Мемет Белялов
29 / 01 / 2021
Засуджений до 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму (вирок від 16 вересня 2020 року) за звинуваченням у нібито організації та участі у діяльності терористичної організації (ч. 1 та ч. 2 ст. 205.5 КК рф) .
Родина Мемета Бєлялова повернулася* до Криму з міста Самарканд (Узбекистан) в 1991 році, коли йому було два роки. За освітою інженер-радіотехнік, він працював у магазині мобільного зв’язку в Бахчисараї. Мемет одружений, має сина.
11 жовтня 2017 року до будинку Білялова увірвалися з обшуком співробітники фсб рф. Мамета незаконно затримали і відвезли до СІЗО м. Сімферополь.
Окупанти відмовляли йому в побаченні з рідними. Під час чергового «суду» Мемет заявив, що кримінальна справа супроти нього — політично мотивована і незаконна, а з позицій міжнародних норм є «свавіллям».
16 вересня 2020 року був засуджений до 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Відбуває покарання в колонії у селищі Парфіно Новгородської області. З Криму туди їхати приблизно три дні. Про це розповіла дружина в’язня Едіє Бєлялова.
«Наш син уперше побачив свого батька у свідомому віці, бо його забрали, коли Алі було лише 9 місяців. У перший день він боявся підходити до батька, лише дивився і вивчав його, але не підпускав до себе. Другий і третій день вони цілий день гралися й ані на мить не розлучалися. Коли настав час і конвой прийшов за Меметом, Алі сказав: «А можна ми бабашку (тата, — прим. ред) заберемо додому? Мені страшно тут його одного залишати. Йому буде дуже нудно без мене», — розповіла дружина Мамета.
Коаліція правозахисних організацій України визнає Бєлялова Мемета особою, позбавленими свободи із політичних мотивів.
Довідково: «Хізб ут-Тахрір» — ісламська організація, дозволена в Україні та більшості європейських і світових держав, але заборонена в Росії. Це мирний релігійний рух, якому російське законодавство безпідставно приписує екстремістсько-терористичні наміри. З 2014 року в окупованому Криму 101 людину звинуватили в нібито участі в цій організації. Здебільшого це кримськотатарські активісти, які висловлювали протест проти окупації Криму.
* Примітка: 18–21 травня 1944 року радянська влада насильнильно депортувала з Криму приблизно 430 тисячі кримських татар у віддалені регіони північного Передуралля і республік Середньої Азії. За різними даними під час переселення загинуло від 27% до 46% людей. Родини нинішніх політв’язнів — нащадки тих, хто пережили геноцид кримськотатарського народу та змогли повернутися на історичну Батьківщину.