«КримСОС — це цінний ресурс для деокупації Криму», — координатор організації Денис Савченко

Я — Денис, і я — людина. Напевно, це всі характеристики, які не викликають сумнівів або різночитань. Упевнений, що кожна людина створює унікальний образ оточуючих у своїй голові і у кожного є своя відповідь на питання «хто такий Денис Савченко?».

Зв’язок з Кримом, утворився, коли я почув тисячі особистих історій тих, хто звертався по допомогу

Я не кримчанин, у мене там немає родичів або майна. У дитинстві я проводив багато часу в Криму і щиро полюбив Чорне море і м’який пісок євпаторійських пляжів. Втім, цього дитячого досвіду виявилося недостатньо, щоб викликати бурхливу реакцію на окупацію Криму. Мене чіпляли, і до сих пір чіпляють несправедливість, брехня і насильство, які супроводжують події в Криму. У мене алергія на такі речі. Але зв’язок з Кримом утворився набагато пізніше, коли я почув сотні або навіть тисячі особистих історій тих, хто звертався за допомогою або з ким я працював.

Так, через досвід і емоції інших людей в мені сформувалася особиста мотивація та щире бажання повернутися в український Крим і побачити там щасливі обличчя тих, хто на довгий час втратив його для себе.

КримСОС з’явився в моєму житті в образі тонкого енергійного голосу майбутньої колеги по той бік телефонного дроту, яка майже кричала: «Вікааа, у нас хоче волонтерити хлопчик і він — юрист!». А до цього дзвінка мене, напевно, привела доля або Всесвіт, адже я довгий час не міг знайти роботу і, за порадою мудрих знайомих, вирішив просто зробити щось корисне, не замислюючись про кар’єру, майбутнє або гроші.

Я прийшов в організацію в 2015 році. На той момент нас оточувала страшна невідомість і мені доручили робити моніторинг ситуації, в якій знаходилися внутрішньо переміщені особи. Коли я трохи розібрався в тому, що ж відбувається, почав надавати юридичні консультації, а після, не міг зупинитися і виконував всі завдання, до яких міг підібратися.

Ми з організацією трансформувалися паралельно

Зараз я формально виконую менеджерські обов’язки: пишу грантові заявки, контролюю реалізацію проектів, сприяю інституційному розвитку організації і представляю її в публічному просторі. Але всередині я відчуваю, що головним моїм завданням є підтримка людей поруч і створення таких умов, в яких кожен член команди може максимально реалізувати свій потенціал.

Мені здається, ми з організацією трансформувалися паралельно: ставали професійнішими, накопичували знання і навички, ставили більш амбітні цілі.

КримСОС зараз — це цінний ресурс для деокупації Криму і розвитку громадянського суспільства, але найголовніше, що нам довіряють і вимагають від нас більшого.

Для мене це найважливіший показник переходу організації на якісно новий рівень. Що стосується мене особисто, то життя до КримСОС здається несправжнім, а той Денис — чужим і незрозумілим. Робота в громадянському секторі змушує тебе переглянути всі цінності і принципи, згідно з якими ти живеш. Ядуже радий, що мені випала нагода пройти через таку трансформацію.

Ми прагнемо показати людям справжній Крим

До 2014 року Крим був просто розважальним місцем. Люди, які не могли або не хотіли їхати за кордон, відпочивали на півострові.

В інформаційному полі України Криму майже не було, він був відділений від іншої частинидержави. Це, напевно, і стало однією з причин, чому Росії вдалося його захопити. Важливо розуміти контекст: переважна більшість інформації про певні події суспільство отримує спотвореної під впливом політичних і комерційних структур.

Це дуже ускладнює формування об’єктивного оригінального бачення у кожної окремої людини. На початку окупації отримати інформацію про те, що ж насправді відбувається в Криму було практично неможливо. На цю проблему і реагували засновники КримСОС. Я особисто пам’ятаю, що незважаючи на тривожні новини, мені не вірилося, що цей конфлікт переросте в багаторічну окупацію. Протягом року з’являлися новини, але про реальні масштаби проблеми я дізнався тільки, коли почав працювати в КримСОС. Мені здається, ситуація не змінилася: люди мають загальне уявлення про Крим і те, що там відбувається, але ця інформація похована під великою кількістю стереотипів і навмисних маніпуляцій. Ми прагнемо показати людям справжній Крим.

Повернення Криму — перший з безлічі кроків, які потрібно буде зробити

Мені здається, що світ безповоротно зміниться на краще, якщо люди будуть приділяти увагу трьом речам: слухати і чути, не бути байдужими і бути критично налаштованими, як до інформації зовні, так і до власних переживань. Ми живемо в час перенасичення інформацією, можливостями і емоціями. Це дуже непрості часи і злу легше прикидатися добром або відволікати нас. Ми ж повинні реагувати відповідно і бути максимально свідомими.

Я б хотів вірити, що після того, як Україна отримає контроль над Кримом,буду лежати в гамаку з домашнім вином на березі моря, але, швидше за все, я продовжу працювати, так як повернення півострова стане тільки першим з безлічі кроків, які потрібно буде зробити, щоб виправити помилки, шкоду минулого і спробувати зробити світ трохи кращим.