Битва за розум

Законопроект №3832 був створений з ініціативи Кабміну в січні 2016 року. Тоді міністр освіти України Сергій Квіт заявляв, що цей закон визначить порядок вступу до українських вишів студентів з окупованих територій і додасть квоти для тих, хто не зміг вступити на бюджет.

«Цей законопроект дає можливість міністерству створити спеціальний порядок визнання кваліфікації, отриманої учнями і студентами. Тобто ми не приймаємо документи (видані окупаційною владою – прим. ред.), але перевіряємо кваліфікації в спеціальному порядку», – заявив міністр на засіданні Кабміну 20 січня.

На думку ректора відтворюваного на материку ТНУ ім. В.І. Вернандського Володимира Казаріна, цей закон носить тільки адміністративний характер і до реальних змін не приводить. Крім того, законопроект не спростить порядок вступу.

«Вони пропонують складний механізм легалізації атестатів — ніби школяр в Криму може отримати інший крім російського. І в цьому немає ніякої його провини. З вини дорослих вони опинилися на іншій території, вони не винні, в референдумі не брали участь», – переконаний професор.

На сьогоднішній день для отримання українського атестату необхідно виїхати на материк і здати іспити екстерном, або вчитися дистанційно в школі зі списку міністерства. Казарін зазначає, що дистанційна освіта не дасть необхідного ефекту через існуючі недоробки.

«Це треба робити після денної зміни в звичайній школі, для якої теж треба зробити уроки. Нами був перевірений список шкіл — половина навіть не знала, що потрапила в цей список. Не скрізь є комп’ютери, немає порядку виплат вчителям за додаткове навантаження», – розповідає професор.

У свою чергу головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти Міносвіти Ольга Малишева запевняє, що питання видачі атестата повністю врегульовані, і законопроектом не планується внесення змін до існуючого порядку. Платформа дистанційної освіти ще знаходиться на стадії розробки. «На сьогодні всі питання врегульовані. Діти можуть навчатися в наших школах і отримувати документи державного зразка — приїжджати і здавати іспити екстерном. Закон не вносить змін до цього порядку, у всякому разі, у сфері загальної середньої освіти», – прокоментувала Малишева QirimInfo.

За словами юриста «КримSOS» Вікторії Савчук, як документ законопроект важливий — він вводить серію важливих уточнень і доповнень, що впорядкує існуючі закони і створить базу для розробки необхідних нормативно-правових актів. Також деталізовані види освіти, яке жителі окупованих територій мають право отримати безкоштовно.

У законі згадуються квоти для тих, хто не вступив на бюджет. Зараз це регулюється листом Міністерства освіти, але воно носить рекомендаційний характер, і це буде закріплено законодавчо. Що стосується фінансування квот, найімовірніше будуть просто розділені вже існуючі.

«Закон це прекрасно, але без нормативно-правого акту він виконуватися не буде. Міністерству освіти треба активно треба думати над новими НПА. Ось прописали квоти, але не ясно скільки, яким саме категоріям», – уточнює юрист.

За словами Савчук, схожа ситуація була з законом про окуповані території — там теж згадується про безкоштовну освіту і гуртожитки, але немає актів, і закон у цій частині не виконується. «Без нормативно-правових актів толку ніякого не буде. У нас вже є приклад діючої редакції закону «Про окуповані території», який був прийнятий ще в квітні 2014 року і так і залишився на папері, і цей законопроект ризикує повторити його долю», – зазначає експерт.

Для прийняття нормативно-правових актів необхідна спільна робота Міністерства освіти і Кабінету міністрів. Але найважливіше — потрібна довгострокова стратегія щодо переселенців і жителів окупованих територій, якої досі немає.

«Москва вже давно веде боротьбу за кримського абітурієнта — в російських вузах виділено бюджетних місць більше, ніж є випускників в Криму. Кримчани вступають на основі співбесіди, звільнені від ЄДІ. Компенсуються витрати на переліт до місця навчання, висилають приймальни комісії в Крим, приймають будь-які атестати — як російські, так і українські. Це діти України і ми ж не хочемо віддати їх Росії. А вона їх добивається їх усіма силами… Вони ведуть битву за уми», – резюмує Казарін.