Міфи «імперії»: чому ми більше не побачимо оригінальний ансамбль Мітрідатських сходів

Колоніальна політика Російської Імперії на захоплених територіях виражалася, в тому числі, і в творах монументального мистецтва, що збереглися до теперішнього часу – в архітектурі міст, скульптурах, розписах тощо. Частина з них стала усталеними символами, які міцно увійшли в сучасність і нерозривно пов’язані не тільки з окремим містами, а з історичними періодами. Цього разу йдеться про пам’ятку, яка міцно асоціюється з Керчю. 

Великі і Малі Мітрідатські сходи в Керчі – одна з візитівок міста, пам’ятка архітектури національного значення, занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Збудовані в середині XIX століття сходи ведуть до вершини гори Мітрідат, де розташовувалося античне місто Пантікапей. Практично одночасно зі сходами, на вершині гори було збудовано Керчинський музей старовини, який архітектурно повторював Афінський храм Гефеста і усипальницю Івана Стемпковського, градоначальника Керчі в 1828-1832 роках, одного з засновників міського музею старожитностей. Така конфігурація в архітектурі міста символізувала і підкріплювала міф про спадковість (історичну і культурну) Керчі часів Російської імперії від античного міста Пантікапей. 

До середини 30-х років 20 століття радянська ідеологія будувалася на відмові від дореволюційних символів, а після – реабілітувала та повернула багато з них, прийнявши гібридну форму радянського імперіалізму. Під час Другої Світової війни було знищено усипальницю Івана Стемпковського, у 1959 році також знищено будівлю Музею. Зведений меморіал з Обеліском Слави безсмертним героям став новим символом вже радянського міфу про народ-переможець. 

Наприкінці XIX століття сходи занепали, прикраси були частково розкрадені, частково зруйновані, а скульптури грифонів, які розташовувалися на нижньому майданчику, були зняті і переміщені на ворота феодосійської застави на в’їзді до Керчі. Лише у 60-х роках об’єкт почали відновлювати. Архітектурному ансамблю намагалися надати початковий вигляд спираючись на документи і фотографії. У 1970-х і 1980-х рр працювали над відновленням першого і другого ярусів, балюстради з вазами і підпірних стін з нішами. Керченський скульптор Роман Сердюк зайнявся відновленням статуй з грифонами, які встановили в 1987 році. 

У 1982-1987гг. частково були реставровані Малі Мітрідатські сходи. Роботи велися за проектом інституту «Укрпроектреставрація». Сходи були повністю облицьовані плитами вапняку, проводилася заміна сходинок, встановлено бетонну балюстраду і ліхтарі. 

У червні 2015 року на місці реставрації середини 1970-х років через відсутність системи водовідведення сталося руйнування частини Мітридатських сходів. Невеличка комічність полягає в тому, що обвалення частини сходів сталося під час вистави про царя Мітрідата, що відбувалася під відкритим небом. 

У 2016 році окупаційна влада Криму анонсувала реставрацію Великих і Малих сходів. Проект має розробити російська компанія “Меандр”, відома за причетність до руйнування інших пам’яток. В окупованому Криму компанія доклала руку до Ханського і Воронцовського палаців, Генуезької фортеці, дому Чехова, Ластівчиного гнізда, Лівадійського палацу тощо. 

Згідно з проектом “Меандру”, безпосереднім виконавцем робіт була будівельна компанія “Баварський будинок”. 

В результаті роботи горе-реставраторів на стіні з меморіальною дошкою на Малих сходах було частково демонтоване вапнякове облицювання. Крім того, підконтрольний окупантам підрядник повторив помилку своїх попередників 70-х років і не встановив систему водовідведення.

Уявляєте на якій каскад водоспадів перетворювалися сходи під час злив липня-червня 2021 року? 

Однак збитки, яких зазнали Великі сходи є більш масштабними. Оригінальні стіни збереглися тільки на першому, другому і частково на третьому ярусах. Крім цього, над воротами першого ярусу зникли левові голови. Фактично сходи розібрали і зібрали заново. 

Якщо на Малих сходах облицювання було демонтоване лише частково, то на Великих облицювання зняли повністю – від бічних стін останнього сходового маршу до обеліска Слави. Крім верхнього ярусу на Великий сходах так само не встановили водовідведення. 

У квітні 2021 роки так званий міністр культури Криму Аріна Новосельська заявила, що в плани окупантів входить відновлення каплиці на місці поховання Івана Стемпковського, а також музею старожитностей на вершині гори Мітрідат. Комусь може здатися, що це відновлення втраченого минулого, але якщо придивитися до цієї ініціативи через призму сучасної політичної ідеології РФ щодо території Криму, то це – привласнення історичного минулого Криму Російською Федерацією і спроба обгрунтувати окупацію історичним минулим ( “Крим був, є і буде російським “). 

Весь цей комплекс нібито буде називатися “Гора Мітрідат”. Хоча з деяких джерел відомо, що земля, виділена для музею старожитностей, вже віддана під кафе. 

Але це поки тільки плани. 

У підсумку, створюючи комплекс “Гора Мітрідат”, окупаційна влада пішла шляхом відтворення російського імперського наративу, поєднавши його з соціалістичним. В результаті так званих реставраційних робіт на об’єкті були розкриті дорадянські будівельні шари, і, одночасно, збережені результати робіт радянських майстрів-реставраторів, зникли леви над воротами, а руст (камінь з грубо обтесаних лицьовою поверхнею, – ред.), який надавав монументальності першому ярусу Великих сходів, був замінений на шліфований вапняк. 

Що ми маємо у підсумку? Мітрідатських сходів, які ми пам’ятали до 2014 року, більше немає. На їх місці стоїть об’єкт, що лише віддалено нагадує пам’ятку архітектури національного значення України. 

Публікація підготовлена ​​в партнерстві з громадською організацією “Кримський інститут стратегічних досліджень”.