12 листопада – річниця винесення вироку кримським політв’язням «Ялтинської групи справи Хізб ут-Тахрір» 

У 2003 році верховний суд рф без належної аргументації ухвалив рішення, згідно з яким міжнародна політична ісламська партія Хізб ут-Тахрір у рф була визнана терористичною. У 2014 році, через поширення російського законодавства на територію окупованого Криму, така заборона почала діяти й на півострові. Однак політичний осередок легально діє в Україні та більшості держав світу.  

З моменту окупації Криму КримSOS зафіксувала 117 випадків кримінальних переслідувань громадян України з боку рф за нібито приналежність до терористичної організації «Хізб ут-Тахрір». 111 з них досі переслідуються: 107 осіб перебувають у пенітенціарних установах, 4 – під домашнім арештом, 84 особи отримали незаконні обвинувальні вироки, а 5 вже відбули незаконні терміни ув’язнення. За винятком двох осіб, всі фігуранти цих справ – кримські татари. 

П’ять років тому, 12 листопада 2019 року, суд в Ростові-на-Дону виніс вирок шістьом мешканцям Криму, які також входять до числа вказаних вище. Що цьому передувало – нагадуємо у статті КримSOS. 

Хронологія подій 

У лютому 2016 року в окупованому Криму пройшла чергова хвиля обшуків, в результаті якої було затримано чотирьох мешканців Ялти та Алушти: 

1. Члена мусульманської громади «Алушта» Мусліма Алієва; 
2. Підприємця Вадима Сірука; 
3. Правозахисника та інспектора з економіки Еміра-Усеїна Куку; 
4. Будівельника Інвера Бекірова. 

18 квітня того ж року за ідентичних обставин у селі Краснокам’янка Алуштинського району затримали ще двох осіб: 

1. Працівника котельні та будівельника Арсена Джеппарова;  
2. Торгового представника Рефата Алімова.  

Звинувативши їх у тероризмі, дії Мусліма Алієва інкримінували за ч. 1 ст. 205.5 КК рф (організація діяльності терористичної організації), інших – за ч. 2 ст. 205.5 КК рф (участь у діяльності терористичної організації). Однак після розгляду обвинувачень суд повернув справу в окупаційну прокуратуру міста Сімферополя з вимогою змінити обвинувачення Інверу Бекірову, перекваліфікувавши його на організацію діяльності терористичної організації. Окрім того, до справи фігурантів «Ялтинської групи справи Хізб ут-Тахрір» додались ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК рф (Приготування до насильницького захоплення влади організованою групою осіб за попередньою змовою). 

Так, восени 2019 року російський південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону за 14 хвилин ухвалив «обвинуваченим» вироки, відповідно до яких термін відбування покарання визначався від 7 до 19 років позбавлення волі.  

• Муслім Алієв – 19 років ув’язнення. Відбуває покарання у виправній колонії №2 у Башкортостані. 
• Інвер Бекіров – 18 років ув’язнення. Відбуває покарання у виправній колонії №16 у Башкортостані. 
• Емір-Усеїн Куку – 12 років ув’язнення. Відбуває покарання у виправній колонії №16 у Башкортостані. 
• Вадим Сірук – 12 років ув’язнення. Відбуває покарання у виправній колонії №2 у Башкортостані. 
• Рефат Алімов – 8 років ув’язнення. Відбув покарання у виправній колонії №16 у Башкортостані. Наприкінці квітня цьогоріч вийшов на волю. 
• Арсен Джеппаров – 7 років ув’язнення. Відбув покарання у виправній колонії №16 у Башкортостані. Наприкінці квітня 2023 року вийшов на волю. 

25 червня 2020 року російський військовий апеляційний суд міста Власиха залишив вирок чинним.  

Представлені в суді докази злочину та реакція правозахисників 

Підставою для обвинувачень стали нікчемні доводи заангажованого «секретного свідка» та результати так званої релігієзнавчої експертизи, що виконувалась фахівцями без відповідної кваліфікації у сфері релігії. 

На тлі цього процесу і апеляції, правозахисники та адвокати відзначають, що всі обвинувачення не мали жодних реальних доказів зв’язку обвинувачених з терористичними актами чи насильством. Усі вони не мали зброї, вибухівки чи інших доказів підготовки терористичних дій. Єдине, що «документувалося» у їхньому «злочині», — це релігійні та політичні дискусії, що є звичайною практикою для мирних громадян і не може бути підставою для кримінальних переслідувань. 

Справи «Хізб ут-Тахрір» є частиною політичних репресій росії, де звинувачення у тероризмі на адресу мусульманських активістів є зручним інструментом для знищення інакомислення та придушення опозиції. 

У серпні ми публікували статтю з нагоди річниці чергової хвилі масових обшуків у домівках кримськотатарських активістів у Криму, в результаті яких було затримано п’ятьох осіб, які пізніше стали фігурантами «5-ї Бахчисарайської групи справи Хізб ут-Тахрір». Деталі дізнавайтесь за посиланням.