституції рф, в якій вказано, що кожен має право вільно шукати, отримувати, передавати, виробляти та розповсюджувати інформацію будь-яким законним способом. Отже, виходить, що соцмережі уже не є “законним способом”? 

Нагадаємо, за даними КримSOS щонайменше 21 журналіст зазнав політично вмотивованих кримінальних переслідувань в окупованому Криму. Оновлений список, окрім імен Владислава Єсипенка, Ірини Данилович та Асана Ахтемова, містить імена Азіза Азізова та Рустема Османова. Ці дані не враховують тих журналістів, що зазнали адміністративного переслідування. Наприклад, активістку «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієву чи головного редактора газети Qırım Бекіра Мамутова.