Ленур Сейдаметов
30 / 08 / 2021
13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму (вирок від 22 березня 2022 року за ст. 205.5 КК рф)
Ленур Сейдаметов народився 11 червня 1986 року в місті Булунгур Самаркандської області Узбекистані. Після школи вступив до коледжу за спеціальністю «Радіоелектроніка та телеапаратура».
2012 року він самостійно повернувся* до Криму, де жила його депортована родина*. Ленур одружився, в сім’ї народилися троє дітей. Чоловік працював продавцем на ринку, потім будівельником, зубним техніком, а перед арештом — був вантажником.
17 лютого 2021 року о четвертій годині ранку в Криму відбулися масові обшуки в Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Радянському районі Криму. Окупанти арештували Ленура Сейдаметова, Тимура Ялкабова, Азамата Еюпова, Яшара Шихаметова, Ернеста Ібрагімова та Олега Федорова. Їх обвинувачували в порушенні статті 205.5. та статей 30, 278 КК рф.
22 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у м. Ростов-на-Дону оголосив обвинувальний вирок Ленуру Сейдаметову — 13 років у колонії суворого режиму.
«Обвинувальний висновок усіх схожих справ спирається на лінгвістико-психологічні та релігієзнавчі експертизи та свідчення секретних свідків. Водночас результати експертиз найчастіше неможливо оскаржити — вони виконані в суперечливих умовах під керівництвом ФСБ, компетентність фахівців викликає питання, а свідчення незалежних експертів, які спростовують такі дослідження, суд не бере до уваги», — пишуть у «Кримській солідарності».
Коаліція правозахисних організацій України визнає Ленура Сейдаметова із третьої Сімферопольської справи «Хізб ут-Тахрір» особою, позбавленою свободи із політичних мотивів.
Довідково: «Хізб ут-Тахрір» — ісламська організація, дозволена в Україні та більшості європейських і світових держав, але заборонена в Росії. Це мирний релігійний рух, якому російське законодавство безпідставно приписує екстремістсько-терористичні наміри. З 2014 року в окупованому Криму 101 людину звинуватили в нібито участі в цій організації. Здебільшого це кримськотатарські активісти, які висловлювали протест проти окупації Криму.
* Примітка: 18–21 травня 1944 року радянська влада насильнильно депортувала з Криму приблизно 430 тисячі кримських татар у віддалені регіони північного Передуралля і республік Середньої Азії. За різними даними під час переселення загинуло від 27 % до 46 % людей. Родини нинішніх політв’язнів — нащадки тих, хто пережили геноцид кримськотатарського народу та змогли повернутися на історичну Батьківщину.