6 років окупації: які резолюції приймала Генасамблея ООН

Проект резолюции “Ситуация с правами человека в Автономной Республике Крым и г. Севастополе, Украина”

Схвалена Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН 14 листопада 2019 року

Зокрема, проект резолюції в черговий раз підтверджує невизнання анексії Криму Російською Федерацією, наголошує та засуджує систематичні порушення прав людини, внутрішнього законодавства РФ, які були визначені попередніми Резолюціями. У проекті резолюції вітається звільнення українських політв’язнів та наголошується на необхідності негайного звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України і забезпеченні їх повернення. 

Додатково звертається увага на те, що політичні в’язні повинні отримувати всю необхідну допомогу, в тому числі медичну, а їхні права повинні дотримуватись відповідно до мінімальних міжнародних стандартів (Правила Нельсона Мандели).

Текст резолюції засуджує переслідування активістів та правозахисників на підставі “терористичних” статей кримінального законодавства РФ та застосування до них примусового психіатричного впливу, як способу тиску на них. Окремо, у резолюції рішуче засуджуються масові затримання на грунті тероризму та інші форми репресій щодо активістів громадянської ініціативи «Кримська солідарність», яка документує порушення прав людини на півострові і надає гуманітарну допомогу сім’ям жертв політично мотивованих переслідувань.

Проект резолюції закликає Російську Федерацію припинити  використання систематичного переслідування та порушення основоположних прав та свобод людини з метою витіснення жителів, які незгодні з окупацією півострову, його насильницькій депортації та заміщення населення півострова лояльним населенням з території РФ.

У проекті резолюції наголошується на необхідності припинення обмеження прав на свободу слова, віросповідання, асоціацій та інші. Від РФ вимагається припинити мілітаризацію населення та території, що знаходиться під окупацією, забезпечити можливість освіти українською та кримськотатарською мовами.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України № 68/262 

від 27 березня 2014 р.

Резолюція підтвердила визнання територіальної цілісності України «у міжнародно визнаних кордонах» і невизнання кримського «референдуму». Окупація Росією Кримського півострова в тексті документа не згадується, однак наводиться низка підписаних Росією міжнародних документів, відповідно до яких можна зробити висновок про порушення Росією міжнародних зобов’язань, зокрема Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р., Будапештського меморандуму 1994 р., Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 р. і Алма-Атинської декларація 1991 р.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна»

від 19 грудня 2016 р.

Перша резолюція ООН, що визнає РФ державою-окупантом, а територію Криму і Севастополя тимчасово окупованими територіями. Документ підтверджує єдність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів і засуджує незаконну анексію. 

Резолюція засуджує:

• порушення і зловживання, що здійснюються стосовно жителів Криму, зокрема позасудові вбивства, викрадення, насильницькі зникнення, політично мотивовані переслідування, безпідставні затримання, тортури, жорстоке поводження, примусове поміщення до психіатричних закладів, переміщення населення Криму до Російської Федерації, а також посягання на свободу вираження думок, релігії та переконань, асоціації та права на мирні зібрання;
• дискримінацію жителів тимчасово окупованого Криму, в тому числі кримських татар, українців та інших осіб, що належать до певних етнічних і релігійних груп, а також примусове залучення мешканців окупованих територій до служби в Збройних силах РФ, всупереч IV Женевській конвенції 1949 р. 

Резолюція закликає Росію:

• дотримуватися своїх зобов’язань відповідно до чинного міжнародного права і негайно припинити порушення прав людини в Криму;
• звільнити українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені;
• створити безпечні сприятливі умови для діяльності журналістів і правозахисників;
• негайно скасувати рішення про оголошення Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією й скасувати заборон на в’їзд до Криму його лідерам;
• негайно розпочати в повному обсязі співпрацю з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, ОБСЄ та Радою Європи з питання про становище прав людини в Криму; 
• забезпечити безперешкодний доступ у Крим міжнародним правозахисним механізмам, насамперед Місії ООН з моніторингу за дотриманням прав людини в України.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна»

від 19 грудня 2017 р.

В резолюції 2017 р. продубльовані положення резолюції 2016 р. щодо підтримки територіальної цілісності України і засудження анексії Криму Росією, а також положення щодо засудження порушення базових прав людини в Криму. У резолюції відзначено позитивні рішення України в контексті спрощення процедур для безперешкодного доступу до Криму журналістів і правозахисників, а також підтримки Україною ЗМІ та неурядових організацій, які були змушені покинути територію Криму.

