Тимур Ялкабов
30 / 08 / 2021
17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму (вирок від 22 березня 2022 року за ч.2 ст. 205.5. КК рф, ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК рф)
7 вересня Тимуру Ялкабову виповниться 43 роки. Чоловік за освітою слюсар-механік, дитинство провів у Самарканді в Узбекистані. До Криму повернувся* вже у 2008 році.
Тимур одружений, має п’ятьох дітей. До арешту він допомагав продавати торти, які випікала дружина.
17 лютого 2021 року о 4 годині ранку ФСБ прийшли до будинку Тимура з обшуком. Ялкабова заарештували за звинуваченням у тероризмі (стаття 205.5 КК рф). 22 березня 2022 року російський суддя Південного окружного військового суду у м. Ростов-на-Дону засудив Тимура Ялкабова до 17 років у колонії суворого режиму. Політв’язня етапували з Новочеркаська до Димитровграда 20 грудня 2022 року.
9 лютого 2023 року Тимура помістили до штрафного ізолятора, у якому він перебуває і зараз (13 квітня 2023 року). Його дружина звернулася до Уповноваженого з прав людини в Ульяновській області Сергія Люлькова зі скаргою на дії адміністрації колонії в Димитровграді. Прокуратура не побачила медичних протипоказань для заборони перебування Тимура в ШІЗО за станом здоров’я.
«У мого чоловіка величезні проблеми зі здоров’ям, такі, як астма третього ступеня. Перебування в штрафному ізоляторі йому категорично протипоказане за станом здоров’я», — пояснила у своїй заяві Ялкабова.
Коаліція правозахисних організацій України визнає Тимура Ялкабова особою, позбавленою свободи із політичних мотивів.
Довідково: «Хізб ут-Тахрір» — ісламська організація, дозволена в Україні та більшості європейських і світових держав, але заборонена в Росії. Це мирний релігійний рух, якому російське законодавство безпідставно приписує екстремістсько-терористичні наміри. З 2014 року в окупованому Криму 101 людину звинуватили в нібито участі в цій організації. Здебільшого це кримськотатарські активісти, які висловлювали протест проти окупації Криму.
* Примітка: 18–21 травня 1944 року радянська влада насильнильно депортувала з Криму приблизно 430 тисячі кримських татар у віддалені регіони північного Передуралля і республік Середньої Азії. За різними даними під час переселення загинуло від 27 % до 46 % людей. Родини нинішніх політв’язнів — нащадки тих, хто пережили геноцид кримськотатарського народу та змогли повернутися на історичну Батьківщину.