Керченський міст: як споруда за $4 млрд вбиває фауну Чорного моря
21 / 05 / 2021Транспортний перехід через Керченську протоку складається по суті з двох мостів – залізничного і автомобільного. Автомобільна частина моста, що з’єднує Керченський і Таманський півострів була відкрита 15 травня 2018 року. Через півтора року (25 грудня 2019) окупанти урочисто запустили пасажирське залізничне сполучення, а вантажне залізничне сполучення – 30 червня 2020.
Російський президент Володимир Путін поставив завдання побудувати міст через Керченську протоку 19 березня 2014 року, практично відразу після окупації Криму. Сценарій розвивався як 1944 року. Не беручи до уваги ані економічну доцільність, ані шкоду для екології, без жодних експертиз, була поставлена задача побудувати міст в рекордні терміни. Замовником проекту виступило Федеральна казенна установа «Управління федеральних автомобільних доріг «Тамань».
Довгий час за будівництво моста не вирішувалися братися ані російські, ані міжнародні компанії. Одні побоювалися міжнародних санкцій, інші – інженерних складнощів. Треба сказати, що ці побоювання були вельми небезпідставними. Окупаційна влада не поспішала з геологічними дослідженнями. Крім того, в цьому регіоні можливі землетруси 8-9 балів, прямо поруч з уже побудованим мостом взагалі знаходиться грязьовий вулкан, який вивергається раз в 10 років. Крім того, грунт в зоні моста мулистий і досить рухливий, присутні тектонічні розлами. Зима теж може приносити сюрпризи – утворюється лід, який свого часу, зруйнував побудований в 44-му міст–попередник.
У підсумку, генеральним підрядником була призначена компанія «Стройгазмонтаж», субпідрядником став «Мостотрест». Обидва підприємства пов’язані з давнім другом Путіна, підприємцем Аркадієм Ротенбергом. Аналітики сходяться на думці, що через високий темп будівництва та фіксований бюджет, структури Ротенберга не отримали прибутку, тобто вийшли «в нуль». Зате сам Ротенберг отримав від Путіна звання Героя праці.
За відомостями ЗМІ попередній кошторис проекту склав 150 млрд рублів на будівництво транспортного переходу, 86 млрд рублів на підготовчі роботи і 51 млрд рублів на будівництво під’їзних доріг. Однак, на момент пуску першої черги мосту він коштував 227 900 000 000 рублів (приблизно $ 4 млрд)
Всі три роки будівництва пропагандистські ЗМІ активно тиражували інформацію про швидкість, інноваційність та порівняно низьку вартість проекту. Однак всі аргументи окупаційної влади розбиваються об приклад Даньян-Куньшаньского віадука, найдовшого мосту в світі, побудованого в Китаї.
Давайте проведемо невеликий порівняльний аналіз двох споруд.
Керченський міст :
Протяжність: 19 км
Терміни будівництва: 02.2016 – 12.2019
Вартість проекту: ≈ 4 млрд дол.
Вартість за км. ≈ 210 млн дол.
Даньян-Куньшанський віадук:
Протяжність: 164.8 км
Терміни будівництва: 04.2008 – 06.2011
Вартість проекту: ≈ 10 млрд дол.
Вартість за км. ≈ 60 млн дол.
Таке колосальне капіталовкладення, безумовно, має для РФ перш за все геополітичне і військове виправдання. Це зрозуміло не тільки з масштабів фінансування, а й за логіки розвитку периферійної інфраструктури, яка супроводжувала проект від початку. До речі, деякі аналітики висловили припущення про те, що конфігурацію і основні параметри моста були спеціально спроектовані таким чином, щоб створювати максимальні перешкоди свободі судноплавства в Керченській протоці і Азовському морі. Ширина і висота основного прольоту істотно нижче подібних мостів, побудованих в світі в останні десятиліття (включно з іншими мостами, зведеними на території Росії). Це дозволяє обмежити розмір судів, які могли б заходити в українські порти Азовського моря, а також у значній мірі спрощує можливість для РФ повністю контролювати і в будь-який час перекривати прохід. Автомобільний міст штучно занижений, щоб невеликі судна не могли пройти під його опорами, і також повинні були йти через основний прохід. Таким чином, РФ отримує повний контроль над входом в Азовське море, може в будь-який зручний для себе момент закривати його (як у випадку з інцидентом 25 листопада 2018), може використовувати ці можливості для гальмування розвитку економіки східної України.