Держави-підписанти закликають Росію дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій 1949 р. і Додаткового протоколу № 1 1977 р. до них, визнаючи, таким чином, наявність міжнародного збройного конфлікту за участю Росії; засуджують встановлення російських законів і юрисдикції в Криму і вимагають від Росії, як держави-окупанта, поважати норми законодавства, що існували до окупації.

Резолюція засуджує:

• застосування окупаційною владою російського законодавства в окупованому Криму;
• нав’язування громадянам України російського громадянства всупереч нормам звичаєвого гуманітарного права і Женевським конвенціям;
• посилення тиску на громади релігійних меншин (поліцейських облав, погроз і переслідувань), в тому числі щодо прихильників Української православної церкви Київського патріархату, мечетей і мусульманських релігійних навчальних закладів, свідків Єгови, і безпідставне переслідування мирних мусульман за їх нібито приналежність до ісламських організацій;
• дискримінаційні заходи і методи стосовно жителів тимчасово окупованого Криму, зокрема кримських татар і українців. 

Резолюція закликає Росію: 

• негайно скасувати заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу;
• негайно звільнити українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені;
• забезпечити доступ в Крим для правозахисників, журналістів і адвокатів, і створити безпечні умови їх діяльності;
• забезпечити доступну освіту на українській і кримськотатарській мові;
• припинити примус населення окупованого Криму до служби в російській армії і відповідну пропаганду;
• забезпечити доступ до Криму міжнародних місій з нагляду дотримання прав людини й правозахисних неурядових організацій в тому числі у всі місця несвободи.

Резолюція ГА ООН «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів»

від 17 грудня 2018 р.

Резолюція засуджує окупацію Криму, що триває, будівництво моста через Керченську протоку, перешкоди у вільній навігації в Чорному і Азовському морях, і вимагає від Росії припинення  мілітаризації Криму, що прогресує, акваторій Чорного та Азовського морів, направлення на півострів військового персоналу і озброєння, в тому числі літаків і ракет, що можуть бути носіями ядерної зброї.

Резолюція також засуджує невиправдане застосуванням Російською Федерацією сили проти трьох кораблів ВМС України 25 листопада 2018 року у Керченській протоці, в результаті якого було серйозно поранено декілька членів українських екіпажів, та закликає Російську Федерацію негайно звільнити українські кораблі та всіх захоплених членів їх екіпажу

Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» 

від 22 грудня 2018 р.

Резолюція включає всі тези попередніх резолюцій щодо засудження незаконної анексії Криму, політично вмотивованого переслідування громадян України та численних грубих порушень їх прав, а також всі попередні вимоги до Росії.

Крім того, міжнародна спільнота висловлює занепокоєність через нові форми грубих порушень прав людини Росією, серед яких:

• практика російських правоохоронних органів щодо поміщення в психіатричні заклади як переслідування і покарання щодо політичних опонентів і активістів; 
• практика застосування тортур для отримання зізнавальних свідчень, в тому числі у справах Олега Сєнцова, і свавільного утримання під вартою громадян України, в тому числі Володимира Балуха і Емір-Усеїна Куку.

Резолюція засуджує:

• поширену практику неправомірного застосування законів про боротьбу з тероризмом і екстремізмом для придушення інакомислення;
• блокування Росією українських веб-сайтів і телевізійних каналів і захоплення нею українських частот мовлення в Криму;
• повну зневагу Росії до її зобов’язань за Статутом ООН і міжнародним правом, що стосуються її юридичної відповідальності за окуповану територію; 
• зусилля Росії щодо узаконення анексії, в тому числі нав’язування автоматичного російського громадянства і проведення незаконних виборчих кампаній.

Та закликала Росію:

• допустити до громадян України, утримуваних в Росії та на території окупованого півострова, українських посадовців та лікарів з міжнародних організацій;
• припинити дискримінацію тих, хто не визнає окупацію;
• забезпечити медичну допомогу незаконно затриманих за здійснення своїх прав українців, включно з політичними в’язнями в Криму і Росії, та забезпечити можливість оцінки їх стану здоров’я незалежними міжнародними наглядачами й лікарями, а також забезпечити доступ українських консульських співробітників до всіх затриманих і ув’язнених громадян України;
• утриматися від запровадження кримінальної відповідальності за здійснення права на свободу переконань і їх вираження, а також право на мирні зібрання, й скасувати всі санкції  щодо жителів Криму за висловлення незгоди, в тому числі щодо статусу Криму.