ТОП-7 тем про окупований Крим в іноземних ЗМІ
22 / 12 / 2021
Чотири місяці тому в Києві пройшов саміт «Кримська платформа». Це перший міжнародний захід, на який приїхало 46 делегацій з різних країн, що мали єдину мету – говорити про окупацію Криму Російською Федерацією. Усі мали надію, що це питання будуть обговорювати не тільки посольства, а й ЗМІ різних країн.
Аналітики КримSOS вирішили з’ясувати як висвітлювався Крим після Кримської платформи. З’ясували, що частіше там писали про такі теми:
- Нарощування військової присутності російських військ на кордоні з Україною
РФ варто було б пояснити переміщення військ поблизу українського кордону – статті з подібними тезами публікувалися у The NewYork Times, The Washington Post, Los Angeles Times, StarTribune. Ці видання входять до десятки найрейтинговіших закордонних ЗМІ. Видання нагадують, що США підтримують Україну, і що Росії не варто «робити помилку».
Побоювання через можливе розширення російського вторгнення в Україну висловлюють і найбільш популярні британські ЗМІ, такі як The Independent, Evening Standart, Daily Mail, Metro та ін. У порівнянні зі згаданими ЗМІ США, ці видання частіше подають коротку історичну довідку не лише про події на сході України, але й про вторгнення Росії до Криму та його окупацію.
Інші популярні англомовні іноземні ЗМІ, такі, як The Economic Times, BBC, U.S. News, NewsWeek, Reuters також переважно висвітлюють лише питання мілітаризації та загострення воєнних дій. Це стосується переміщення російських військ у Криму, присутності їх у Чорному морі, інциденту з британським есмінцем, укладанням Україною угод про допомогу від інших країн. Така картина спостерігається і у ЗМІ Франції (наприклад fr.euronews.com чи France24) та Німеччини (tagesschau, DW та ін.).
- Про рішення суду Нідерландів щодо повернення колекції скіфського золота в Україну. Цю тему висвітлили майже всі закордонні медіа.
- Новини про кримських татар у Криму
У The Independent та Daily Mail досить оперативно відреагувало на слова Президента Болгарії про приналежність Криму та реакцію МЗС України.
Ми також вивчили Литовські ЗМІ. Крім вищезгаданих тем, у виданнях Lietuvos Rytas, Delfi, Respublika, 15min можна знайти матеріали про утиски кримських татар, повені в Ялті та Керчі цього літа, ситуацію в Криму з Covid-19, та інші теми. У зв’язку з цим для литовців інформація про Крим не обмежена виключно міжнародним занепокоєнням щодо можливості загострення військових дій. Війна в Україні висвітлюється не лише з точки зору переміщень військ, а й з огляду на долі жителів півострова, наприклад, вимушене переселення після окупації Криму.
Можливо, з цієї причини у Литовській Республіці також періодично проходять акції перед посольством РФ на підтримку України.
- Інцидент з Британським есмінцем Defender.
23 червня 2021 року есмінець прямував через територіальні води України, котрі після окупації Криму РФ вважає своїми. Про це писали майже усі видання. Згадували, що російські військові вели попереджувальний вогонь, і що наступного разу Росія погрожувала можливістю « відкрити вогонь на ураження». Однак, наприклад The Economic Times, звернуло увагу на позицію Міністерства оборони Великобританії: що російські військові не відкривали попереджувальний вогонь по есмінцю. - Різноманітні міжнародні візити
Писали про зустріч Зеленського та Джо Байдена, який зобов’язався підтримувати Україну, зустріч голів держав України та Польщі у Варшаві, візит Міністра оборони Великобританії до України у зв’язку з пересуваннями російських військ. Також видання вказують на продовження чинних та запровадження нових санкцій проти Росії.
Також у Dailymail писали про візит Путіна до Севастополя задля святкування російського свята «Дня народної єдності». У новинах, на противагу декларуванню Путіном «відновлення єдності з Кримом навіки», була коротка згадка про вторгнення Росії в Крим у 2014 році та його «анексію». - Росія проти НАТО в Україні
Новини грудня були присвячені зростанню напруги між Росією та країнами НАТО. РФ вимагала, щоб НАТО відвійшло від країн Східної Європи. У відповідь в НАТО заявляли, що Росії не дозволять диктувати свої умови. Крім цього, США та країни «Великої сімки» (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) заявили про запровадження раніше небачених санкцій у разі вторгнення Росії до України. - Санкції
Німецьке видання Frankfurter Allgemeine також присвятило новину «догані» від Лаврова Євросоюзу за участь у Кримській платформі та затриманню в Криму активіста Нарімана Джеляла.
Але всі ці матеріали губляться у лавині інформаційного потоку. Якщо читачі не стежили за ситуацією в Криму з 2014 року і зацікавилися нею лише після Кримської платформи, – для них опис ситуації останніх 7 років буде неповним.
Якщо ж відійти від сайтів ЗМІ та вбити у Twitter «Crimea» – то можна знайти твіти як іноземних ЗМІ (TRTWorldNow, The Telegraph, DD India, The Express Tribune, раніше згадані Reuters та ін), так і офіційних сторінок державних органів або організацій (LithuaniaUN, EU at UN-NY, UK in Ukraine, U.S. Mission to OSCE та інших.).
Основні теми твітів: розгортання нових військових підрозділів у Криму, арешт кримського правозахисника Едема Смедляєва, нещодавня резолюція ООН щодо ситуації з правами людини у Криму. Періодично про Крим пишуть іноземні політики та правозахисники, наприклад Френсіс Фукуяма, Антоніо Станго, Малгожата Госєвська, які стали публічними менторами кримських політичних в’язнів з метою привернення додаткової уваги міжнародної спільноти до цієї проблеми.
На жаль, виходить, що Кримська платформа хоч і змогла консолідувати думки та позиції міжнародної спільноти на офіційному рівні, проте для звичайної аудиторії події в Криму залишаються в основному «поза порядком денним».У сьогоднішніх новинах закордонних ЗМІ залишаються без висвітлення масові порушення Російською Федерацією в Криму всіх можливих категорій прав людини: громадянських, політичних, соціальних, економічних, екологічних.