Такими діями Росія порушує не тільки право на свободу судноплавства, яке закріплене в міжнародній конвенції ООН з морського права, а й чинний досі договір між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки.
Знищення острову Тузла
В ході будівництва моста, окупанти практично знищили острів Тузла.
З боку Таманського півострова було створено суцільний насип, який фактично приєднав до півострова острів Тузла. А між тим, острів мав велику природну цінність: за даними автора клопотання про створення заказника на о.Тузла к. б.н. В.П. Коломійчука, тут росли в тому числі 5 видів рослин з Червоної книги України. З боку Кримського півострова було побудовано насип довжиною близько 1300 м, ще 5000 м – з боку Таманського півострова. Перекриття протоки такими насипами, вплинуло на гідрологічні процеси в протоці, прибережні течії і міграцію планктону. На жаль, вивчити ці зміни дистанційно абсолютно неможливо.
Протягом всього будівництва прокуратура АРК здійснювала процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом порушення екологічної безпеки (ст. 236 КК України) суб’єктами господарської діяльності при будівництві транспортного переходу до півострова Крим через Керченську протоку, що спричинило тяжкі наслідки для природного навколишнього середовища.
За даними, якими володіє відомство, різка зміна хімічного складу води призведе до загибелі багатьох живих організмів, в тому числі, дельфінів, які занесені до Червоної книги. За інформацією Інституту водних проблем і меліорації НАН України, орієнтовні збитки, завдані навколишньому середовищу Чорного і Азовського морів при будівництві Керченського моста, при необхідності укріплення морських берегів, складуть не менше 10 млрд грн.
Масштабне будівництво окупантами Керченського моста має катастрофічний вплив на екосистему Криму.
Гідрологія Керченської протоки
Отже, після будівництва моста вчені почали фіксувати сильні сезонні коливання рівня води, зміни температури і течії. Влітку вода прогрівається до 30 С, а взимку море може повністю замерзати. Через те, що окупанти набудували опор і міст, в протоці істотно погіршився льодовий режим.
Дослідження, проведені в лютому 2017 на основі даних NASA показали, що вже в першій декаді лютого під дією північних вітрів почався винос льоду з Азовського моря і тому за лічені дні вся північна частина протоки покрилася льодом, оскільки протока перекрита мостовим переходом. Лід не проходить між опорами моста і накопичується. По суті, міст стає греблею. Чим же це загрожує? Така затримка льоду може призвести до задушення риб в Таманському затоці і руйнування берегів. Взагалі в Азовському морі, як і в будь-якому іншому морському мілководді, багата, але при цьому вельми специфічна фауна, для якої будь-які зміни сезонної динаміки можуть стати досить критичними.
Крім того, перед установкою опор моста будівельники штучно поглиблювали дно, в зв’язку з цим відбулося забруднення товщі води дрібнодисперсним піском і мулом, які вбивають планктонні організми і знищують ікру риб.
Масштаби замулення моря добре видно на супутникових знімках.
Вбивство дельфінів
В Азовському морі мешкають два види дельфінів, які занесені до Червоної книги України і охороняються Угодою про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану. Акваторія Керченської протоки є однією з 18 територій особливої важливості для середземноморських і чорноморських китоподібних.
Однак після будівництва і введення в експлуатацію злощасного Керченського моста, вчені почали фіксувати стрімку динаміку смертності дельфінів. Та й, власне, туристи періодично можуть спостерігати на пляжах тіла китоподібних викинутих водою на берег.
Екологи припускають, що найбільш серйозним фактором могло стати шумове забруднення моря в зв’язку з видобутком піску, установкою опор і подальшою експлуатацією. Крім того, істотно ускладнюють життя дельфінів зміни міграційних шляхів риб, які є їхнім кормом. Постійний шум від поїздів і автомобілів значно ускладнює їхню міграцію.
Міст, побудований наспіх, на догоду чергових нездорових амбіцій Кремля губить все на своєму шляху. Природа один раз вже показала, що подібним спорудам там не місце. Міст, побудований в 1945-му простояв три місяці. Скільки протримається його «молодший брат» зразка путінської епохи?